ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.02.2026Справа № 910/12674/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до проОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» (01042, місто Київ, ПРОВУЛОК ЛАБОРАТОРНИЙ, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 38800022) визнання недійсним рішення загальних зборів
Представники:
від Позивача: ОСОБА_1 (особисто);
від Відповідача: Ігнатенко О.О. (представник на підставі ордеру);
ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», які оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року відкрито провадження у справі №910/12674/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.11.2025 року.
29.10.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надій шов відзив на позовну заяву.
29.10.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про витребування для огляду оригіналів доказів.
29.10.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з 13.11.2025 року для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про закриття провадження у справі, зобов'язано Позивача надати суду письмові докази у строк не пізніше 5 днів з 13.11.2025 року, зобов'язано Відповідача надати суду письмові пояснення , у строк не пізніше 5 днів з 13.11.2025 року, відмовлено Відповідачу у задоволенні клопотання про витребування оригіналів документів, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 17.12.2025 року.
17.11.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.
17.11.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.
24.11.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.
25.11.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» (01042, місто Київ, ПРОВУЛОК ЛАБОРАТОРНИЙ, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 38800022).
27.11.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, що не є місцями загального користування та/або допоміжними приміщеннями будинку, відкладено підготовче судове засідання на 14.01.2026 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 року витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, що не є місцями загального користування та/або допоміжними приміщеннями будинку за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 6 станом на 01.08.2017 року з наданням відповідних належним чином завірених доказів на підтвердження права власності співвласників квартир та нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 6 станом на 01.08.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 28.01.2026 року.
15.01.2026 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.02.2026 року.
В судовому засіданні 11 лютого 2026 року Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 11 лютого 2026 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.08.2017 року було проведено загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» та письмові опитування співвласників будинку, оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року. (т.1 а.с.15-38, 96-108)
Згідно із протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», загальна кількість члені об'єднання на момент проведення зборів - 104 членів, згідно зі списком реєстрації присутніх на загальних зборах приймали участь 60 співвласників.
Порядок денний зборів:
1. Оголошення ЗВІТУ виконаних робіт, визначених попередніми зборами станом на проведення загальних зборів.
2. Затвердження кандидата на посаду керуючого справами ОСББ.
3. Питання облаштування та оплати державної охорони будинку.
4. Питання про закриття доступу на територію двору та будинку сторонніх осіб.
5. Питання найму консьєржів в блок В ( будівельний А) .
6. Питання відновлення системи пожежної безпеки будинку та утеплення труб гарячого водопостачання для уникнення тепловитрат за рахунок доплат цільових внесків.
7. Підвищення тарифу за обслуговування будинку.
Вирішено: по питанню першому «Оголошення ЗВІТУ виконаних робіт, визначених попередніми зборами станом на проведення загальних зборів» погодити кошторис витрат та їх обов'язкову оплату; по питанню другому: «Затвердження кандидата на посаду керуючого справами ОСББ» прийнято на посаду керуючу справами ОСОБА_2 ; по питанню третьому: «Питання облаштування та оплати державної охорони будинку» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; по питанню четвертому: «Питання про закриття доступу на територію двору та будинку сторонніх осіб» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; питанню п'ятому: «Питання найму консьєржів в блок В ( будівельний А)» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування, заборонено паркування у дворі, довести до відома всіх мешканців; по питанню шостому: «Питання відновлення системи пожежної безпеки будинку та утеплення труб гарячого водопостачання для уникнення тепловитрат за рахунок доплат цільових внесків» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; по питанню сьомому: «Підвищення тарифу за обслуговування будинку» затверджено тариф 06 грн. 68 коп. за кв.м. площі.
Відповідно до п.4.2 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 06.12.2012 року, вищим органом управління об'єднання є загальні збори. (т.1 а.с.39-48)
Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства. (п.4.3 Статуту)
Згідно з п.4.4 Статуту загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів Об'єднання. При відсутності кворуму скликаються повторні збори, правочинність яких визначається цим статутом.
