пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
11 лютого 2026 року Справа № 903/415/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом: Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Поромівської сільської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут»
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 167 189,27 грн.
Представники сторін:
прокурор: Гудков Максим Вадимович, службове посвідчення №071757 від 01.03.2023;
від позивача: не прибули;
від відповідача: Корнійчук Ірина Манаф-кизи;
Встановив: Володимирська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Поромівської сільської ради звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут», в якому просить:
- визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 15.03.2021, № 3 від 20.05.2021, №4 від 30.07.2021, № 5 від 27.08.2021, № 6 від 26.10.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 24.11.2021, № 9 від 25.11.2021, № 10 від 26.11.2021, № 11 від 06.12.2021, № 12 від 21.12.2021, № 13 від 22.12.2021 укладені до договору про постачання електричної енергії Поромівській сільській раді від 03.01.2021 № 23-21/178-2.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут» на користь Поромівської сільської ради кошти в сумі 167 189,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу від 03.01.2021 № 23-21/178-2 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі», безпідставно змінено істотні умови договору та не дотримано процедуру їх укладення, кожного разу при укладенні спірних угод сторонами належним чином не обґрунтовано коливання ціни на електроенергію на ринку після укладення первісного договору або первісної додаткової угоди, тому на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України просить визнати їх недійсними.
Крім того, зазначає, що збільшення сторонами вартості одиниці предмету закупівлі за відсутності визначених законом умов, призвело до безпідставного витрачання коштів, які підлягають поверненню в сумі 167 189, 27 грн.
Ухвалою суду від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.05.2025.
Ухвалою суду від 12.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 17.07.2025. Відкладено підготовче засідання на 30.06.2025.
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Суд встановив, що Великою Палато Верховного Суду 21.11.2025 у справі №920/19/24 прийнято постанову, повний текст якої оприлюднено 15.12.2025 на вебсайті “Єдиний державний реєстр судових рішень» (“reyestr.court.gov.ua»), відтак відпали обставини, які обумовлювали зупинення справи № 903/415/25.
Ухвалою суду від 30.12.2025 провадження у справі №903/415/25 поновлено, підготовче засідання призначено на 21.01.2026.
Ухвалою суду від 21.01.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.02.2025.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просить суд задоволити позов в повному об'ємі.
Представник відповідача просив в задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України.
Щодо підстав здійснення прокуратурою представницьких функцій у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
Прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.
Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18.
У постанові від 23.09.2021 у справі № 910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.
Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави території та реалізуються у визначеному законом порядку належить до їх відання.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електроенергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод позивачем фактично отримано менше електроенергії, ніж планувалося, у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих економічних і соціальних наслідків.
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.
Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.
Пунктом 24 частини першої статті 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.
Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч. 1 ст. 5 Закону).
Згідно із п.п. 22 та 23 Особливостей, затверджених постановою Уряду від 12.10.2022 №1178, Державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону (Закон України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ст. 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно із ч.ч. 1, 4 та 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
На території Поромівської сільської об'єднаної територіальної громади Волинської області таким органом місцевого самоврядування є Поромівська сільська рада.
Водночас, ТзОВ «ВОЛИНЬЛЕКТРОЗБУТ» є суб'єктом господарювання, а метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. 3 ГК України.
Отже, Поромівська сільська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.
Володимирською окружною прокуратурою 22.11.2024 за № 51/1-2219 ВИХ-24 скеровано лист до Поромівської сільської ради з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі при укладені договору на постачання електричної енергії від 03.01.2021 № 23-21/178-2, укладеного між
Поромівською сільською радою та ТОВ «ВОЛИНЬЛЕКТРОЗБУТ», а також з проханням надання інформації щодо вжитих заходів на усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом.
У листі від 26.11.2024 № 1118/01-14 Поромівська сільська рада вказала, що останньою заходи спрямовані на усунення виявлених порушень не вживалися, у тому числі зі зверненням до суду із відповідним позовом та не заперечує щодо подання прокуратурою до суду позовної заяви до ТзОВ «ВОЛИНЬЛЕКТРОЗБУТ».
