16.02.2026 м.Дніпро справа №908/2635/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кучеренко О.І. (доповідач)
суддів: Демчини Т.Ю., Кошлі А.О.
розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 (суддя В.В. Драковцева) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» (71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 7, ідентифікаційний код 01124980)
до відповідачів:
відповідач 1 - російської федерації в особі Генеральної прокуратури російської федерації (125993, російська федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, к. 1, МСП-3)
відповідач 2 - Публічного акціонерного товариства «Газпром» (російська федерація, 197229, м. Санкт-Петербург, муніцип. округ Лахта-Ольгіно, пр-т Лахтинский, б. 2, к. 3, б.1, ОДРН: 1027700070518, оф. предст: 100004, № 1, пр-т Цзянь Го Мен Вай, Пекін, КНР, Перша вежа Китайського всесв. ТЦ, 15 пов, офіс 1517)
відповідач 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ КАПІТАЛ» (російська федерація, 195277, м. Санкт-Петербург, Великий Сампсоніївський пр-т, б. 28/2, літ. «д», прим. 43-н, прим. 58, оф. предст.: Узбекистан, м.Ташкент, вул. А.Темура, 107-B, 100084)
відповідач 4 - Міжнародна компанія Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» (російська федерація, 236006, м. Калінінград, бульвар Сонячний, б. 3, оф. 4, оф. предст.: Республіка Узбекистан, м.Ташкент, вул. А.Темура, 107-B, 100084)
відповідач 5 - Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (російська федерація, 125009, м.Москва, внутрішньоміський муніципальний округ Арбат, вул.Воздвиженка, 10, оф.предст.: ФРН, м.Франкфурт-на-Майні, Ам Вайнґартен 25, 60487)
відповідач 6 - Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК РОСІЇ» (російська федерація, 117312, м.Москва, вул. Вавилова, буд.19, оф. предст.: Індія, штат Махараштра, м.Мумбаї, Східна Бандра, Бандра-Курла Комплекс, Бандра-Курла Комплекс Роуд, Мейкер Максіті, 5-та Північна Авеню, 8-й пов., 400051)
відповідач 7 - Публічного акціонерного товариства «БАНК ВТБ» (російська федерація,191144, м.Санкт-Петербург, пер. Дегтярний, б.11, літ.А, оф. предст. КНР, Експериментальна зона вільної торгівлі у м.Шанхай, вул. Середня Іньчен, №501, пов. 25, оф.2503-2505)
про стягнення грошових коштів
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» до російської федерації в особі Генеральної прокуратури російської федерації. Стягнуто з російської федерації в особі Генеральної прокуратури російської федерації (125993, російська федерація, м.Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, к. 1, МСП-3) на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» (71112, Запорізька обл., м.Бердянськ, вул.Горького, буд. 7, ідентифікаційний код 01124980) суму 7 289 355 907 грн 68 коп (сім мільярдів двісті вісімдесят дев'ять мільйонів триста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сім гривень 68 коп), що станом на дату проведення оцінки в еквіваленті становить 175 840 342,83 доларів США (сто сімдесят п'ять мільйонів вісімсот сорок тисяч триста сорок два долари США 83 центи) за шкоду, заподіяну майну. Стягнуто з російської федерації в особі Генеральної прокуратури російської федерації (125993, російська федерація, м.Москва, вул.Велика Дмитрівка, буд. 15а, к. 1, МСП-3) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 059 800,00 грн (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот грн 00 коп). У задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ КАПІТАЛ», Міжнародної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД», Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК РОСІЇ», Публічного акціонерного товариства «БАНК ВТБ» відмовлено.
Приватне акціонерне товариство «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 у справі №908/2635/25, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Газпром», ТОВ «Газпром капітал», Міжнародна компанія ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед», ДКР «ВЕБ.РФ», ПАТ «Сбербанк Росія», ПАТ «Банк «ВТБ» та ухвалити нове рішення у цій частині, яким задовольнити позовні вимоги щодо покладення на відповідачів 2-7 солідарної відповідальності за заподіяну російською федерацією шкоду та стягнути грошові кошти.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), суддів: Демчини Т.Ю., Кошлі А.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, надати докази сплати судового збору у встановленому порядку, у розмірі 1 271 760 грн 00 коп.
Скаржнику також роз'яснено, що якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою у відповідності до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Вищенаведену ухвалу доставлено до електронного кабінету скаржника у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 27.01.2026 о 17 годин 54 хвилин згідно з довідкою Центрального апеляційного господарського суду.
Отже, десятиденний строк на усунення недоліків сплив 09.02.2026 (з урахуванням вихідних днів).