Пунктом 4.5 Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів членів Об?єднання, зокрема, належить: затвердження статуту Об?єднання, внесення змін та доповнень до статуту; визначення кількісного складу правління, обрання та звільнення голови та членів правління; визначення кількісного складу ревізійної комісії, обрання та звільнення членів ревізійної комісії; прийняття рішень про порядок використання об?єктів та майна, що перебувають у спільній власності членів Об?єднання та встановлення обмежень на користування цим майном; затвердження кошторису, балансу та річного звіту Об?єднання; визначення розмірів внесків Об?єднання, в тому числі на утримання та експлуатацію будинку; платежів та відрахувань, належних до сплати членами визначення управителя будинком (фізичної або юридичної особи), умов договору на управління та розміру винагороди управителя.
Згідно з п.5.1 Статуту чергові загальні збори членів Об?єднання скликаються правлінням не рідше, ніж один раз на рік, як правило, по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності Об?єднання за попередній рік. Позачергові загальні збори членів Об?єднання можуть бути скликані за вимогою членів Об?єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від загальної кількості голосів членів Об?єднання, або на вимогу ревізійної комісії.
Відповідно до п.5.2 Статуту повідомлення про проведення загальних зборів надсилається членам Об?єднання в письмовій формі шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану членом Об?єднання адресу, або вручається кожному члену Об?єднання під розписку. Якщо член Об?єднання не повідомив правлінню адресу для листування, то повідомлення надсилається на адресу належного йому приміщення в будинку. За рішенням правління, замість вручення таких повідомлень, кожному члену Об?єднання, щодо якого у правління немає інформації про його тривале невикористання приміщення у будинку, допускається повідомлення про проведення загальних зборів шляхом розміщення відповідного оголошення в місцях, у яких забезпечується ознайомлення з ним членів Об?єднання (на дошках оголошень біля входу в будинок тощо). Повідомлення надсилаються (розмішуються) не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата, час та місце їх проведення. Загальні збори проводяться за місцезнаходженням Об?єднання.
Загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 відсотків від загальної кількості членів Об?єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів Об?єднання, які присутні на загальних зборах. Кожен член Об?єднання при голосуванні на загальних зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. (п.5.3 Статуту)
Пунктом 5.4 Статуту визначено, що y разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів, правління визначає нову дату і час їх проведення, про що члени Об?єднання повідомляються додатково. Нові загальні бори призначаються не раніше 14 днів і не пізніше 30 днів з моменту загальних зборів, що не відбулися, і є чинними, якщо на них присутні не менше 30 відсотків членів Об?єднання. На таких зборах рішення приймаються голосів присутніх членів Об?єднання.
Рішення загальних зборів оформлюються у формі протоколу, підписуються головою загальних зборів, секретарем загальних зборів, а також головою ревізійної комісії, підлягають постійному зберіганню та є доступними для ознайомлення усім членам Об?єднання на першу вимогу. Копія протоколу передається головою правління на зберігання голові ревізійної комісії. В разі, якщо підрахунок голосів вівся лічильною комісією, протокол загальних зборів також підписують члени лічильної комісії. Загальні збори можуть прийняти рішення про підписання протоколу всіма членами Об?єднання, які брали участь в загальних зборах. Підписання членом Об?єднання протоколу загальних зборів є підтвердженням ознайомлення його з рішеннями, зафіксованими у такому протоколі. (п.5.5 Статуту)
Відповідно до п.5.8 Статуту члени Об'єднання можуть прийняти рішення шляхом письмового опитування, яке має силу рішення загальних зборів. Якщо інший порядок проведення письмового опитування не затверджений загальними зборами, то воно проводиться в такому порядку:
5.8.1. правління розсилає рекомендованим листом або передає під розписку всім членам Об?єднання складений у вигляді форми (анкети, листка) для голосування перелік питань на які пропонується дати відповідь, та/або відповідних проектів рішень, які підлягають затвердженню;
5.8.2. за рішенням правління, форма для голосування та/або проекти рішень можуть надсилатися з інформаційною метою і тим власникам приміщень у будинку, які не є членами Об?єднання;
5.8.3. член Об?єднання, одержавши такий перелік, щодо кожного питання чи проекту рішення зазначає «за», «проти» або «утримуюсь» та ставить власноручний підпис, вказує своє прізвище, ім?я та по батькові, номер та тип приміщення у будинку, власником якого він є, дату волевиявлення та пересилає його правлінню рекомендованим листом або передає особисто голові правління;
