вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" січня 2026 р. Справа№ 927/993/22(927/693/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства «СВ Зоряне»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2025
у справі № 927/993/22(927/693/25) (суддя А.С. Сидоренко)
за позовом Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича
до Городнянської міської ради
та Фермерського господарства «СВ Зоряне»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»
про визнання незаконним та скасування рішення, витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок,
поданої в межах справи за заявою
КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна»
БОРЖНИК: Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
У листопаді 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (далі також - Кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (далі також - Боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2022 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2023 припинено процедуру розпорядження майном Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» та повноваження розпорядника майна боржника Сиволобова М.М.; визнано банкрутом Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 постановлено, зокрема, відсторонити арбітражного керуючого Сиволобова М.М. від виконання повноважень ліквідатора Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; ліквідатором Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» призначити арбітражного керуючого Забаріна А.Ф.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2025 постановлено продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута Забаріна А.Ф. до 05.11.2025 включно.
04.07.2025 в межах даної справи про банкрутство, до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (далі також - ФГ «Сапфір-М.М.») в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. до Городнянської міської ради (далі також - Рада) та Фермерського господарства «СВ Зоряне» (далі також - ФГ «СВ «Зоряне») про визнання незаконним та скасування рішення, витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок (присвоєно єдиний унікальний номер 927/693/25) від 01.07.2025, в якій позивач просить:
визнати незаконним та скасувати пункт 1, підпункт 1.1, пункт 2 та пункт 3 рішення Городнянської міської ради (вісімнадцята сесія 8 скликання) від 02.03.2023 «Про припинення дії договорів та надання дозволу на складання технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городнянської міської територіальної громади»;
визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Городнянської міської ради (дев'ятнадцята сесія 8 скликання) від 04.05.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городнянської міської територіальної громади»;
витребувати у Фермерського господарства «СВ ЗОРЯНЕ» із чужого незаконного володіння на користь Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» земельні ділянки, які надані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за межами села Хоробичі Чернігівського району (згідно з переліком, наведеним у позовній заяві).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2025 у справі №927/993/22(927/693/25) позов Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. до Городнянської міської ради та Фермерського господарства «СВ ЗОРЯНЕ» про визнання незаконним та скасування рішення, витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок задоволено частково.
Витребувано на користь Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння Фермерського господарства «СВ ЗОРЯНЕ» наступні земельні ділянки: площею 4,1759 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0380, площею 4,1759 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0381, площею 4,1662 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0382, площею 3,5106 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0383, площею 3,4800 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0384, площею 3,4800 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0385, площею 3,4984 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0386, площею 3,5681 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0387, площею 4,4460 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0388, площею 3,7062 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0389, площею 4,0670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0390, площею 4,1772 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0391, площею 4,2211 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0392, площею 5,6944 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0395, площею 5,6944 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0396, площею 5,6991 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0397, площею 5,6948 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0399, площею 5,6945 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0400, площею 5,6945 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0402, площею 5,6946 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0403, площею 5,1121 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0404, площею 4,0608 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0405, площею 3,7291 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0406, площею 3,4861 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0407, площею 3,4794 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0408, площею 4,0163 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0409, площею 4,8266 га кадастровим номером: 7421488800:02:000:0410, площею 3,7483 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0411, площею 3,4750 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0412, площею 3,4797 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0413, площею 3,48 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0414, площею 3,5788 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0415, площею 4,1775 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0416, площею 3,9480 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0417, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0421, площею 3,4766 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0422, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0424, площею 4,4738 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0425, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0427, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0428, площею 