Отже, нездійснення Поромівською сільською радою захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, що беззаперечно свідчить про бездіяльність органу уповноваженого державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, а тому наявні підстави для звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Поромівської сільської ради.
Заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
04.12.2020 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель «Prozorro» Поромівською сільською радою оприлюднено оголошення № UA-2020-12 03-013750-b про проведення відкритих торгів на закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015:09130000-5), зокрема, 302275 кВт/год з терміном поставки товарів до 31.12.2021 та очікуваною вартістю закупівлі 1 057 963 гривень.
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ»
03.01.2021 між Поромівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ» укладено договір № 23-21/178-2 про постачання електричної енергії споживачу.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що умови цього договору розроблені та узгоджені сторонами відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про публічні закупівлі» та правил роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 2.3 Договору кількість (обсяг) електричної енергії, яка постачається за цим договором, визначено у п. 5.1.2. цього договору та додатку 1 до нього.
Строк постачання електричної енергії споживачу - з 01 січня по 31 грудня 2021 року. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена умовами цього договору (п.п. 3.1, 3.3 Договору).
Згідно п. 5.1. договору загальна сума цього договору становить 537 841, 53 грн., з ПДВ. Ціна за 1 кВт.год. електричної енергії за цим договором становить 1,48276 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,29655грн, разом з ПДВ - 1,779312 гривень.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що загальна сума договору (у тому числі ціна за одиницю товару) не може змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов'язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній його редакції.
Відповідно до п. 5.3. договору постачальник повідомляє споживача про наступну зміну ціни та будь-яких умов договору не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
З урахуванням наведеного вище, на момент укладення та підписання договору № 23 21/178-2 від 03.01.2021 про постачання електричної енергії сторонами узгоджені та визначені всі істотні умови угоди, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
В подальшому між Промівською сільською радою та ТзОВ «Волиньелектрозбут» було укладено 13 додаткових угод за якими ціна за одиницю товару була збільшена до 4,548576 за 1 кВт.год електричної енергії, що становить на 158,92 % більше від початкової, а саме:
1) за додатковою угодою від 02.02.2021 за №1 з 01.01.2021 ціна електричної енергії становить 1,756716 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,46393 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,292786);
2) за додатковою угодою від 15.03.2021 за №2 з 01.03.2021 ціна електричної енергії становить 1,896976 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,286883 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,316163);
3) за додатковою угодою від 20.05.2021 за №3 з 01.05.2021 ціна електричної енергії становить 1,971872 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,349297 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,328645);
4) за додатковою угодою від 30.07.2021 за №4 з 01.05.2021 ціна електричної енергії становить 2,133626 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,484092 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,355604 );
5) за додатковою угодою від 27.08.2021 за №5 з 01.09.2021 ціна електричної енергії становить 2,31154 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,632353 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,385257 грн.);
6) за додатковою угодою від 26.10.2021 за №6 з 01.10.2021 ціна електричної енергії становить 2,507226 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,795425 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,417871 грн.);
7) за додатковою угодою від 03.11.2021 за №7 з 11.10.2021 ціна електричної енергії становить 2,722462 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,974788 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,453744 грн.);
8) за додатковою угодою від 24.11.2021 за №8 з 01.11.2021 ціна електричної енергії становить 2,959199 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 2,172069 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,4932 грн.);
9) за додатковою угодою від 25.11.2021 за №9 з 11.11.2021 ціна електричної енергії становить 3,219587 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 2,389059 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,536598 грн.);
10) за додатковою угодою від 26.11.2021 за №10 з 12.11.2021 ціна електричної енергії становить 3,505987 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 2,627726 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,584331 грн.);
11) за додатковою угодою від 06.12.2021 за №11 з 21.11.2021 ціна електричної енергії становить 3,820999 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 2,890236 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,636833 грн.);
12) за додатковою угодою від 21.12.2021 за №12 з 01.12.2021 ціна електричної енергії становить 4,167481 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 3,178971 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,69458 грн.);
13) за додатковою угодою від 22.12.2021 за №13 з 06.12.2021 ціна електричної енергії становить 4,548576 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 3,49655 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,758096 грн.).
