ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 лютого 2026 року Справа № 906/32/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Трохліб М.С.
прокурор - Рункевич І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2025 року у справі №906/32/25 (повний текст складено 18 квітня 2025 року, суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради
до Комунального некомерційного підприємства "Ружинська центральна лікарня" Ружинської селищної ради
та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, стягнення 62650,18 грн
Керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Ружинська центральна лікарня" Ружинської селищної ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 15 лютого 2023 року, №2 від 15 березня 2023 року, №4 від 15 червня 2023 року, №5 від 10 серпня 2023 року до Договору на закупівлю електричної енергії №208-Т від 29 грудня 2022 року та про стягнення з ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на користь Ружинської селищної ради 62650,18 грн. безпідставно набутих коштів.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що спірними додатковими угодами безпідставно збільшено ціну електричної енергії за відсутності підстав передбачених пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" для зміни істотних умов договору про закупівлю.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2025 року у справі №906/32/25 задоволено позов Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської селищної ради до Комунального некомерційного підприємства "Ружинська центральна лікарня" Ружинської селищної ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю, стягнення 62650,18 грн.
Визнано недійсними Додаткові угоди №2 від 15 лютого 2023 року, №2 від 15 березня 2023 року, №4 від 15 червня 2023 року, №5 від 10 серпня 2023 року до Договору на закупівлю електричної енергії №208-Т від 29 грудня 2022 року, які укладені між Комунальним некомерційним підприємством "Ружинська центральна лікарня" Ружинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ: 42095943) на користь Ружинської селищної ради (13600, Житомирська область, Бердичівський район, селище Ружин, вул.Київська,30; код 01991932) - 62650,18 грн. безпідставно набутих коштів.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ: 42095943) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 7570,00 грн. судового збору.
Присуджено до стягнення з Комунального некомерційного підприємства Ружинська центральна лікарня" Ружинської селищної ради (13601, Житомирська ол., Бердичівський р-н, смт Ружин, вул.Київська, 30, код ЄДРПОУ 01991932) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) - 7570,00 грн. судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що на момент ініціювання внесення змін до договору про закупівлю листом ТОВ "ЖОЕК" від 13 лютого 2023 року №26 та на дату укладення додаткової угоди №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року ціни на ринку електричної енергії були дешевшими від тих, що існували на дату укладення договору №208-Т від 29 грудня 2022 року, що виключає підстави для зміни істотних умов останнього на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей. Враховуючи те, що вартість за одиницю товару за додатковою угодою №2 від 15 лютого 2023 року збільшено безпідставно, то й підвищення вартості тарифу на послуги з передачі за додатковими угодами №2 від 15 березня 2023 та №4 від 15 червня 2023 року здійснено безпідставно, оскільки вказані нарахування мали здійснюватись від ціни, встановленої у Договорі, а саме - 3,5 грн/кВт без ПДВ, а вже до цієї вартості додавати визначені НКРЕКП тарифи на послугу з передачі електроенергії та на суму цих показників нараховувати ПДВ, та в результаті визначати остаточну вартість одиниці товару з ПДВ.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2025 року у справі №906/32/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обгрунтовуючи вимоги апелянт зазначає, що впродовж дії Договору, до нього було укладено ряд угод, з яких додаткові угоди (далі - ДУ) №2 від 15 лютого 2023 року, №2 від 15 березня 2023 року, №4 від 15 червня 2023 року, № 5 від 10 серпня 2023 року, які прокурор просив визнати недійсними. Додаткові угоди №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року укладалися у зв'язку зі зміною (коливанням) ціни електричної енергії на ринку, про що було зазначено в самих додаткових угодах. Відтак, пунктом 19 Особливостей та пунктом 13.7 Договору прямо передбачено можливість зміни ціни пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, без застосування передбаченого пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" обмеження збільшення в 10% від початкової ціни товару, визначеної договором.