3,4746 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0429, площею 3,7173 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0430, площею 4,4311 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0431, площею 5,6788 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0433, площею 3,4724 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0434, площею 5,0536 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0435, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0436, площею 3,6838 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0437, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0438, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0439, площею 3,4655 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0440, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0441, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0442, площею 3,4654 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0443, площею 4,3363 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0444, площею 4,8363 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0445, площею 3,7203 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0446, площею 3,9705 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0447, площею 3,8092 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0448, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0449, площею 1,3168 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0450, площею 2,0338 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0451, орендарем яких є Фермерське господарство «САПФІР-М.М.» згідно Договорів оренди землі від 15.07.2010, укладених між Городнянською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «САПФІР-М.М.». В решті позову відмовлено. Стягнуто з Фермерського господарства «СВ ЗОРЯНЕ» на користь Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» 3 028,00 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статей 93, 124-126, Земельного кодексу України, статей 1, 13, 14, 18-20, 27, 31 Закону України «Про оренду землі», статей 6, 11, 177, 190, 251, 627, 631, 638, 640, 652-654, 792 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та встановленими судом обставинами чинності договорів оренди, укладених між Городнянською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «САПФІР-М.М.» на дату прийняття оспорюваних рішень ради, а також відсутності підстав у Городнянської міської ради для прийняття рішень про припинення дії та розірвання договорів оренди землі на земельні ділянки, які надані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Сапфір - М.М.» за межами с. Хоробичі Чернігівського району, загальною площею 267,7751 га у зв'язку з поданою заявою; зарахування цих земельних ділянок до земель ненаданих у власність та користування та надання дозволу ФГ «СВ ЗОРЯНЕ» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж цих же земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Фермерське господарство «СВ Зоряне» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що в оскаржуваній частині рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
Апелянт зазначає у скарзі, що суд першої інстанції, цитуючи статті 124, 125 Земельного кодексу України та статті 14, 15, 18-20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент укладання первісних договорів оренди землі від 15.07.2010), статтю 640 Цивільного кодексу України (в редакції, яка була чинною на час укладання договорів оренди земельних ділянок), дійшов висновку, що моментом укладання договору оренди земельної ділянки на час дії редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація.
Водночас, ст. 124 ЗК України встановлює порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності, і ототожнення судом першої інстанції порядку надання в оренду земельних ділянок комунальної власності з порядком надання земельних часток (паїв) в оренду є помилковим.
За доводами апелянта, оскільки предметами договорів є земельні частки (паї), а не земельні ділянки, то спірні правовідносини сторін врегульовані не Законом України «Про оренду землі», а розділом Х «Перехідні положення» ЗК України, Законом України від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю).
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.07.2020 у справі №920/54/19.
Також, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спірні договори між Радою та ФГ «Сапфір-М.М.» були зареєстровані у встановленому законом порядку, оскільки реєстрація договорів здійснена Городнянським районним відділом Чернігівської регіональної філії «Центру Державного Земельного Кадастру», а не виконавчим комітетом Хоробицької сільської ради, як це унормовано пунктами 2-5 Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119 (далі також - Порядок №119).
Заявник апеляційної скарги також переконаний, що для визначення початку перебігу строку дії договорів оренди землі від 15.07.2010 необхідно керуватися загальними правилами, визначеними цивільним законодавством, а саме моментом їх укладення, тобто з 15.07.2010, а не з 20.12.2010, як помилково визначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Неправильне визначення судом першої інстанції дати початку перебігу строку дії договорів оренди від 15.07.2010 призвело до протиправного задоволення вимоги Позивача про витребування земельних ділянок із тимчасового володіння ФГ «СВ Зоряне» на користь ФГ «Сапфір-М.М.».
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 апеляційну скаргу Фермерського господарства «СВ Зоряне» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Фермерського господарства «СВ Зоряне» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2025 у справі № 927/993/22(927/693/25) залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
11.11.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «СВ Зоряне» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2025 у справі №927/993/22(927/693/25) та призначено її розгляд на 18.12.2025. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 01.12.2025. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/993/22(927/693/25).
02.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому висловлено вимогу про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду без змін. ФГ «САПФІР-М.М.» не погоджується з доводами ФГ «СВ ЗОРЯНЕ», вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом.