ТзОВ «Волиньелектрозбут» у 2021 році поставив 227 850 кВт електричної енергії для сільської ради згідно актів приймання-передачі електричної енергії, а саме: №105/523-0040000/1/1 від 31.01.2021 - 27224 кВт*год, № 105/523-0040000/2/1 від 28.02.2021 - 25635 кВт*год, № 105/523-0040000/3/1 від 31.03.2021 - 21825 кВт* год, № 105/523-0040000/4/1 від 30.04.2021 - 22714 кВт*год, № 105/523-0040000/5/1 від 11.05.2021 - 17304 кВт* год, №105/523-0040000/6/1 від 30.06.2021 - 11229 кВт*год, № 105/523-0040000/7/1 від 31.07.2021 - 8302 кВт*год, № 105/523-0040000/8/1 від 31.08.2021 - 8660 кВт*год, № 105/523-0040000/9/1 від 30.09.2021 - 15598 кВт*год, № 105/523-0040000/10/1 від 31.10.2021 - 18701 кВт* год, № 105/523-0040000/11/1 від 30.11.2021 - 27085 кВт*год, № 105/523-0040000/12/1 від 24.12.2021 - 23573 кВт* год.
Відповідно до вище перелічених актів приймання-передачі електричної енергії сільською радою сплачено 567 340,98 грн. а саме:
- за актом № 105/523-0040000/1/1 від 31.01.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за січень 2021 року сплачено 47 824,86 грн., за № 242 від 05.02.2021 на суму 11524,06 грн.; що підтверджується платіжними дорученнями № 244 від 05.02.2021 на суму 4755,43 грн.; № 246 від 05.02.2021 на суму 3834,92 грн.; № 249 від 05.02.2021 на суму 3386,95 грн.; № 251 від 05.02.2021 на суму 20260,21 грн.; № 253 від 05.02.2021 на суму 4063,29 грн.
- за актом № 105/523-0040000/2/1 від 28.02.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за лютий 2021 року сплачено 45033,38 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 865 від 04.03.2021 на суму 2849,39 грн.; № 867 від 04.03.2021 на суму 6118,64 грн.; № 869 від 04.03.2021 на суму 19657,65 грн.; № 871 від 04.03.2021 на суму 2215,22 грн.; № 875 від 04.03.2021 на суму 11276,33 грн.; № 877 від 05.03.2021 на суму 2916,15 грн.
- за актом № 105/523-0040000/3/1 від 31.01.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за березень 2021 року сплачено 41401,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1552 від 02.04.2021 на суму 3638,40 грн.; № 1554 від 02.04.2021 на суму 2765,79 грн.; № 1556 від 01.04.2021 на суму 17408,55 грн.; № 1558 від 01.04.2021 на суму 1407,56 грн.; № 1560 від 01.04.2021 на суму 11656,91 грн.; № 1562 від 02.04.2021 на суму 4524,29 грн.;
- за актом № 105/523-0040000/4/1 від 30.04.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за квітень 2021 року сплачено 43087,85 грн., що підтверджується платіжними доручення: № 2252 від 06.05.2021 на суму 4031,07 грн. № 2254 від 06.05.2021 на суму 5658,66 грн.; № 2256 від 06.05.2021 на суму 15149,21 грн.; № 2258 від 06.05.2021 на суму 489,42 грн.; № 2260 від 06.05.2021 на суму 11311,67 грн.; № 2262 від 06.05.2021 на суму 6447,82 грн.;
- за актом № 105/523-0040000/5/1 від 31.05.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за травень 2021 року сплачено 34121,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2841 від 03.06.2021 на суму 20085,49 грн.; № 2842 від 03.06.2021 на суму 4724,61 грн.; № 2849 від 03.06.2021 на суму 1167,35 грн.; № 2850 від 03.06.2021 на суму 3164,86 грн.; № 2851 від 03.06.2021 на суму 4823,20 грн.; № 2852 від 03.06.2021 на суму 155,78 грн.;
- за актом № 105/523-0040000/6/1 від 30.06.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за червень 2021 року сплачено 22142,16 грн., що підтверджується платіжні доручення: № 3090 від 05.07.2021 на суму 1449,33 грн. ; № 3091 від 05.07.2021 на суму 3523,74 грн.; № 3092 від 02.07.2021 на суму 4328,26 грн.; № 3093 від 02.07.2021 на суму 207,05 грн.; № 3094 від 05.07.2021 на суму 6806,90 грн.; № 3095 від 05.07.2021 на суму 5826,88 грн.;
- за актом № 105/523-0040000/7/1 від 31.07.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за липень 2021 року сплачено 17652,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 3237 від 04.08.2021 на суму 697,70 грн.; №3238 від 04.08.2021 на суму 375,52 грн.; № 3239 від 04.08.2021 на суму 1154,52 грн.; № 3240 від 04.08.2021 на суму 219,76 грн.; № 3241 від 05.08.2021 на суму 7769,10 грн.; № 3242 від 04.08.2021 на суму 7435,70 грн.
