номер провадження справи 34/179/24
16.02.2026 Справа № 908/2643/24
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., за участю секретаря судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2643/24
за позовом: Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», ідентифікаційний код юридичної особи 31301827 (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз», ідентифікаційний код юридичної особи 05535349 (вул. Чкалова, буд. 47А, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318)
про стягнення 3 551 646 грн 16 коп.
за участю уповноважених представників:
від позивача: Овчарук О.О., адвокат, свідоцтво ЧН №000520 від 30.11.2018, довіреність № 46/25 від 30.12.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області 30.09.2024 через систему “Електронний суд» звернулась Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз» 2 199 170,11 грн основного боргу; 378 441,48 грн пені; 149 781,24 грн 7% штрафу; 168 216,46 грн 3% річних; 656 036,87 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.06.2012 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - Кредитор та/або Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Мелітопольгаз» (далі - Боржник та/або Відповідач) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 14/12-275, відповідно до умов якого кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 31.12.2009 № 06/09-2242 (далі - Договір про реструктуризацію та/або Договір). Відповідно до п. 2.1 загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, складає грн. Залишок заборгованості відповідно до договору реструктуризації № 14/12-275 від 05.06.2012 складає 8 664,526,14 грн, в тому числі, строк оплати, якої не настав. В той же час, сума основного боргу, строк оплати якої настав, становить 2 793 540,41 грн, в тому числі 772 681,39 грн (за період з серпня 2018 року по липень 2021 року), яка стягнута рішенням господарського суду Запорізької області від 30.11.2021 у справі №908/2627/21. Отже, сума простроченого основного боргу, яка заявляється до стягнення складає 2 199 170,11 грн, виникла вона за період з серпня 2021 року по серпень 2024 року. Дана сума простроченого основного боргу за період з серпня 2021 року по серпень 2024 року в розмірі 2 199 170,11 грн не була предметом розгляду господарським судом Запорізької області в межах у справі №908/2627/21. Відповідно до п. 3.4 Договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2 цього Договору, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу. Загальна сума пені за невиконані зобов'язання по Договору реструктуризації, складає 378 441,48 грн; 7% штрафу - 149 781,24 грн; 168 216,46 грн 3% річних; 656 036,87 грн інфляційних втрат.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу № 908/2643/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.10.2024 у справі № 908/2643/24 прийнято позовну заяву до розгляду у загальному провадженні.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.11.2024 у справі № 908/2643/24 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Ухвалою суду від 17.10.2025 у справі № 908/2643/24 поновлено провадження у справі № 908/2643/24, призначено підготовче засідання на 12.11.2025.
В судовому засіданні 12.11.2025 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2643/24. Суд оголосив склад суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
20.10.2025 від представника позивача через підсистему “Електронний суд» надійшли додаткові пояснення.
В підготовчому засіданні представник позивача надав пояснення, просив долучити додаткові пояснення до матеріалів справи.
Додаткові пояснення прийнято судом до розгляду, долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 12.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 19.01.2026.
В судовому засіданні 19.01.2026 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2642/24. Суд оголосив склад суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, документів до суду не надсилав.
19.01.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №908/2642/24 копії нової довіреності представника позивача, яку долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача повідомив, що нові обставини по справі відсутні, підтримав позов в повному обсязі.
За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представника позивача, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.02.2026 о 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 16.02.2026 здійснювалась фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Згідно із ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі викладеного, всі ухвали у даній справі були розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади України з метою повідомлення відповідача про розгляд справи.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.
16.02.2026 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частину.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд
05.06.2012 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Мелітопольгаз» (Боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 14/12-275, відповідно до умов якого кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 31.12.2009 № 06/09-2242 (далі - Договір про реструктуризацію та/або Договір).
Відповідно до п. 2.1 загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, складає 14 205 450,08 грн.
Положеннями п. 2.5. Договору про реструктуризацію передбачено, що у випадку, якщо у Боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, Кредитор зараховує кошти, що надійшли від Боржника як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.