Так, заявником апеляційної скарги не спростовано встановлених судом обставин проведення державної реєстрації договорів оренди від 15.07.2010 у спосіб, встановлений законом, а саме, шляхом реєстрації їх у Городнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії «Центру ДЗК». Також, заявником апеляційної скарги не спростовано висновок суду першої інстанції про вибуття спірних земельних ділянок із користування позивача до закінчення строку дії договорів оренди від 15.07.2010.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.01.2026.
Городнянська міська рада в судове засідання, призначене на 22.01.2026, свого уповноваженого представника не направила, про день, місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином.
Судова колегія, вислухавши думку учасників справи щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності Ради, дійшла висновку про наявність підстав для подальшого розгляду справи без участі учасника справи, який не з'явився.
Так, згідно з частинами 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У судовому засіданні представник ФГ «СВ «Зоряне» підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення від 14.10.2025 скасувати та закрити провадження у справі.
Представник ФГ «Сапфір-М.М.» висловив заперечення проти апеляційної скарги, вказуючи на безпідставність доводів та вимог, викладених у скарзі, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду у справі - залишити без змін.
22.01.2026 у судовому засіданні колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Фермерського господарства «СВ Зоряне», відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Фермерське господарство «САПФІР-М.М.» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 26.05.2008, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10441020000000379.
Фермерське господарство «СВ Зоряне» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 30.06.2006, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за №10441020000000298.
15.07.2010 між Городнянською районною державною адміністрацією в особі голови А.М. Лавського (Орендодавець) та Фермерським господарством «САПФІР-М.М.» в особі голови М.М. Головача (Орендар) був укладений ряд Договорів оренди землі (надалі - Договори), за умовами яких Орендодавець передав, а Орендар прийняв згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, розпорядження райдержадміністрації від 15 червня 2009 р. № 174 в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення - невитребувані земельні частки (паї), які знаходяться на території Хоробицької сільської ради із земель невитребуваних земельних часток (паїв) за межами населеного пункту.
Договори укладено на 15 (п'ятнадцять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).
Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Цільове призначення земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення.
Передача земельних ділянок в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Передача земельних ділянок Орендарю здійснюється у десятиденний термін після державної реєстрації Договорів за актами їх приймання-передачі.
Перед реєстрацією в Городнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії «Центру ДЗК» Договори підлягають візуванню в управлінні агропромислового розвитку райдержадміністрації.
Договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації у Городнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії «Центру ДЗК» протягом 10 днів.
Кожний з Договорів укладені у чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в управлінні агропромислового розвитку райдержадміністрації, четвертий - в органі, який провів їх державну реєстрацію - Городнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центру Державного Земельного Кадастру».
Невід'ємними частинами Договорів є: план або схема земельних ділянок; кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів; акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості); акти приймання-передачі об'єктів оренди; проекти відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом; довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Договори були зареєстровані в Городнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центру Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель 20.12.2010 вчинені записи за № № 041084000091, 041084000092, 041084000093, 041084000094, 041084000095, 041084000096, 041084000097, 041084000098, 041084000099, 041084000100, 041084000101, 041084000102, 041084000103, 041084000106, 041084000107, 041084000108, 041084000110, 041084000111, 041084000112, 041084000113, 041084000114, 041084000115, 041084000116, 041084000117, 041084000118, 041084000119, 041084000120, 041084000121, 041084000122, 041084000123, 041084000124, 041084000125, 041084000126, 041084000127, 041084000128, 041084000129, 041084000130, 041084000131, 041084000132, 041084000133, 041084000135, 041084000136, 041084000136, 041084000138, 041084000139, 041084000140, 041084000141, 041084000142, 041084000144, 041084000145, 041084000146, 041084000147, 041084000148, 041084000149, 041084000150, 041084000151, 041084000152, 041084000153, 041084000154, 041084000155, 041084000156, 041084000157, 041084000158, 041084000159, 041084000160, 041084000162.