- за актом № 105/523-0040000/8/1 від 31.08.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за серпень 2021 року сплачено 18477,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 3380 від 02.09.2021 на суму 983,60 грн.; № 3381 від 02.09.2021 на суму 238,95 грн.; № 3382 від 02.09.2021 на суму 1645,03 грн.; № 3383 від 02.09.2021 на суму 224,03 грн.; № 3384 від 02.09.2021 на суму 7062,25 грн.; № 3385 від 02.09.2021 на суму 8323,28 грн.
- за актом № 105/523-0040000/9/1 від 30.09.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за вересень 2021 року сплачено 35972,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 4180 від 06.10.2021 на суму 1486,32 грн.; № 4181 від 06.10.2021 на суму 3247,71 грн.; № 4182 від 06.10.2021 на суму 11504,53 грн.; № 4183 від 06.10.2021 на суму 381,40 грн.; № 4184 від 06.10.2021 на суму 12708,90 грн.; № 4185 від 06.10.2021 на суму 6643,36 грн.
- за актом № 105/523-0040000/10/1 від 31.10.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за жовтень 2021 року сплачено 50912,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 4759 від 09.11.2021 на суму 3762,44 грн.; № 4760 від 09.11.2021 на суму 7884,25 грн.; № 4761 від 09.11.2021 на суму 14807,47 грн.; № 4762 від 09.11.2021 на суму 996,42 грн.; № 4763 від 09.11.2021 на суму 15079,71 грн.; № 4764 від 09.11.2021 на суму 8382,46 грн.
- за актом № 105/523-0040000/11/1 від 30.11.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за листопад 2021 року сплачено 103491,92 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 5401 від 08.12.2021 на суму 13258,88 грн.; № 5402 від 08.12.2021 на суму 11417,16 грн.; № 5403 від 08.12.2021 на суму 33280,94 грн.; № 5404 від 08.12.2021 на суму 30216,54 грн.; № 5406 від 08.12.2021 на суму 13946,66 грн.; № 5405 від 08.12.2021 на суму 1371,74 грн.
- за актом № 105/523-0040000/12/1 від 24.12.2021 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за грудень 2021 року сплачено 107223,61 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 6020 від 24.12.2021 на суму 11899,25 грн.; № 6021 від 24.12.2021 на суму 10066 грн.; № 6022 від 24.12.2021 на суму 14364,40 грн.; № 6023 від 24.12.2021 на суму 8883,37грн; № 6024 від 24.12.2021 на суму 34087,06 грн.; № 6025 від 24.12.2021 на суму 927,91 грн.; № 6026 від 24.12.2021 на суму 26995,62 грн.
Враховуючи вище викладене, прокурор доводить, що у вказаних додаткових угод № 2 від 15.03.2021, № 3 від 20.05.2021, №4 від 30.07.2021, № 5 від 27.08.2021, № 6 від 26.10.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 24.11.2021, № 9 від 25.11.2021, № 10 від 26.11.2021, № 11 від 06.12.2021, № 12 від 21.12.2021, № 13 від 22.12.2021 укладені до договору про постачання електричної енергії Поромівській сільській раді від 03.01.2021 № 23-21/178-2 встановлено, що вони укладені з порушенням порядку, який встановлено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме сторонами, за відсутності визначених законом умов, збільшено вартість одиниці предмету закупівлі, що призвело до безпідставного витрачання бюджетних коштів, у зв'язку з чим останній звернувся з позовом до суду.
Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні вказує, що прокурором в позовній заяві не наведено належних правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 до договору № 23-21/178-2.
Доводи прокуратури про відсутність підстав для укладення спірних додаткових угод та необхідність визнання їх недійсними не підтверджуються доказами. Крім того, щодо доводів прокуратури, що надані ТОВ «ВЕЗ» документи (інформація ДП «Оператор ринку» та цінова довідка торгово-промислової палати) за своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру, тому, не можуть слугувати належним доказом факту коливання ціни на електричну енергію, вказує наступне. Умови договору та законодавство, чинне на момент існування договірних правовідносин, не передбачало, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни, який критерій віднесення цього коливання до значного та показник очевидної невигідності договору, всі ці чинники носять оціночний характер. Звертає увагу на те, що вартість закупівлі електроенергії постачальником для кожного споживача складається із суми добутків погодинних тарифів РДН, ВДР, які публікує ДП «Оператор ринку» та добутків погодинних тарифів купівлі на інших ринках, а також погодинного електроспоживання усіх об'єктів споживача. Сукупність зазначених чинників призводить до того, що кінцева собівартість купівлі електроенергії ТОВ «ВЕЗ» через специфічну форму графіка перевищує середньозважену ціну купівлі на РДН і змінюється з місяця в місяць пропорційно до розміру коливання ціни, що публікує ДП «Оператор ринку». Разом з тим звертає увагу суду на те, що 2021 рік на ринку електроенергії дуже відрізняється від попередніх років. Нова модель оптового ринку електроенергії запрацювала з липня 2019 року і з того часу відбувалися наступні коливання на ринку: з 01.07.2019 по 31.12.2019 ціна знизилася на 26%; у 2020 році ціна виросла на 10%, а вже у 2021 році ріст ціни досяг 216%, що аж ніяк не можна було передбачити при укладенні договорів зі споживачами, а відтак просить суд відмовити в позові в повному об'ємі .
Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам суд виходив із наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом № 922-VIII (Закон України “Про публічні закупівлі»).
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм зокрема, Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Сторона договору при здійсненні державних закупівель розпоряджається не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків.
При цьому, право сторін договору на внесення змін до нього не може відбуватися з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно, свобода договору не може превалювати над дотримання вимог закону (постанова Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №927/56/23).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/ або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Отже, у відповідності до приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону).
Постановою Уряду від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі-Особливості).
Згідно з пунктом 1 Особливостей вони встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, тобто регулюють здійснення публічних закупівель у визначений період.
Відповідно до п. 3 Особливостей, замовники що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі», проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Згідно пункту 10 Особливостей, замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Пунктом 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Відповідно до підп. 7 п. 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Отже, наведені вище положення підпункту 2 пункту 19 Особливостей кореспондуються із приписами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» на що звертає увагу Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.08.2024 по справі №440/11406/24.
Висновки щодо необхідності дотримання вимоги про збільшення ціни товару не більше ніж на 10 відсотків у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24.
Касаційний господарський суд, надаючи відповідну оцінку підпунктам 2, 7 пункту 19 Особливостей, у постанові від 28.08.2024 у справі №918/1313/23 зазначив, про те що постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; їх зміст (підп. 2 та підп. 7 п. 19 Особливостей) лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) одна у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи наведені норми ЦК України, ЗУ “Про публічні закупівлі» та Особливостей, вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Крім того, суд звертає увагу, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (п.п. 88-90 указаної постанови) викладено правовий висновок про застосування норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», зокрема про те, що:
88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається;
89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;
90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Названі вище положення дають підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 від 21.11.2025.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору (додаткової угоди) і до внесення відповідних змін до нього. Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, має бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до Договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.
Виключно зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанова Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/401/23).