13.09.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» № 31/01-1791 від 07.09.2021 (вх. № 2809/08-07/21 від 13.09.2021) до Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз» про стягнення 982 413,16 грн., в т.ч.:
- 772 681,39 грн. основної заборгованості;
- 38 861,19 грн. пені за загальний період з 08.09.2020 по 08.09.2021;
- 29 767,61 грн. 3 % річних за період з 09.09.2018 по 08.09.2021;
- 91 175,86 грн. інфляційних витрат за період з вересня 2018 по липень 2021;
- 49 927,11 грн. 7 % штрафу за прострочення платежів.
В порушення умов договору періодичні платежі відповідачем здійснювались несвоєчасно, внаслідок чого виникло прострочення з період з серпня 2018 року по липень 2021 року залишок заборгованості відповідача складав 453 976,28 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.21 у справі № 908/2627/21 стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз» на користь Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» основну заборгованість у розмірі 772 681 (сімсот сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 39 коп., пеню за прострочення платежів на суму 38 861 (тридцять вісім тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 19 коп., 3 % річних у розмірі 29 767 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 61 коп., інфляційні витрати у розмірі 91 175 (дев'яносто одна тисяча сто сімдесят п'ять) грн. 86 коп., 7% штрафу за прострочення платежів на суму 49 927 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 14 736 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 20 коп.
Залишок заборгованості відповідно до договору реструктуризації № 14/12-275 від 05.06.2012 складає 8 664,526,14 грн, в тому числі, строк оплати, якої не настав.
В той же час, сума основного боргу, строк оплати якої настав, становить 2 793 540,41 грн, в тому числі 772 681,39 грн (за період з серпня 2018 року по липень 2021 року), яка стягнута рішенням господарського суду Запорізької області від 30.11.2021 у справі №908/2627/21. Отже, сума простроченого основного боргу, яка заявляється до стягнення складає 2 199 170,11 грн, виникла вона за період з серпня 2021 року по серпень 2024 року.
Дана сума простроченого основного боргу за період з серпня 2021 по серпень 2024 року в розмірі 2 199 170,11 грн не була предметом розгляду Господарським судом Запорізької області в межах у справі №908/2627/21.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами першою, другою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із п. 2.2 Договору Боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану в п. 2.1 цього Договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (далі - Графік). Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що зобов'язання Боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у п. 2.2 цього Договору на відповідний місяць.
Заявлена позивачем сума простроченого основного боргу за період з серпня 2021 року по серпень 2024 року в розмірі 2 199 170,11 грн судом перевірена та визнана правильною.
Прострочення виконання грошового зобов'язання за серпень 2021 року відбулось з 01.09.21 і далі за відповідною періодичністю в межах заявленого періоду заборгованості.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язань, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 3.4 Договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2 цього Договору, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу.
При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Таким чином, за загальний період з 09.09.21 по 31.08.24 підлягає стягненню 378 441 грн 48 коп. пені, 7% штрафу в сумі 149 781,24 грн. позивачем також розраховано вірно.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За період з вересня 2021 року по липень 2024 року інфляційні втрати і 3% річних за загальний період з 09.09.21 по 31.08.24 позивачем розраховано вірно.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мелітопольгаз», ідентифікаційний код юридичної особи 05535349 (вул. Чкалова, буд. 47А, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ідентифікаційний код юридичної особи 31301827 (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) 2 199 170 (два мільйони сто дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят) грн 11 коп. основного боргу; 378 441 (триста сімдесят вісім тисяч чотириста сорок одна) грн 48 коп. пені; 149 781 (сто сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн 24 коп. 7% штрафу; 168 216 (сто шістдесят вісім тисяч двісті шістнадцять) грн 46 коп. 3% річних; 656 036 (шістсот п'ятдесят шість тисяч тридцять шість) грн 87 коп. інфляційних втрат та 42 619 (сорок дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн 75 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 18.02.2026.
Суддя А.О. Науменко