Згідно Договорів, на підставі Актів прийому-передачі земельних ділянок, переданих в оренду, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду строком на 15 років наступні земельні ділянки із невитребуваних земельних часток (паїв), що знаходяться за межами населеного пункту на території Хоробицької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 4,1759 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0380, площею 4,1759 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0381, площею 4,1662 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0382, площею 3,5106 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0383, площею 3,4800 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0384, площею 3,4800 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0385, площею 3,4984 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0386, площею 3,5681 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0387, площею 4,4460 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0388, площею 3,7062 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0389, площею 4,0670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0390, площею 4,1772 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0391, площею 4,2211 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0392, площею 5,6944 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0395, площею 5,6944 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0396, площею 5,6991 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0397, площею 5,6948 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0399, площею 5,6945 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0400, площею 5,6945 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0402, площею 5,6946 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0403, площею 5,1121 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0404, площею 4,0608 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0405, площею 3,7291 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0406, площею 3,4861 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0407, площею 3,4794 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0408, площею 4,0163 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0409, площею 4,8266 газ кадастровим номером: 7421488800:02:000:0410, площею 3,7483 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0411, площею 3,4750 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0412, площею 3,4797 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0413, площею 3,48 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0414, площею 3,5788 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0415, площею 4,1775 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0416, площею 3,9480 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0417, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0421, площею 3,4766 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0422, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0424, площею 4,4738 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0425, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0427, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0428, площею 3,4746 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0429, площею 3,7173 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0430, площею 4,4311 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0431, площею 5,6788 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0433, площею 3,4724 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0434, площею 5,0536 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0435, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0436, площею 3,6838 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0437, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0438, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0439, площею 3,4655 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0440, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0441, площею 3,4671 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0442, площею 3,4654 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0443, площею 4,3363 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0444, площею 4,8363 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0445, площею 3,7203 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0446, площею 3,9705 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0447, площею 3,8092 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0448, площею 3,4670 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0449, площею 1,3168 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0450, площею 2,0338 га з кадастровим номером: 7421488800:02:000:0451 (далі також - спірні земельні ділянки).
Загальна площа орендованих земельних ділянок становила 267,7751 га.
Відповідне речове право було зареєстровано за Орендарем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2019 та 08.04.2019.
15.02.2023 (вх. 03-07/194) Городнянською міською радою, як правонаступником Городянської районної державної адміністрації, отримана заява від 14.02.2023 ФГ «САПФІР-М.М.» за підписом Корецького О.О. з проханням «… вилучити земельні частки паї, на які заключені договори оренди землі загальною площою 267,7751 га та розірвати дані договори в зв'язку з неможливістю оплати орендної плати».
Також 15.02.2023 (вх. 03-07/195) Городнянською міською радою отримана заява від 14.02.2023 Фермерського господарства «СВ ЗОРЯНЕ» з проханням «… надати невитребувані земельні частки (паї) площею 267,7751 га за межами с. Хоробичі в оренду строком на 15 років».
Рішенням вісімнадцятої сесії Городнянської міської ради 8 скликання від 02.03.2023 «Про припинення дії договорів та надання дозволу на складання технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городянської міської територіальної громади», зокрема вирішено:
1. Припинити дію та розірвати договори оренди землі на земельні ділянки, які надані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) Фермерському господарству «Сапфір - М.М.» (ЄДРПОУ 35274787) за межами с. Хоробичі Чернігівського району, загальною площею - 267,7751 га у зв'язку з поданою заявою та неспроможністю сплачувати орендну плату;
1.1. Земельні ділянки зарахувати до земель не наданих у власність та користування і використовувати за призначенням;
2. Надати дозвіл Фермерському господарству «СВ ЗОРЯНЕ» (ЄДРПОУ 34179122) на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) при наданні їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за межами с. Хоробичі Чернігівської області.
2.1. При укладенні договору оренди, встановити строк оренди 15 років.
2.2. Плату за оренду встановити в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки.
2.3. Плату за оренду вносити щомісячно до 30 числа поточного місяця в розмірі, пропорційному сумі річної орендної плати, на рахунок міського бюджету Городнянської міської ради.
2.4. В зв'язку зі зміною діючого законодавства орендна плата підлягає зміні.