Скаржник стверджує, що сторони, керуючись Особливостями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі. При цьому внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Апелянт звертає увагу суду, що задля підтвердження підвищення ціни за одиницю товару на ринку при укладенні оскаржуваної прокурором додаткової угоди №2 від 15 лютого 2023 року до Договору, ТОВ "ЖОЕК" необхідно було надати довідку торгово-промислової палати або ж іншої уповноваженої установи, що відображає коливання в проміжок часу між датою укладання договору - 29 грудня 2022 року та датою укладання додаткової угоди №2 - 15 лютого 2023 року. Відтак, довідка Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06 лютого 2023 року, в якій зазначена середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед у торговій зоні ОЕС України станом на 01 лютого 2023 року відносно 01 січня 2023 року, відображає коливання ціни у вищевизначений проміжок часу, а тому не суперечить ані нормам Договору, ані нормам законодавства. Аналогічна позиція стосується і цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01 серпня 2023 року, що відображає коливання ціни за 3 декаду липня 2023 р. (21 липня - 31 липня 2023 року) відносно середньозваженої ціни лютого 2023 року, яка надавалася в обґрунтування укладення Додаткової угоди №5 від 10 серпня 2023 року.
Крім того, скаржник зазначає, що суд, задовольняючи позов, також визнав недійсними додаткові угоди №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року. Однак дані додаткові угоди укладалися виключно у зв'язку зі зміною регульованих складових цін на послуги з передачі електричної енергії, які в свою чергу встановлюються Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). Тобто фактично, тариф передачі є окремою складовою ціни Договору, а тому дані додаткові угоди напряму не впливають на зміну ПДВ, а визнання їх недійсними суперечить постановам контролюючого органу у сфері енергетики - НКРЕКП.
Листом №906/32/25/2619/25 від 13 травня 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.
20 травня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/32/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 травня 2025 року у справі №906/32/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2025 року у справі №906/32/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "25" червня 2025 р. об 10:45год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
23 червня 2025 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якій заявник просить зупинити провадження у справі №906/32/25 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
23 червня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" - Трохліба Мирослава Сергійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/32/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2025 року у справі №906/32/25 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 червня 2025 року у справі №906/32/25 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі №906/32/25. Провадження у справі №906/32/25 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення повного тексту постанови. Зобов'язано сторони повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
02 липня 2025 року від Бердичівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Прокурор зазначає, що у позові не піднімалося питання щодо обмеження максимального відсотка збільшення ціни на товар, натомість підставою для позовних вимог зазначено саме відсутність підтвердженого коливання цін на ринку електроенергії.
Прокурор також вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано зробив висновок, що цінова довідка, надана ТОВ "ЖОЕК" з пропозицією про укладення додаткової угоди №2 від 15 лютого 2023 року, також не містить даних про коливання цін на електроенергію на ринку на момент укладення договору про закупівлю, натомість наводить дані станом на лютий 2023 року, коли відбувалося здешевлення цін на електричну енергію у порівнянні з часом укладення договору, а тому така довідка є неприйнятною для цілей документального обґрунтування внесення змін до істотних умов договору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року у справі №906/32/25 поновлено провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЖОЕК" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2025 року у справі №906/32/25 та призначено розгляд апеляційної скарги на 11 лютого 2026 року.
В судовому засіданні 11 лютого 2026 року, яке проводилось в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, представник відповідача 2 та прокурор повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальним некомерційним підприємством "Ружинська центральна лікарня" Ружинської селищної ради на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено оголоегння про проведення відкритих торгів з особливостями з ідентифікатором UA-2022-12-08-013244-а, предметом закупівлі яких визначено "Електрична енергія" у кількості 188000 кВт, з очікуваною вартістю 1062200 грн.
Формою річного плану закупівель на 2022 рік UA-2022-12-08-013244-а передбачено здійснення лікарнею вказаною закупівлі виключно за рахунок коштів місцевого бюджету на суму 1062200 грн.
У відкритих торгах прийняв участь 1 учасник - ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" із остаточною ціновою пропозицією 867576,38 грн.
За результатами проведених відкритих торгів відповідно до протоколу уповноваженої особи від 19 грудня 2022 року переможцем торгів обрано ТОВ "ЖОЕК" із остаточною ціновою пропозицією 867576,38 грн, тобто з ціною 4,614768 грн за 1 кВт.