05.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» 05.02.2026 від скаржника надійшли «Додаткові пояснення у справі». Скаржник наполягає на наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору. Зокрема, скаржник зазначає, що:
- позов фактично пред'явлено до російської федерації, а відповідачі 2-7 є її «alter ego»;
- формальне тлумачення пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» без урахування доктрини «alter ego» нівелює мету цієї норми та обмежує право на доступ до суду;
- вимога сплатити судовий збір до вирішення питання про статус відповідачів як alter ego є непропорційною;
- посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Король та інші проти України» від 09.10.2025 та постанову Великої Палати Верховного Суду №925/1293/19 від 21.01.2026, наголошуючи на неприпустимості надмірного формалізму.
Доказів сплати судового збору скаржник не надав.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Колегія суддів констатує, що скаржником не виконано вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026. У встановлений судом строк (який обчислюється з 28.01.2026 та сплив 09.02.2026) скаржник не усунув недоліку апеляційної скарги та не надав суду доказів сплати судового збору у визначеному розмірі.
Подані скаржником додаткові пояснення не свідчать про усунення недоліку, оскільки вони фактично дублюють доводи, які викладені в апеляційній скарзі щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Суд, розглянувши ці доводи, вважає за необхідне зазначити наступне.
Звільнення від сплати судового збору є пільгою, яка встановлена законом, і підлягає застосуванню виключно у випадках, прямо передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
Пункт 22 частини 1 статті 5 цього Закону містить чітку імперативну вказівку, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора російської федерації.
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є відмова у задоволенні позовних вимог, які заявлені не до держави-агресора, а до конкретних юридичних осіб - ПАТ «Газпром», ТОВ «Газпром капітал», Міжнародна компанія ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед», ДКР «ВЕБ.РФ», ПАТ «Сбербанк Росія», ПАТ «Банк «ВТБ».
Приписами пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та / або нерухоме майно.
Аналізуючи приписи пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд висновує, що вказана норма не містить положень щодо встановлення нею пільги для позивачів у будь-яких справах про стягнення збитків (майнової шкоди), які виникли у зв'язку зі збройною агресією, збройним конфліктом російської федерації.
Натомість вказана норма містить чіткий припис щодо меж її застосування: «у справах за позовами до держави-агресора російської федерації» і не розповсюджується на справи за позовами до будь-яких господарюючих суб'єктів (у тому числі пов'язаних з державою-агресором як з бенефіціарним власником або в контексті доктрини «alter ego»).
Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.11.2025 у справі №911/591/25, де зазначено, що пільга, яка передбачена пунктом 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», не має розповсюдження на справи за позовами до господарюючих суб'єктів (пов'язаних чи не пов'язаних з державою-агресором, як і таких, що замінюють або доповнюють останню).
Норма пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить положень про можливість її застосування до позовів, пред'явлених до осіб, яких позивач вважає пов'язаними з державою-агресором або такими, що є її «alter ego», до моменту встановлення такого факту судовим рішенням.
Отже, посилання скаржника на доктрину «alter ego» та необхідність її врахування при вирішенні питання про сплату судового збору є передчасними. Питання про наявність чи відсутність підстав для солідарної відповідальності зазначених осіб, у тому числі застосування доктрини «alter ego», є предметом розгляду справи по суті, а не стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та сплати судового збору.
Суд також критично оцінює доводи скаржника про непропорційне обмеження доступу до суду. Інститут судового збору є загальновизнаним механізмом фінансування судової системи та дисциплінування учасників процесу. Встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір за звернення до суду апеляційної інстанції з майновою вимогою сам по собі не може вважатися непропорційним обмеженням. Суд також констатує, що скаржник не може посилатися на його обмеження доступу до суду, оскільки він отримав позитивне вирішення своїх вимог у спорі до держави-агресора, рішенням суду були задоволені його вимоги у розмірі 7 289 355 907 грн 68 коп (сім мільярдів двісті вісімдесят дев'ять мільйонів триста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сім гривень 68 коп), що станом на дату проведення оцінки в еквіваленті становить 175 840 342,83 доларів США (сто сімдесят п'ять мільйонів вісімсот сорок тисяч триста сорок два долари США 83 центи) за шкоду, яка заподіяна його майну.
Наведена апелянтом позиція, яка викладена у рішенні ЄСПЛ «Король та інші проти України» від 09.10.2025 не може вважатися такою, що повинна бути застосовано судом у цій справі, оскільки стосувалася питання звільнення позивача від сплати судового збору, у зв'язку з його неможливістю сплатити судовий збір через матеріальний стан заявника, право на звільнення від сплати якого передбачене у статті 8 Закону України «Про судовий збір», водночас, апелянт у цій справі посилається на пункт 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» яким визначено пільги зі сплати судового збору, тобто право на звільнення від сплати судового збору у конкретних випадках.
Отже, станом на момент винесення цієї ухвали апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, який встановлений судом, не надано суду докази сплати судового збору у розмірі, який був зазначений судом в ухвалі суду від 26.01.2026.
Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, це є підставою для застосування наслідків, які передбачені статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення апеляційної скарги заявнику.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.І. Кучеренко
судді Т.Ю. Демчина
А.О. Кошля