2.5. Договір оренди зареєструвати згідно норм чинного законодавства.
3. Надати дозвіл Фермерському господарству «СВ ЗОРЯНЕ» (ЄДРПОУ 34179122) на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) при наданні її в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за межами с. Хоробичі Чернігівської області № паю 169, орієнтовною площею - 3,4800 га.
3.1. При укладенні договору оренди, встановити строк оренди 15 років.
3.2. Плату за оренду встановити в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки.
3.3. Плату за оренду вносити щомісячно до 30 числа поточного місяця в розмірі, пропорційному сумі річної орендної плати, на рахунок міського бюджету Городнянської міської ради.
3.4. В зв'язку зі зміною діючого законодавства орендна плата підлягає зміні.
3.5. Договір оренди зареєструвати згідно норм чинного законодавства.
На підставі даного рішення Городнянської міської ради 15.03.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була проведена державна реєстрація припинення речового права (права оренди), зареєстрованого за ФГ «Сапфір-М.М.».
Рішенням дев'ятнадцятої сесії Городнянської міської ради 8 скликання від 04.05.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городянської міської територіальної громади», зокрема вирішено:
3. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) при передачі їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) Фермерському господарству «СВ ЗОРЯНЕ» (ЄДРПОУ 34179122) за межами с. Хоробичі Чернігівського району;
3.1. При укладенні договору оренди, встановити строк оренди 15 років.
3.2. Плату за оренду встановити в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки.
3.3. Плату за оренду вносити щомісячно до 30 числа поточного місяця в розмірі, пропорційному сумі річної орендної плати, на рахунок міського бюджету Городнянської міської ради.
3.4. В зв'язку зі зміною діючого законодавства орендна плата підлягає зміні.
3.5. Договір оренди зареєструвати згідно норм чинного законодавства.
Рішення Городнянської міської ради ухвалені щодо спірних земельних ділянок.
Надалі, 01.06.2023 між Радою та ФГ «СВ «Зоряне» були укладені Договори оренди землі, предметом яких є спірні земельні ділянки.
29 червня та 30 червня 2023 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Фермерським господарством «СВ ЗОРЯНЕ» було зареєстроване речове право - право оренди спірних земельних ділянок.
Предметом спору у справі, що переглядається є вимога ФГ «Сапфір-М.М.» визнати незаконним та скасувати окремі пункти рішення Городнянської міської ради (вісімнадцята сесія 8 скликання) від 02.03.2023 «Про припинення дії договорів та надання дозволу на складання технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городнянської міської територіальної громади», а також рішення Городнянської міської ради (дев'ятнадцята сесія 8 скликання) від 04.05.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городнянської міської територіальної громади» та витребування у Фермерського господарства «СВ ЗОРЯНЕ» із чужого незаконного володіння на користь Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» земельні ділянки, які надані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за межами села Хоробичі Чернігівського району (згідно з переліком, наведеним у позовній заяві).
Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Так, згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права і оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У відповідності з ст. 177, 190 Цивільного кодексу України, майнові права є об'єктом цивільних прав. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право оренди земельної ділянки (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Таким чином, право оренди земельної ділянки є майновим (речовим) правом на чуже майно.
За змістом ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 31 цього ж Закону визначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі»).
Положеннями ст. 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Оскільки, згідно ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі, то і розірвання такого договору повинно здійснюватися у письмовій формі, зокрема, шляхом підписання його сторонами додаткової угоди.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ФГ «САПФІР-М.М.» 15.02.2023 звернулось до Городнянської міської ради із заявою про розірвання договорів оренди земельних ділянок укладених 15.07.2010 між Городнянською районною державною адміністрацією та ФГ «САПФІР-М.М.».
