вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
18.02.2026 м. Ужгород Справа № 907/1073/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д.
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розглянувши заяву про відшкодування судових витрат, яка надійшла від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/643/26 від 27.01.2026 року)
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч-Львів", код ЄДРПОУ - 00492302, 79058, м. Львів, пр. В. Чорновола, 45 А, квартира 13,
до відповідача - 1 Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, код ЄДРПОУ - 25449824, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39,
до відповідача - 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", код ЄДРПОУ - 33768346, 46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вулиця Шептицького, буд. 4,
про відшкодування шкоди,
Без виклику сторін,
Справа відкрита за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч-Львів" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" з позовними вимогами стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів в розмірі 217 124.76 грн. в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Рішенням суду від 22.01.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1 - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області на користь Приватного акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч-Львів" грошові кошти в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди у розмірі 217 124.76 грн (двісті сімнадцять тисяч сто двадцять чотири гривні 76 копійок). Відмовлено Приватному акціонерному товариству "Сортнасіннєовоч-Львів" у стягненні з відповідача - 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" грошових коштів в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди. Судові витрати покладено на відповідача - 1. Стягнуто з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області на користь Приватного акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч-Львів" сплачений судовий збір у розмірі 3256,87 грн (три тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 87 копійок).
До суду 27.01.2026 надійшла заява про відшкодування судових витрат від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/643/26 від 27.01.2026), в якій він просить суд стягнути з відповідача - 1 Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи №907/1073/25 загальним розміром 25 000.00 грн, з яких: 20 000.00 грн - витрати на правничу допомогу, 5000.00 грн - витрати на проведення авто товарознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 29.01.2026 заяву позивача про відшкодування судових витрат у справі (вх. №02.3.1-02/643/26 від 27.01.2026 року) - прийнято до провадження. Постановлено здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін. Встановлено відповідачу-1 строк у десять днів з моменту вручення даної ухвали для подання до суду заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.
Судом встановлено, що в поданій заяві позивач вказує, що виконавцем (адвокатом надано правничу допомогу, що пов'язана з розглядом справи №907/1073/25 на загальну суму - 20 000.00 грн. Окрім того, позивачем понесені витрати на проведення експертизи, з метою підтвердження розміру заподіяної майнової шкоди, розміром 5000.00 грн.
На адресу суду 10.02.2026 надійшло від відповідача - 1 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. №02.3.1-02/1197/26 від 10.02.2026 року), в якому відповідач - 1 зазначає, що не погоджується з розрахунком розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000.00 грн та витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 5000.00 грн та вважає, що дана сума є безпідставно завищеною, необґрунтованою, непропорційною та неспівмірною в розрізі предмету спору та складності справи стосовно наданих юридичних послуг адвокатом Сідловською І.Ю.
Відповідач - 1 вказує, що адвокатом не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність судових витрат. Заява про відшкодування судових витрат є безпідставною та необґрунтованою, а вартість послуг надмірно великою та такою, що не відповідає вимогам співмірності.
Відповідач - 1 на підставі вищевикладеного просив суд відмовити у стягненні судових витрат понесених на професійну правничу допомогу у даній справі.
Суд зазначає, що 23 квітня 2024 між адвокатом Сідловською І.Ю. та позивачем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №27/24, відповідно до п. 1.1. якого виконавець (адвокат) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої (правової) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої (правової) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.2. даного договору сторони визначили, що вартість правничої (правової) допомоги (гонорар) виконавця погоджується сторонами та закріплюється (оформляється) додатковим договором (додатковими договорами) до цього договору.
Вартість правничої (правової) допомоги (гонорар) сплачується клієнтом в момент підписання додаткового договору в якому визначено розмір вартості правничої (правової) допомоги (гонорару) або протягом 15 календарних днів з дня отримання рахунку, якщо інше не узгоджено домовленістю сторін у додатковому договорі до цього договору (п. 3.4. договору).
Відповідно до п. 3.6. договору, надання виконавцем послуг та прийняття їх замовником підтверджується підписаними сторонами актом (актами) наданих послуг.
Також 23.04.2024 був підписаний між сторонами додатковий договір №1 до вказаного договору. На виконання п. 1.2. договору клієнт та виконавець погодили, що виконавець зобов'язаний:
- скласти позовну заяву до відповідачів про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.09.2022 на 735 км автодороги М-06 Київ-Чоп в напрямку м. Свалява, за участі транспортного засобу марки JAGUAR XJ державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві приватної власності позивачу (клієнту) та перебував під керуванням Прядко Є.І., а також подати її до суду згідно визначеної законодавством юрисдикції та підсудності, а також здійснювати представництво прав та інтересів в суді першої інстанції - в Господарському суді Закарпатської області.
Пунктом 2 такого договору сторони визначили, що вартість правничої допомоги визначається в фіксованому розмірі - 20 000.00 грн.
Клієнт зобов'язаний здійснити оплату виконавцю за правничу допомогу протягом 15 робочих днів з дня виставлення виконавцем клієнту рахунку на оплату (п. 2.1.)