29 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальним некомерційним підприємством "Ружинська центральна лікарня" Ружинської селищної ради укладено Договір №208-Т на закупівлю електричної енергії за результатами процедури відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року (далі - Особливості) /а.с. 19/.
Відповідно до пункту 3.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що період постачання електричної енергії за цим Договором до 31 грудня 2023 року.
Згідно пунктів 13.1 - 13.6 Договору зміни до нього можуть вноситися у випадках, передбачених законом та оформлюються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обгрунтування необхідності внесення таких змін до договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.
Пунктом 13.7 договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім погодження зміни ціни у разі коливання ціни товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, та інші показники, які склалися в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.orec.com.ua/ - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.
Згідно Комерційної пропозиції до Договору, ціна на електричну енергію становить 4,614768 грн., з яких: 3,500000 грн. ціна електроенергії, 0,345640 грн. тариф передачі без ПДВ, 0,769128 грн. ПДВ. Ціна договору становить 867576,38 грн. (пункту 5.1 договору). Обсяг закупівлі - 188000 кВт/год.
Додатковою угодою №1 від 23 січня 2023 року збільшено ціну за електричну енергію до 4,656336 грн/кВт*год з ПДВ на підставі зміни регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, що відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21 грудня 2022 року в період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2023 року становив 0,38028 грн за кВт/год. Обсяг закупівлі - 186321,69 кВт/год /а.с.25/.
Дана додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ "ЖОЕК" №4 від 19 січня 2023 року /а.с.26/.
Додатковою угодою №2 від 15 лютого 2023 року сторонами погоджено збільшення ціни на електричну енергію на 14,37% до 5,259876 грн з ПДВ. Обсяг закупівлі - 164942,36 кВт/год /а.с.27/.
Підставою для збільшення ціни став лист ТОВ "ЖОЕК" №26 від 13 лютого 2023 року та додана до нього цінова довідка №79-3/23 від 06 лютого 2023 року, видана Харківською торгово-промисловою палатою. Згідно даної довідки середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 01 січня 2023 року становила 2 974,80 грн, а станом на 01 лютого 2023 року - 3 402,25 грн, тобто ціна виросла на 14,37% /а.с.29-31/.
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей, визначеного нормативною підставою укладення вказаної додаткової угоди, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, окрім, випадку погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання.
Додатковою угодою №2 від 15 березня 2023 року, сторони збільшили ціну за електричну енергію на підставі зміни регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21 грудня 2022 року в період з 01 квітня 2023 року по 01 липня 2023 року становив 0,430250 грн за кВт/год /а.с. 32, 39/.
Вартість 1 кВт*год електроенергії склала 5,319840 грн з ПДВ (ціна електричної енергії) - 4,002950 грн (не змінилась), тариф з передачі без ПДВ - 0,43025 грн та ПДВ - 0,88664 грн). Обсяг закупівлі зменшився до 163083,17 кВт/год /а.с. 32/.
Додатковою угодою №4 від 15 червня 2023 року збільшено ціну за електричну енергію у зв'язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21 грудня 2022 року в період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року становив 0,4851 грн за кВт/год /а.с. 34, 39/.
Вартість 1 кВт/год електроенергії склала 5,385660 грн з ПДВ (ціна електричної енергії) - 4,00295 грн (не змінилась), тариф з передачі без ПДВ - 0,4851 грн, ПДВ - 0,89761 грн). Обсяг закупівлі зменшився до 161109,81 кВт/год /а.с. 34/.
Додатковою угодою №5 від 10 серпня 2023 року сторони узгодили підвищення ціни за одиницю товару до 6,451565 грн, тобто на 19,79% від її вартості, визначеної додатковою угодою №4 до Договору (ціна електричної енергії - 4,891205 грн (без ПДВ), тариф з передачі без ПДВ - 0,4851 грн, ПДВ - 1,075261 грн). Обсяг закупівлі зменшився до 134508 кВт/год /а.с. 35/.