5.8.4. за кожним питанням чи проектом рішення правлінням підраховується кількість голосів «за», «проти» та тих, хто утримався;
5.8.5. рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано не менш як 50% голосів від загальної кількості голосів членів Об?єднання;
5.8.6. результати письмового опитування оформлюються протоколом, який затверджується рішенням правління та головою ревізійної комісії. Копії зазначеного протоколу оприлюднюються за правилами, встановленими статутом для рішень загальних зборів.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року, є недійсним, оскільки рішення по суті не були прийняті за п.п..3-7, на протоколі відсутній підпис голови ревізійної комісії. Також згідно з протоколом загальна кількість членів лише 104, а не 170 членів, кількість присутніх не 60, а 58, що свідчить про відсутність кворуму. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що рішення виконувалось всіма членами ОСББ протягом 8 років, в тексті позовної заяви не міститься посилань щодо порушення прав Позивача в порівнянні з іншими співвласниками. Рішення було прийнято загальною кількістю голосів 70, що становить більше 2/3 членів ОСББ. Крім того, заявлено про застосування загального строку позовної давності до вимог Позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин сторін) здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
За ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання.
Частинами 14-16 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
01.08.2017 року було проведено загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» та письмові опитування співвласників будинку у строк до 15.08.2017 року, оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року. (т.1 а.с.15-38, 96-108)
Згідно із протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», загальна кількість члені об'єднання на момент проведення зборів - 104 членів, згідно зі списком реєстрації присутніх на загальних зборах приймали участь 60 співвласників.
Порядок денний зборів:
1. Оголошення ЗВІТУ виконаних робіт, визначених попередніми зборами станом на проведення загальних зборів.
2. Затвердження кандидата на посаду керуючого справами ОСББ.
3. Питання облаштування та оплати державної охорони будинку.
4. Питання про закриття доступу на територію двору та будинку сторонніх осіб.
5. Питання найму консьєржів в блок В ( будівельний А) .
6. Питання відновлення системи пожежної безпеки будинку та утеплення труб гарячого водопостачання для уникнення тепловитрат за рахунок доплат цільових внесків.
7. Підвищення тарифу за обслуговування будинку.
Вирішено: по питанню першому «Оголошення ЗВІТУ виконаних робіт, визначених попередніми зборами станом на проведення загальних зборів» погодити кошторис витрат та їх обов'язкову оплату; по питанню другому: «Затвердження кандидата на посаду керуючого справами ОСББ» прийнято на посаду керуючу справами ОСОБА_2 ; по питанню третьому: «Питання облаштування та оплати державної охорони будинку» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; по питанню четвертому: «Питання про закриття доступу на територію двору та будинку сторонніх осіб» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; питанню п'ятому: «Питання найму консьєржів в блок В ( будівельний А)» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування, заборонено паркування у дворі, довести до відома всіх мешканців; по питанню шостому: «Питання відновлення системи пожежної безпеки будинку та утеплення труб гарячого водопостачання для уникнення тепловитрат за рахунок доплат цільових внесків» зобов'язано керуючу справами ОСОБА_3 провести письмове опитування; по питанню сьомому: «Підвищення тарифу за обслуговування будинку» затверджено тариф 06 грн. 68 коп. за кв.м. площі.
Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог Законом покладено на Позивача.
У постанові від 25.04.2018 у справі № 904/6965/17 Верховний Суд зазначив, що господарські суди правильно виходили з того, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, є порушенням вимог закону та статуту Товариства, порушує права позивача, як учасника Товариства, на участь в управлінні справами Товариства.
Встановивши обставини відсутності повідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, суди приймають рішення про задоволення позову з підстав порушення прав позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах.
Суд звертає увагу на те, що Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначав, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року, є недійсним, оскільки рішення по суті не були прийняті за п.п..3-7, на протоколі відсутній підпис голови ревізійної комісії. Також згідно з протоколом загальна кількість членів лише 104, а не 170 членів, кількість присутніх не 60, а 58, що свідчить про відсутність кворуму.