Суд враховує, що законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство Державний інформаційно аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; Торгово промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації. Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Проте, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання)
У разі коливання ціни товару на ринку, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару на той відсоток коливання, що відбувся.
Пунктом 12.7 договору визначено, умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, з обов'язковим складанням письмового документа, підписаного сторонами Договору. Змінені умови Договору вступають в силу після підписання.
Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі крім випадків, в т.ч., збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Суд встановив, що згідно умов договору, ціна за 1 кВт/год становить та не може перевищувати 1,779312 грн. за 1 кВт/год. (з врахуванням ПДВ).
Водночас, до договору про постачання електричної енергії споживачу №23-21/178-2 від 03.01.2021 між сторонами було укладено додаткові угоди щодо зміни, у зв'язку із збільшенням ціни на електричну енергію на ринку електричної енергії, вартості електроенергії в бік її збільшення, а саме до 4,548576 з ПДВ за 1 кВт.год електричної енергії, що становить на 158,92% більше від початкової, зокрема:
1) за додатковою угодою від 02.02.2021 за №1 з 01.01.2021 ціна електричної енергії становить 1,756716 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,46393 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,292786).
2) за додатковою угодою від 15.03.2021 за №2 з 01.03.2021 ціна електричної енергії становить 1,896976 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,286883 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,316163).
3) за додатковою угодою від 20.05.2021 за №3 з 01.05.2021 ціна електричної енергії становить 1,971872 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,349297 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,328645).
4) за додатковою угодою від 30.07.2021 за №4 з 01.05.2021 ціна електричної енергії становить 2,133626 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,484092 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,355604 ).
5) за додатковою угодою від 27.08.2021 за №5 з 01.09.2021 ціна електричної енергії становить 2,31154 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,632353 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,385257 грн.).
6) за додатковою угодою від 26.10.2021 за №6 з 01.10.2021 ціна електричної енергії становить 2,507226 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,795425 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,417871 грн.).
7) за додатковою угодою від 03.11.2021 за №7 з 11.10.2021 ціна електричної енергії становить 2,722462 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 1,974788 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,453744 грн.).
8) за додатковою угодою від 24.11.2021 за №8 з 01.11.2021 ціна електричної енергії становить 2,959199 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 2,172069 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,4932 грн.).
9) за додатковою угодою від 25.11.2021 за №9 з 11.11.2021 ціна електричної енергії становить 3,219587 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 2,389059 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,536598 грн.).
10) за додатковою угодою від 26.11.2021 за №10 з 12.11.2021 ціна електричної енергії становить 3,505987 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 2,627726 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,584331 грн.).
11) за додатковою угодою від 06.12.2021 за №11 з 21.11.2021 ціна електричної енергії становить 3,820999 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 2,890236 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,636833 грн.).
12) за додатковою угодою від 21.12.2021 за №12 з 01.12.2021 ціна електричної енергії становить 4,167481 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 3,178971 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,69458 грн.).
13) за додатковою угодою від 22.12.2021 за №13 з 06.12.2021 ціна електричної енергії становить 4,548576 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. (нерегульована частина ціни - 3,49655 грн., без ПДВ, регульований тариф - 0,29393 грн. без ПДВ, з ПДВ 0,758096 грн.).
На підтвердження наявності підстав для укладення додаткових угод, якими збільшено договірну ціну на електроенергію, ТзОВ «Волиньелектрозбут» подав інформацію із сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» та цінові довідки Харківської торгово - промислової палати, у яких наведено відомості з офіційного сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» про середньозважені ціни купівлі-продажу на РДН та ВДР з лютого по грудень 2021 року. (а.с. 140-155)
Поряд з цим, у наданих ТзОВ «Волиньелектрозбут» документах лише констатовано факт стрімкого зростання ціни на електроенергію, при цьому, жодним чином не проаналізовано та не наведено дані роботи «ринку на добу наперед» та «внутрішньодобового ринку» станом на дату укладення первісного договору та кожної із укладених додаткових угод.