Підставою укладання даної додаткової угоди став лист ТОВ "ЖОЕК" від 07 серпня 2023 року №128 та цінова довідка №631-1/23 від 01 серпня 2023 року, видана Харківською торгово-промисловою палатою, відповідно до якої середньозважена ціна на РНД в ОЕС України за лютий 2023 року становить 3213,43 грн, а за 3 декаду липня (21.07 - 31.07) 2023 року становить 3 926,59 грн, тобто відбулося коливання у бік збільшення на 22,19 % /а.с. 36/.
Таким чином, загальна вартість одиниці товару зросла на 39,8 % від вартості 1 кВт*год від встановленої Договором, а обсяг закупівлі зменшився /а.с. 35/.
Прокурор вказує, що на підставі зазначених додаткових угод №2 від 15 лютого 2023 року, №2 від 15 березня 2023 року, №4 від 15 червня 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року ціну за одиницю товару безпідставно підвищено на 39,8%. При цьому, укладення додаткових угод №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року до Договору обгрунтовувалося постачальником зміною регульованих цін та тарифів, в той час як укладення додаткових угод №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року до цього ж договору - підвищенням ринкових цін на електроенергію.
Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про визнання недійсним оспорюваних додаткових угод та стягнення 62650,18 грн. Однак, колегія суддів частково не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.
За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, у абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини п'ятої наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 16 серпня 2022 року Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено пунктом 3-7 такого змісту:
3-7. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" Кабінет Міністрів України постановою від 12 жовтня 2022 року №1178 затвердив "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для засновників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
Постанова №1178 набрала чинності 19 жовтня 2022 року та затверджені нею Особливості застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг, які були розпочаті після набрання нею чинності.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Як вбачається з матеріалів справи, договір №208-Т на закупівлю електричної енергії було укладено 29 грудня 2022 року, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, тому у відповідності до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178.
З досліджених колегією суддів матеріалів справи вбачається, що додаткові угоди №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року укладалися виключно у зв'язку зі зміною регульованих складових ціни - тарифів на послуги з передачі електричної енергії, які встановлюються постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", НКРЕКП є державним колегіальним органом, який здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Згідно з підпунктом 3 пункту 1 статті 17 зазначеного Закону, до повноважень НКРЕКП належить розроблення та затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання всіма суб'єктами господарювання у відповідній сфері.
Отже, у зв'язку зі зміною НКРЕКП тарифів на послуги з передачі електричної енергії, сторонами Договору відповідно до статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 7 пункту 13.7 Договору у додаткових угодах №1 від 23 січня 2023 року, №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року змінювався виключно тариф передачі електричної енергії.
При цьому комерційною пропозицією, що є додатком №1 до Договору, чітко визначено три самостійні складові ціни Договору: ціну електричної енергії, тариф на послуги з передачі електричної енергії та податок на додану вартість. Таким чином, тариф на послуги з передачі є окремою регульованою складовою ціни Договору, зміна якої зумовлена виключно нормативними актами НКРЕКП і не пов'язана зі зміною ціни електричної енергії як товару.
Відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" допускається зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, за умови встановлення в договорі порядку зміни ціни. Отже, внесення змін до Договору в частині тарифу на послуги з передачі електричної енергії відповідало вимогам чинного законодавства та умовам самого Договору.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про недійсність додаткових угод №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року в повному обсязі є помилковим, оскільки їх укладення було зумовлено імперативними актами регулятора у сфері енергетики та не призводило до безпідставної зміни істотних умов Договору.
Враховуючи наведене, оскаржуване судове рішення в частині визнання недійсними додаткових угод №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року підлягає скасуванню, оскільки судом безпідставно визнано недійсними зазначені додаткові угоди в повному обсязі.
З додаткової угоди №2 від 15 березня 2023 року вбачається, що сторонами було викладено пункт 1 Додатку "Комерційна пропозиція" до Договору №208-Т від 29 грудня 2022 року в новій редакції: 1. Ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 5,319840 грн з ПДВ та включає в себе: 4,002950 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг Постачальника; 0,430250 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,886640 грн податок на додану вартість (ПДВ) 20%".