Рішенням вісімнадцятої сесії Городнянської міської ради 8 скликання від 02.03.2023 «Про припинення дії договорів та надання дозволу на складання технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городянської міської територіальної громади», зокрема вирішено:
припинити дію та розірвати договори оренди землі на земельні ділянки, які надані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Сапфір - М.М.» за межами с. Хоробичі Чернігівського району загальною площею 267,7751 га, у зв'язку з поданою заявою та неспроможністю сплачувати орендну плату;
земельні ділянки зарахувати до земель ненаданих у власність та користування і використовувати за призначенням;
надати дозвіл ФГ «СВ ЗОРЯНЕ» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) при наданні їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами с. Хоробичі Чернігівської області.
Однак, як правильно наголошено судом першої інстанції, доказів укладення між Городнянською міською радою та ФГ «Сапфір-М.М.» в письмовій формі угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених 15.07.2010 учасниками справи надано не було.
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державна реєстрація припинення речового права (права оренди), зареєстрованого за ФГ «Сапфір-М.М.», була проведена лише на підставі рішення Городнянської міської ради від 02.03.2023.
Отже, враховуючи відсутність доказів укладення у письмовій формі між Городнянською міською радою та ФГ «Сапфір-М.М.» угод про розірвання договорів оренди землі від 15.07.2010 або рішення суду про розірвання цих договорів, суд першої інстанції дійшов правильного та мотивованого висновку про те, що на момент вирішення спору договори оренди землі від 15.07.2010 є чинними.
Тобто, у позивача наявне засноване на цих договорах право строкового платного володіння і користування земельними ділянками площею 267,7751 га, розташованих за межами с. Хоробичі Чернігівського району.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово зазначала, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга статті 24 Закону України «Про оренду землі»); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об'єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).
Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь - якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь - якими особами (частини перша та друга статті 27 Закону України «Про оренду землі»).
На підставі цих приписів Закону України «Про оренду землі» Велика Палата Верховного Суду допустила можливість витребування орендарем орендованої земельної ділянки лише за певних умов: (1) наявність в орендодавця первісного договору оренди землі з одним орендарем і нового договору оренди землі з іншим орендарем; (2) первісний орендар мав зареєстроване право оренди, однак таке право також зареєстрував новий орендар; (3) первісний орендар заявив вимогу про витребування у своє тимчасове (строкове) володіння орендованої земельної ділянки з тимчасового (строкового) володіння нового орендаря, а не власника земельної ділянки; (4) на момент задоволення цієї вимоги строк первісного договору оренди землі не сплив (постанова від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19).
Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди.
У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону України «Про оренду землі», на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.
Надаючи оцінку питанню чинності права оренди позивача, суд першої інстанції мотивовано виходив з того, що у статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов'язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.
Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.
У частині першій статті 251 ЦК України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (частина третя статті 251 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.
Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.
У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.
На час підписання первісних договорів оренди землі 15 липня 2010 року, частина перша статті 124 Земельного кодексу України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
У статті 125 Земельного кодексу України вказано, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Вимога про те, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, передбачена у частині п'ятій статті 126 Земельного кодексу України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про оренду землі» № 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 14, 15, 18 - 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент укладення первісних договорів оренди землі від 15.07.2010), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.
Права й обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону № 161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Верховний Суд України вказував, що поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).
У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.
Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).
Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб'єктів та нормальна реалізація ними суб'єктивних прав і виконання суб'єктивних обов'язків.
Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків.
Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Разом з тим у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.
У спеціальному Законі № 161-XIV вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).
Можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.
Разом з тим, якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом №161-XIV, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.
Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків.
Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз'яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13).
Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.
Разом з тим реалізувати свої суб'єктивні права та обов'язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.
Суд бере до уваги, що відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договорів оренди земельних ділянок, так і на момент їх державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.
У постановах від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) та від 13 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13) Верховний Суд України звернув увагу на ситуацію, коли у договорах оренди сторони не вказали календарного терміну початку перебігу строку договору оренди, однак зауважили, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації. У цих постановах Верховний Суд України зробив висновок, що моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності.
У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. Однак указав, що цивільні права та обов'язки, тобто чинність, договір набуває після його державної реєстрації.
Відповідні висновки щодо застосування норм права містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 по справі № 322/1178/17.