Рахунок на оплату вартості правничої допомоги за договором повинен бути виставлений виконавцем клієнту не пізніше як протягом 5 робочих днів з дня ухвалення судом судового рішення за результатом розгляду справи.
В матеріалах справи міститься також копія акту наданих послуг від 25 січня 2026 року, підписаний між адвокатом та позивачем, відповідно до якого виконавцем були надані наступні послуги:
- вивчено та узагальнено всі письмові документи, докази, що стосувалися дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.09.2022 за участю належного позивачу транспортного засобу (в т.ч. відповіді на адвокатські запити, що були отримані до підписання договору про надання правничої допомоги) - витрачено часу 6 годин;
- складено позовну заяву, сформовано докази, які підтверджують підстави позову, що подані до Господарського суду Закарпатської області, за наслідками чого вказаним судом було відкрито провадження в справі №907/1073/25 - витрачено часу 7 годин;
- складено та подано до суду в справі клопотання від 29.09.2025 про залучення ТОВ "Техно - Буд - Центр" третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - витрачено 40 хвилин;
- складено та подано до суду в справі заяву від 29.09.2025 про усунення недоліків позовної заяви - витрачено 30 хвилин;
- складено та надіслано в Свалявський районний суд Закарпатської області адвокатський запит від 22.10.2025 з метою отримання додаткових доказів у справі; отримано відповідь на нього - витрачено 1.5 години з врахуванням часу на надіслання поштового відправлення;
- складено та подано до суду в справі відповідь від 27.10.2025 на відзив Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області - витрачено 2 години часу;
- складено та подано до суду в справі заяву від 05.11.2025 про зміну предмету позову та залучення до справи співвідповідача - витрачено часу 1.5 години;
- складено та подано до суду в справі клопотання від 05.11.2025 про приєднання до справи доказів та поновлення строку на їх подання - витрачено часу 1 годину.
Сторони домовились в такому акті, що загальний розмір плати становить - 20 000.00 грн. Претензій щодо обсягу та якості наданих послуг у клієнта не має.
Судом встановлено, що виконавцем (адвокатом) був сформований рахунок від 25 січня 2026 на загальну суму - 20 000.00 грн за надання правничої (правової) допомоги згідно договору.
Також у позовній заяві позивач вказував, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести складає - 20 000.00 грн - витрати на професійну правничу допомогу та 5000.00 грн витрати на проведення судової авто товарознавчої експертизи.
В матеріалах справи також міститься копія ордеру на надання правничої допомоги ТОВ "Сортнасіееєовоч-Львів" адвокатом Сідловською Іриною Юріївною від 18.09.2025 року.
Суд зазначає, що ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Відповідно до статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 1 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України). За змістом ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).
Згідно з ч. 5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.
Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки станом на день прийняття рішення суд не розглядав та не вирішував питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, відтак це питання має бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення. Крім того, представник позивача на виконання п. ч. 3 ст. 129 ГПК України зробив відповідну про це заяву, яка вказана вище.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Визначаючи належні на правничу допомогу витрати, суд звертається до правових позицій, викладених у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, згідно якої "з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду має дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності, розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений представником позивача, не є пропорційним до предмета спору. Суд також враховує, що дана справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, судові засідання у справі не проводились.
Також, суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).
Отже, суд, враховує той факт, що дана справа є малозначною і була призначена для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 статті 12 ГПК України), відповідно, судові засідання не проводилися, суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати у загальній сумі 20 000,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у цій справі витрати позивача на професійну правничу допомогу, що заявлені в сумі 20 000.00, підлягають розподілу між сторонами, компенсувавши позивачеві співмірну (з огляду на практику відшкодування судами витрат сторони на правничу допомогу) частину таких витрат на оплату послуг адвоката, яка належить стягненню з відповідача в сумі 8000,00 грн.
Що стосується заявлених витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 5000.00 грн, то суд зазначає наступне.
Понесення таких витрат позивачем підтверджується зокрема рахунком №0911/01 на суму 5000.00 грн за надання таких послуг, як "проведення експертизи Jaguar XJ BC 0202 IA" та платіжною інструкцією від 24 лютого 2023 №1422 на оплату 5000.00 грн на користь ТОВ фірма "Експертиза" за проведення експертизи згідно рах. №0911/01.
Положеннями статті 127 ГПК України регулюється, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 3 статті 127 ГПК України передбачено, що у випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи положення статті 127 ГПК України, суд вважає такі витрати у розмірі 5000.00 грн співмірними із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт та підтвердженими відповідним рахунком та платіжною інструкцією, а тому цю вимогу належить задоволити.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд -
1. Заяву про відшкодування судових витрат, яка надійшла від позивача у справі (вх. №02.3.1-02/643/26 від 27.01.2026 року) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, код ЄДРПОУ - 25449824, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", код ЄДРПОУ - 33768346, 46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вулиця Шептицького, буд. 4, 13 000.00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 копійок), з яких: витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000.00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок) та 5000.00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) - витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
В іншій частині витрати, що пов'язані з розглядом справи, залишити за заявником.
Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2026 року.
Суддя П. Д. Пригуза