З додаткової угоди №4 від 15 червня 2023 року вбачається, що сторонами було викладено пункт 1 Додатку "Комерційна пропозиція" до Договору №208-Т від 29 грудня 2022 року в новій редакції: 1. Ціна (тариф) за 1 кВт/год на електричну енергію становить 5,385660 грн з ПДВ та включає в себе: 4,002950 грн вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг Постачальника; 0,485100 грн регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії; 0,897610 грн податок на додану вартість (ПДВ) 20%".
Отже, з наведеного вбачається, що додаткові угоди №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року були укладені правомірно в частині зміни регульованої складової ціни - тарифу на послуги з передачі електричної енергії, оскільки така зміна була безпосередньо зумовлена прийняттям обов'язкових до виконання постанов НКРЕКП та відповідала пункту 7 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і умовам Договору.
Водночас зазначені додаткові угоди не можуть вважатися законними в тій частині, в якій у новій редакції комерційної пропозиції було зафіксовано вартість електричної енергії як товару на рівні 4,002950 грн за 1 кВт/год.
Як встановлено судами, додаткова угода №2 від 22 лютого 2023 року, якою було погоджено збільшення ціни електричної енергії до 5,259876 грн з ПДВ та фактично змінено її вартість як товару, укладена за відсутності правових підстав, а отже не породжує правових наслідків. За таких обставин базова вартість електричної енергії повинна визначатися відповідно до первісної комерційної пропозиції до Договору на рівні 3,5000 грн за 1 кВт/год. Таким чином, додаткові угоди №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року є правомірними виключно в частині зміни регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, однак містять помилкове визначення нерегульованої складової ціни - вартості електричної енергії як товару, що виключає можливість визнання їх дійсними в повному обсязі та свідчить про необхідність приведення розрахунків за Договором у відповідність до первісної ціни електричної енергії.
За відсутності правових підстав для зміни вартості електричної енергії як товару та з урахуванням правомірної зміни виключно регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, ціна електричної енергії за Договором підлягає визначенню виходячи з вартості електричної енергії 3,5000 грн за 1 кВт·год, із застосуванням відповідного тарифу на передачу, встановленого НКРЕКП, та податку на додану вартість. За таких умов правильна ціна 1 кВт·год електричної енергії з ПДВ становить: з 15 березня 2023 року - 4,716300 грн (за додатковою угодою №2 від 15 березня 2023 року: вартість електричної енергії: 3,5000 грн, тариф на передачу 0,430250 грн, ПДВ 20% 0,786050 грн), з 15 червня 2023 року - 4,782120 грн (за додатковою угодою №4 від 15 червня 2023 року: вартість електричної енергії 3,5000 грн, тариф на передачу 0,485100 грн, ПДВ 20% 0,797020 грн).
Водночас, колегія суддів погоджується з місцевим судом в частині визнання недійсними додаткових угод №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, сторонами договору погоджено використання даних веб-сайту ДП "Оператор ринку" як належного підтвердження коливання ринкових цін на електричну енергію, встановлення факту зміни ціни з моменту укладення договору про закупівлю на час укладення додаткової угоди №2 від 15 лютого 2023 року.
Колегією суддів перевірено дані вищезазначеного веб-сайту та встановлено, що середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" в Об'єднаній енергетичній системі України станом на 29 грудня 2022 року становила 3 403,84 грн/МВт.год, станом на 13 лютого 2023 року - 3402,00 грн/МВт.год, 15 лютого 2023 року - 3272,11 грн/МВт.год., середньозважена ціна електричної енергії грудня 2022 року дорівнювала 3 347,46 грн/МВт.год, лютого 2023 року - 3 213,43 грн/МВт.год., березня 2023 - 3539,56 грн/МВт.год., квітня 2023 - 2813,74 грн/МВт.год., травня 2023 - 3318,04 грн/МВт.год., червня 2023 - 2971,47 грн/МВт.год., липня 2023 - 3994,16 грн/МВт.год., серпня 2023 - 4162,23 грн/МВт.год. /а.с.56-59/.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно встановив, що на момент ініціювання внесення змін до договору про закупівлю листом ТОВ "ЖОЕК" №26 від 13 лютого 2023 року та на дату укладення додаткової угоди №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року ціни на ринку електричної енергії були дешевшими від тих, що існували на дату укладення договору №208-Т від 29 грудня 2022 року, що виключає підстави для зміни істотних умов останнього на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей, оскільки коливання ціни у бік збільшення не відбулось.