Відповідно до п.4.2 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 06.12.2012 року, вищим органом управління об'єднання є загальні збори. (т.1 а.с.39-48)
Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства. (п.4.3 Статуту)
Згідно з п.4.4 Статуту загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів Об'єднання. При відсутності кворуму скликаються повторні збори, правочинність яких визначається цим статутом.
Пунктом 4.5 Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів членів Об?єднання, зокрема, належить: затвердження статуту Об?єднання, внесення змін та доповнень до статуту; визначення кількісного складу правління, обрання та звільнення голови та членів правління; визначення кількісного складу ревізійної комісії, обрання та звільнення членів ревізійної комісії; прийняття рішень про порядок використання об?єктів та майна, що перебувають у спільній власності членів Об?єднання та встановлення обмежень на користування цим майном; затвердження кошторису, балансу та річного звіту Об?єднання; визначення розмірів внесків Об?єднання, в тому числі на утримання та експлуатацію будинку; платежів та відрахувань, належних до сплати членами визначення управителя будинком (фізичної або юридичної особи), умов договору на управління та розміру винагороди управителя.
Згідно з п.5.1 Статуту чергові загальні збори членів Об?єднання скликаються правлінням не рідше, ніж один раз на рік, як правило, по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності Об?єднання за попередній рік. Позачергові загальні збори членів Об?єднання можуть бути скликані за вимогою членів Об?єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від загальної кількості голосів членів Об?єднання, або на вимогу ревізійної комісії.
Відповідно до п.5.2 Статуту повідомлення про проведення загальних зборів надсилається членам Об?єднання в письмовій формі шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану членом Об?єднання адресу, або вручається кожному члену Об?єднання під розписку. Якщо член Об?єднання не повідомив правлінню адресу для листування, то повідомлення надсилається на адресу належного йому приміщення в будинку. За рішенням правління, замість вручення таких повідомлень, кожному члену Об?єднання, щодо якого у правління немає інформації про його тривале невикористання приміщення у будинку, допускається повідомлення про проведення загальних зборів шляхом розміщення відповідного оголошення в місцях, у яких забезпечується ознайомлення з ним членів Об?єднання (на дошках оголошень біля входу в будинок тощо). Повідомлення надсилаються (розмішуються) не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата, час та місце їх проведення. Загальні збори проводяться за місцезнаходженням Об?єднання.
Загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 відсотків від загальної кількості членів Об?єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів Об?єднання, які присутні на загальних зборах. Кожен член Об?єднання при голосуванні на загальних зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. (п.5.3 Статуту)
Пунктом 5.4 Статуту визначено, що y разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів, правління визначає нову дату і час їх проведення, про що члени Об?єднання повідомляються додатково. Нові загальні бори призначаються не раніше 14 днів і не пізніше 30 днів з моменту загальних зборів, що не відбулися, і є чинними, якщо на них присутні не менше 30 відсотків членів Об?єднання. На таких зборах рішення приймаються голосів присутніх членів Об?єднання.