Отже, надані ТОВ «Волиньелектрозбут» документи (інформація ДП «Оператор ринку» та цінові довідки торгово-промислової палати) за своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру, а тому не можуть слугувати належним доказом факту коливання ціни на електричну енергію, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електроенергію, в них відсутній аналіз вартості ціни станом на дату укладення договору та кожної із додаткових угод чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку у звітному періоді, у зв'язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Суд зазначає, що будь який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємство має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
В абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
А відтак, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Велика Палата Верховного Суду у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024 дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Крім того, спірними додатковими угодами визначено застосування внесених змін до договірних правовідносин, які виникли до їх укладення.
Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.
Отже, завдяки тому, що постачальник у тендерній пропозиції запропонував найнижчу ціну товару, це дозволило йому перемогти у тендері. Відповідач, будучи обізнаним про ціни на предмет закупівлі, які склалися на ринку на момент підписання договору, гарантував його постачання за цінами згідно з договором, однак в процесі виконання договірних зобов'язань збільшив ціну за постачання електричної енергії.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 викладена правова позиція суду, на підставі якої вже сформована усталена практика, яка підлягає врахуванню при розгляді й даної справи, а саме, що положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведення закупівлі за державні кошти та містить обмеження щодо заборони збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
За таких обставин вказані дії призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Таким чином держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електроенергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість змушена була оплачувати електричну енергію за ціною значно вищою, аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.
Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації, тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 15.03.2021, № 3 від 20.05.2021, №4 від 30.07.2021, № 5 від 27.08.2021, № 6 від 26.10.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 24.11.2021, № 9 від 25.11.2021, № 10 від 26.11.2021, № 11 від 06.12.2021, № 12 від 21.12.2021, № 13 від 22.12.2021 укладені до договору про постачання електричної енергії, який укладений між Поромівською сільською радою від 03.01.2021 № 23-21/178-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ» щодо збільшення ціни за одиницю товару підлягає визнанню недійсною на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 632, ст. 652 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», підп. 2 п. 19 Особливостей, оскільки останні мали наслідок безпідставного збільшення ціни за одиницю товару із 1,779312 грн. за 1 кВт/год. (з врахуванням ПДВ) до 4,548576 грн. за 1 кВт/год електричної енергії, а відтак дана позовна вимога підставна та підлягає до задоволення.
Оскільки, вищевказані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то розрахунок за товар (електрична енергія) повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
За результатами укладених додаткових угод № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13 до договору, якими збільшено договірну ціну, безпідставно отримало бюджетних коштів в сумі 167 189,27 грн. (3 061,18 грн. + 3 185,81 грн. + 3 723,06 грн. + 2 415,99 грн. + 3 122,51 грн. + 3 263,98 грн. + 8 632,51 грн. + 18 060,41 грн. + 55 911,27 грн. + 65 812,55 грн.).
Отже, грошові кошти в сумі 167 189,27 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а відтак останній зобов'язаний їх повернути Промівській сільський раді, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, не взято до уваги суду, оскільки спростовують матеріалами справи та висновками Великої Палати Верховного Суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному об'ємі.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, слід покласти на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсними додаткові угоди: № 2 від 15.03.2021, № 3 від 20.05.2021,№4 від 30.07.2021, № 5 від 27.08.2021, № 6 від 26.10.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 24.11.2021, №9 від 25.11.2021, № 10 від 26.11.2021, № 11 від 06.12.2021, № 12 від 21.12.2021, № 13 від 22.12.2021 укладені між Поромівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ» до договору № 23-21/178-2 про постачання електричної енергії споживачу від 03.01.2021.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ» (43026, місто Луцьк, вулиця Яремчука Назарія, будинок 14а, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Поромівської сільської ради (45311, Волинська область, Володимирський район, село Поромів, вулиця Центральна, будинок 1б, код ЄДРПОУ 04333359) безпідставно сплачені кошти у сумі 167 189,27 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу № 23-21/178-2 від 03.01.2021року.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ» (43026, місто Луцьк, вулиця Яремчука Назарія, будинок 14а, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15, код ЄДРПОУ 02909915) 31 491, 20 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено
18.02.2026
Суддя В. М. Дем'як