Апелянт стверджує, що довідка Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06 лютого 2023 року, в якій зазначена середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед у торговій зоні ОЕС України станом на 01 лютого 2023 року відносно 01 січня 2023 року, відображає коливання ціни у вищевизначений проміжок часу, а тому не суперечить ані нормам Договору, ані нормам законодавства. Аналогічна позиція стосується і цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01 серпня 2023 року, що відображає коливання ціни за 3 декаду липня 2023 року (21 липня - 31 липня 2023 року) відносно середньозваженої ціни лютого 2023 року, яка надавалася в обґрунтування укладення Додаткової угоди №5 від 10 серпня 2023 року.
Разом з тим колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо належності та допустимості довідки Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06 лютого 2023 року та цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01 серпня 2023 року як доказів коливання ціни електричної енергії у розумінні підпункту 2 пункту 19 Особливостей та пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, довідка Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06 лютого 2023 року містить інформацію виключно про середньозважену ціну електричної енергії на ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України станом на 01 лютого 2023 року відносно 01 січня 2023 року. Водночас у зазначеній довідці відсутній аналіз динаміки зміни ціни електричної енергії з моменту укладення договору про закупівлю №208-Т від 29 грудня 2022 року до дати ініціювання внесення змін до договору та дати укладення додаткової угоди №2 від 15 лютого 2023 року. Отже, така довідка не містить порівняння ринкової ціни електричної енергії на релевантні для спірних правовідносин дати та не підтверджує факту коливання ціни у бік збільшення саме у визначений законом та договором період.
Аналогічні недоліки і у ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01 серпня 2023 року, яка відображає зміну середньозваженої ціни електричної енергії за третю декаду липня 2023 року (21- 31 липня 2023 року) відносно середньозваженої ціни лютого 2023 року. Зазначена довідка не містить інформації про динаміку коливання ціни електричної енергії з моменту попередньої зміни істотних умов договору, не встановлює безперервного коливання ціни на ринку та не підтверджує наявність коливання у бік збільшення станом на дату укладення додаткової угоди №5 від 10 серпня 2023 року.
Таким чином, подані апелянтом довідки Харківської торгово-промислової палати зводяться до порівняння окремих вибіркових показників цін на електричну енергію на різні дати, без належного аналізу ринку та без встановлення факту саме коливання ціни у розумінні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що унеможливлює використання таких документів як належної підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №912/1580/18, відповідно до якої документ, що видається компетентною організацією, повинен містити не лише чинну ринкову ціну товару, але й її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалося змінювання ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, із зазначенням джерел інформації та аналізом динаміки ринку. Кожна зміна до договору про закупівлю має бути обґрунтована окремим документальним підтвердженням, яке відображає саме коливання ціни на ринку, а не окремі статистичні значення.
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що постачальник не міг об'єктивно спрогнозувати зміну ціни електричної енергії та закласти відповідні ризики при формуванні своєї тендерної пропозиції, що також виключає можливість зміни істотних умов договору поза межами, визначеними Законом.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що подані апелянтом довідки Харківської торгово-промислової палати не є належним та допустимим доказом коливання ціни електричної енергії у розумінні підпункту 2 пункту 19 Особливостей та пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже не можуть слугувати підставою для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.
Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Матеріали справи містять докази того, що уклавши додаткові угоди №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року до договору на закупівлю електричної енергії №208-Т від 29 грудня 2022 року сторони збільшили ціну за одиницю товару на понад 10 відсотків.
Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 та від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24, відповідно до яких визначене законодавцем відсоткове значення обмеження зміни ціни за договором про закупівлю, встановлене пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", є граничним (пороговим) та підлягає застосуванню у сукупності при всіх послідовних змінах до договору, а не окремо до кожного випадку внесення змін.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що сукупне значення збільшення ціни за одиницю товару при внесенні послідовних змін до договору про закупівлю не може перевищувати 10 % ціни, визначеної сторонами в договорі, а відповідні зміни не повинні бути спрямовані на обхід установлених законом обмежень.
При цьому інше тлумачення зазначеної норми, яке передбачає можливість кожного разу збільшувати ціну до 10 %, фактично допускаючи її необмежене зростання, нівелює мету законодавчого регулювання публічних закупівель, створює умови для маніпулювання результатами торгів, усунення конкуренції та подальшого підвищення ціни після укладення договору.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що такий підхід призводить до спотворення результатів процедури закупівлі, втрати економії бюджетних коштів, отриманої за результатами торгів, та суперечить принципам здійснення публічних закупівель, визначеним преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору фактично означало б зміну змісту законодавчої норми, що є неприпустимим та порушує принцип правової визначеності.
Водночас доводи апелянта зводяться до того, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 законодавець затвердив "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Згідно вищезазначених особливостей, на переконання, апелянта, сторони були вправі підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас, згідно правового висновку, який викладений у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі №918/694/23 та від 01 жовтня 2024 року у справі №918/779/23 підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчать про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 не передбачає внесення змін до Закону "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі".
Таким чином ігнорування сторонами оскаржуваного правочину вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підвищення ціни електричної енергії за додатковими угодами №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року є порушенням обмежень, встановлених спеціальним законом, який регулює відповідні правовідносини, а тому вимоги позивача про визнання недійсними додаткових угод №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року до Договору на закупівлю електричної енергії №208-Т від 29 грудня 2022 року підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 62650,18 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
При тому, що спірними Додатковими угодами змінювалися умови договору в частині вартості електроенергії, решта умов Договору №208-Т залишалися незмінними, у тому числі і загальна сума Договору - 867576,8 грн. (пункт 5.1 договору).
За цим договором поставлено електричної енергії в загальному обсязі 162874 кВт (проти обумовлених договором 188000 кВт), що підтверджується Актами приймання-передачі /а.с.46-50/, на загальну суму 830574,24 грн, які були сплачені, що підтверджується платіжними дорученнями /а.с.40-45/.
Як встановлено судами, Додатковими угодами до Договору підвищення ціни не відповідає діючим на дату їх укладення ринковим цінам за одиницю товару, що призвело до надмірного витрачання бюджетних коштів.
Додатковою угодою №1 від 23 січня 2023 року збільшено ціну за електричну енергію до 4,656336 грн/кВт/год з ПДВ на підставі зміни регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, що відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21 грудня 2022 року в період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2023 року становив 0,38028 грн за кВт/год.
Додатковою угодою №2 від 15 лютого 2023 року сторонами погоджено збільшення ціни на електричну енергію до 5,259876 грн з ПДВ, де вартість 1 кВт/год електроенергії становив 4,002950 грн.
Як встановлено судами Додаткова угода №2 від 22 лютого 2023 року до Договору укладена за відсутності правових підстав.
Наступною додатковою угодою №2 від 15 березня 2023 року сторони дійшли згоди про збільшення ціни за електричну енергію на підставі зміни регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21 грудня 2022 року в період з 01 квітня 2023 року по 01 липня 2023 року становив 0,43025 грн за кВт/год.
Вартість 1 кВт/год електроенергії склала 5,319840 грн з ПДВ (ціна електричної енергії - 4,002950 грн (не змінилась), тариф з передачі без ПДВ - 0,43025 грн та ПДВ - 0,886640 грн.
Додатковою угодою №4 від 15 червня 2023 року збільшено ціну за електричну енергію у зв'язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21 грудня 2022 року в період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року становив 0,4851 грн за кВт/год.
Вартість 1 кВт/год електроенергії склала 5,385660 грн з ПДВ (ціна електричної енергії - 4,002950 грн (не змінилась), тариф з передачі без ПДВ - 0,4851 грн, ПДВ - 0,897610 грн).