Рішення загальних зборів оформлюються у формі протоколу, підписуються головою загальних зборів, секретарем загальних зборів, а також головою ревізійної комісії, підлягають постійному зберіганню та є доступними для ознайомлення усім членам Об?єднання на першу вимогу. Копія протоколу передається головою правління на зберігання голові ревізійної комісії. В разі, якщо підрахунок голосів вівся лічильною комісією, протокол загальних зборів також підписують члени лічильної комісії. Загальні збори можуть прийняти рішення про підписання протоколу всіма членами Об?єднання, які брали участь в загальних зборах. Підписання членом Об?єднання протоколу загальних зборів є підтвердженням ознайомлення його з рішеннями, зафіксованими у такому протоколі. (п.5.5 Статуту)
Відповідно до п.5.8 Статуту члени Об'єднання можуть прийняти рішення шляхом письмового опитування, яке має силу рішення загальних зборів. Якщо інший порядок проведення письмового опитування не затверджений загальними зборами, то воно проводиться в такому порядку:
5.8.1. правління розсилає рекомендованим листом або передає під розписку всім членам Об?єднання складений у вигляді форми (анкети, листка) для голосування перелік питань на які пропонується дати відповідь, та/або відповідних проектів рішень, які підлягають затвердженню;
5.8.2. за рішенням правління, форма для голосування та/або проекти рішень можуть надсилатися з інформаційною метою і тим власникам приміщень у будинку, які не є членами Об?єднання;
5.8.3. член Об?єднання, одержавши такий перелік, щодо кожного питання чи проекту рішення зазначає «за», «проти» або «утримуюсь» та ставить власноручний підпис, вказує своє прізвище, ім?я та по батькові, номер та тип приміщення у будинку, власником якого він є, дату волевиявлення та пересилає його правлінню рекомендованим листом або передає особисто голові правління;
5.8.4. за кожним питанням чи проектом рішення правлінням підраховується кількість голосів «за», «проти» та тих, хто утримався;
5.8.5. рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано не менш як 50% голосів від загальної кількості голосів членів Об?єднання;
5.8.6. результати письмового опитування оформлюються протоколом, який затверджується рішенням правління та головою ревізійної комісії. Копії зазначеного протоколу оприлюднюються за правилами, встановленими статутом для рішень загальних зборів.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 дійшов висновку, що обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та/або факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання.
Частинами 14-16 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
З преамбули протоколу №9 від 01.08.2017 року загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», вбачається, що загальна кількість члені об'єднання на момент проведення зборів - 104 членів, згідно зі списком реєстрації присутніх на загальних зборах приймали участь 60 співвласників.
Крім того, Додатком до вказаного протоколу є опитувальні листи співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», які не голосували на загальних зборах, у загальній кількості 10 штук. (т.1 а.с.100-108). Вказані рішення оформлені особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ».
З огляду на викладене, Суд зазначає, що на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», які були проведені 01.08.2017 року, взяли участь 60 членів згідно зі списком реєстрації присутніх та 10 членів шляхом письмового опитування, а загалом у кількості 70 членів.
З метою встановлення загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень станом на 01.08.2017 року ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 року витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" інформацію щодо загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, що не є місцями загального користування та/або допоміжними приміщеннями будинку за адресою: АДРЕСА_2 станом на 01.08.2017 року з наданням відповідних належним чином завірених доказів на підтвердження права власності співвласників квартир та нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 6 станом на 01.08.2017 року.
На виконання вимог ухвали суду Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" у листі №062/14-986 від 14.01.2026 року повідомило про неможливість виконання вимог ухвали суду. (т.2 а.с.21-22)
За наведених обставин встановити дійсну загальну загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, що не є місцями загального користування та/або допоміжними приміщеннями будинку за адресою: АДРЕСА_2 станом на 01.08.2017 року за даними технічної інвентаризації неможливо. А тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо дійсної кількості членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» - 170 з урахуванням того, що останнім не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження його доводів.
Суд враховує, що Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму загальних зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, що рахується від загальної кількості всіх співвласників.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону. (ч.13 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»)
Частиною 14 ст. 10 Закону передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 зазначила, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2025 у справі №916/1294/21, надаючи відповідь на питання чи може статут ОСББ передбачати іншу кількість голосів, необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, ніж ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ", вказав, що можливими є такі варіанти визначення кількості голосів, достатньої для ухвалення рішення:
(а) якщо в статуті не визначено, що відповідне питання потребує кваліфікованої більшості голосів або взагалі не вказано таке питання, то для його ухвалення достатньо простої більшості голосів від загальної кількості;
(б) якщо статутом визначено, що для ухвалення рішення необхідна кваліфікована більшість голосів, то вона має дорівнювати 2/3 від загальної кількості голосів усіх співвласників (навіть якщо статут передбачає іншу кваліфіковану більшість, у наведеній скаржницею справі - 51% від загальної кількості голосів, тоді як проста більшість від загальної кількості голосів - це 50% плюс 1 голос).
Загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 відсотків від загальної кількості членів Об?єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів Об?єднання, які присутні на загальних зборах. Кожен член Об?єднання при голосуванні на загальних зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. (п.5.3 Статуту)
Відповідно до п.5.8 Статуту члени Об'єднання можуть прийняти рішення шляхом письмового опитування, яке має силу рішення загальних зборів. Якщо інший порядок проведення письмового опитування не затверджений загальними зборами, то воно проводиться в такому порядку:
5.8.1. правління розсилає рекомендованим листом або передає під розписку всім членам Об?єднання складений у вигляді форми (анкети, листка) для голосування перелік питань на які пропонується дати відповідь, та/або відповідних проектів рішень, які підлягають затвердженню;
5.8.2. за рішенням правління, форма для голосування та/або проекти рішень можуть надсилатися з інформаційною метою і тим власникам приміщень у будинку, які не є членами Об?єднання;
5.8.3. член Об?єднання, одержавши такий перелік, щодо кожного питання чи проекту рішення зазначає «за», «проти» або «утримуюсь» та ставить власноручний підпис, вказує своє прізвище, ім?я та по батькові, номер та тип приміщення у будинку, власником якого він є, дату волевиявлення та пересилає його правлінню рекомендованим листом або передає особисто голові правління;
5.8.4. за кожним питанням чи проектом рішення правлінням підраховується кількість голосів «за», «проти» та тих, хто утримався;
5.8.5. рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано не менш як 50% голосів від загальної кількості голосів членів Об?єднання;
5.8.6. результати письмового опитування оформлюються протоколом, який затверджується рішенням правління та головою ревізійної комісії. Копії зазначеного протоколу оприлюднюються за правилами, встановленими статутом для рішень загальних зборів.
Водночас, статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», затверджений рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 06.12.2012 року, не передбачає спеціального порядку ухвалення рішень 2/3 кількості голосів щодо питань, передбачених ч. 14 ст. 10 Закону України Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Верховний Суд у п.5.15 постанови від 20.07.2022 у справі №908/1445/21 наголосив, що для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення з такого питання, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом взагалі не було передбачено прийняття таких рішень.
Таким чином, для того, щоб рішення стосовно спірних питань порядку денного загальних зборів, проведених 01.08.2017 року, вважалося таким, що є прийнятим, за нього мали проголосувати співвласники, що у сукупності володіють простою більшістю голосів співвласників.
Судом встановлено, що за всі питання порядку денного проголосувало «за» 60 співвласників, а також опитувальні листи містять інформацію щодо голосування кожним з співвласників за кожен пункт порядку денного із зазначенням «за» та «проти».
З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ», оформлені протоколом №9 від 01.08.2017 року, стосовно спірних питань є ухваленим відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ».
В той же час, Суд звертає увагу, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.
Так, зазначені вище норми права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, зокрема порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, тоді як при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами.
Як способи захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Отже, право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №917/1891/21).
Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 зазначив, що визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису, розміру внесків та інших важливих для діяльності ОСББ питань недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки для діяльності ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Отже, для визнання рішення недійсним з наведених позивачем підстав суду необхідно встановити, яким чином оскаржуване рішення порушує право або інтереси Позивача.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, як правило, не користується кваліфікованою правничою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Ураховуючи, що за спірні рішення проголосували співвласники, що у сукупності володіють простою більшістю голосів співвласників (за наявності достатньої кількості співвласників для їх прийняття), такі рішення є прийнятими відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту ОСББ Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Суд приходить до висновку, що права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, які реалізували свої права на участь в управлінні ОСББ та голосували за прийняття спірних рішень.
Так, Суд звертає увагу, що Позивач до суду з позовом у цій справі звернувся лише після того як отримала позов від ОСББ про стягнення суми заборгованості, який розглядається Печерським районним судом міста Києва в межах справи №757/1615/25-ц. (т.1 а.с.130-131)
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, а також у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №916/1940/19, від 09.11.2020 у справі №922/178/20, від 03.12.2020 у справі №910/1643/20).
Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» про визнання недійсним рішення загальних зборів є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується Заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» про застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 , Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, про захист яких він просить Суд у позові, Відповідачем не порушено, і суд відмовляє Позивачу у позові по суті в зв'язку з безпідставністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКІ ВЕЖІ» про визнання недійсним рішення загальних зборів - відмовити у повному обсязі.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 лютого 2026 року.
Суддя О.В. Чинчин