Додатковою угодою №5 від 10 серпня 2023 року сторонами узгоджено підвищення ціни за одиницю товару до 6,451565 грн (ціна електричної енергії - 4,891205 грн (без ПДВ), тариф з передачі без ПДВ - 0,4851 грн, ПДВ - 1,075261 грн).
Як встановлено судами Додаткова угода №5 від 10 серпня 2023 року до Договору укладена за відсутності правових підстав.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії, що відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21 грудня 2022 року в період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2023 року, становив 0,38028 грн за кВт/год, з 01 квітня 2021 року по 01 липня 2023 року - 0,43025 грн за кВт/год, з 01 липня 2023 року - 0,4851 грн за кВт/год.
Так, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ціна, визначена договором про закупівлю з урахуванням зміни тарифу, тобто в період з 01 січня 2023 року по 01 квітня 2023 року - 4,656336 грн за кВт/год (3,500000 + 0,38028) + ПДВ). Тобто зазначена ціна відповідає умовам додаткової угоди №1 від 23 січня 2023 року до договору №208-Т від 29 грудня 2022 року.
Як вбачається із наданих актів отримання електроенергії та платіжних документів за даний період отримано 84680 кВт на суму 416 442,78 грн, а повинні були сплатити 394 298,53 грн, тобто переплачено 22 144,25 грн.
Надалі, в період з 01 квітня 2023 року по 01 липня 2023 року у зв'язку із визнанням недійсною додаткової угоди №2 від 15 лютого 2023 року ціна за електричну енергію має становити - 4,7163 грн за кВт/год ((3,5+0,43025) + ПДВ). За цей період згідно наданих актів отримання електроенергії та платіжних документів отримано 41 730 кВт на суму 210 809,07 грн, а повинні були сплатити 196 811,20 грн, тобто переплачено 13 997,87 грн.
У період з 01 липня 2023 року, у зв'язку із визнанням недійсною додаткової угоди №2 від 15 лютого 2023 року, ціна за електричну енергію має становити - 4,78212 грн за кВт/год ((3,5 + 0,4851) + ПДВ). Так, у липні отримано 9430 кВт на суму 50 786,76 грн, а повинні були сплатити 45 095,39 грн, тобто сума переплати становить 5 691,37 грн.
Водночас, додатковою угодою №5 від 10 серпня 2023 року до Договору підвищено ціну не у відповідності до коливання ціни на ринку електроенергії, тому додаткова угода є недійсною. У зв'язку з чим за серпень, вересень та грудень мав бути наступний розрахунок: отримано 43 304 кВт на суму 227 901,61 грн, а повинні були сплатити 207 084,92 грн, тобто переплата за цей період становить 20816,69 грн.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення з ТОВ "ЖОЕК" безпідставно набутих грошових коштів у сумі 62 650,18 гривень.
Оскільки доводи ТОВ "Житомирська обласна енргопостачальна компанія", викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження, рішення Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2025 року у справі №906/32/25 підлягає частковому скасуванню в частині визнання недійсними додаткових угод №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року з ухваленням нового рішення в цій частині про часткове задоволення таких вимог.
У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2025 року у справі №906/32/25 задовольнити частково.
Скасувати пункти 1, 2 рішення Господарського суду Житомирської області від 18 квітня 2025 року у справі №906/32/25 та викласти їх в наступній редакції:
"1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 15 лютого 2023 року та №5 від 10 серпня 2023 року до Договору на закупівлю електричної енергії №208-Т від 29 грудня 202 року, які укладені між Комунальним некомерційним підприємством "Ружинська центральна лікарня" Ружинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".
Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 15 березня 2023 року та №4 від 15 червня 2023 року до Договору №208-Т від 29 грудня 2022 року в частині визначення вартості електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг Постачальника - 4,002950 грн., виходячи з того, що ціна електричної енергії підлягає застосуванню у розмірі 3,5000 грн за 1 кВт·год з урахуванням витрат та вартості послуг Постачальника.
В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.
Стягнути з Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ: 42095943) 3633,6 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/32/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "17" лютого 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.