У справі, що переглядається, договори оренди земельних ділянок були підписані між Городнянською районною державною адміністрацією та ФГ «САПФІР-М.М.» 15 липня 2010 року.
При цьому, сторони узгодили у договорах строк їх дії - 15 років та визначили, що договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації у Городнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії «Центру ДЗК».
Отже, момент укладення договорів, а відтак і початок перебігу строку їх дії сторони безпосередньо визначили та пов'язали з моментом державної реєстрації договорів.
Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договорів їх тексти не містять.
З договорів оренди вбачається, що вони зареєстровані 20 грудня 2010 року в Городнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центру Державного земельного кадастру».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк договорів має закінчитися 20 грудня 2025 року.
Водночас, судом першої інстанції мотивовано відхилено доводи ФГ «СВ Зоряне» про те, що договори оренди земельних часток (паїв) від 15.07.2010 не зареєстровані відповідно до норм чинного на той момент законодавства з посиланням на те, що Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119, встановлює порядок реєстрації відповідних договорів оренди, за якими орендодавцями є власники земельних часток (паїв), тобто фізичні і юридичні особи, які відповідно до положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» набули права на земельні частки (паї).
Так, п. 3 Порядку визначено, що для реєстрації договору оренди орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування: договір оренди у двох примірниках; сертифікат на право на земельну частку (пай).
При цьому, сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) (ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).
У той же час, об'єктом оренди за договорами від 15.07.2010 є невитребувані земельні частки (паї) і орендодавцем їх є не власник, а Городнянська районна державна адміністрація - як орган, який уповноважений на передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в силу ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Статтею 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент державної реєстрації договорів оренди землі від 15.07.2010) було визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.
Державний реєстр земель складається з двох частин:
а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;
б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Згідно з п. 1.21, 3.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43, зареєстрованим в Мін'юсті 04.06.1999 за № 354/3647 (чинної на момент державної реєстрації договорів оренди землі від 15.07.2010), реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.
Порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 23.05.2003 № 135, зареєстрованим в Мін'юсті 27.05.2003 за № 408/7729, установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (далі - Центр ДЗК); доручено Центру ДЗК створення та ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, зареєстрованим в Мін'юсті 25.07.2003 за № 641/7962, був затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель (чинний на момент укладення договорів оренди землі, надалі - Порядок).
Згідно з п. 1.2 Порядку:
Автоматизована система державного земельного кадастру (далі - АС ДЗК) - інформаційна система, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земель;
Адміністратор державного реєстру земель (далі - адміністратор) - Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - Центр ДЗК), що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель, відповідає за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних АС ДЗК, має повний прямий доступ до бази даних АС ДЗК;
виконавець робіт - суб'єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт;
Витяг з державного реєстру земель (далі - витяг) - це документ, який містить відомості, що надаються з бази даних АС ДЗК;
Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК;
Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;
Оператори державного реєстру земель (далі - оператори) - структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК;
Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК;
Реєстратори державного реєстру земель (далі - реєстратори) - структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації;
Реєстраційна картка земельної ділянки (далі - реєстраційна картка) - це документ, який є складовою частиною Поземельної книги і містить відомості, що вносяться до бази даних АС ДЗК.
Пунктами 2.4, 2.7 - 2.9 Порядку було визначено, що територіальний орган земельних ресурсів у 10-денний термін з дня отримання договору оренди землі перевіряє наявність на титульному аркуші технічної документації відмітки про приймання обмінного файла, зміст реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містить реєстраційна картка та оформлений бланк договору оренди землі, до технічної документації (реєстраційної справи) та передає бланки договору оренди землі з реєстраційними картками оператору (реєстратору) за актом приймання-передавання.
У разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки. Оператор (реєстратор) у 10-денний термін заповнює реєстраційну картку.
Оператор (реєстратор) здійснює видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. До реєстраційної картки оператором (реєстратором) вносяться відомості про державну реєстрацію згідно з пунктом 3.4 цього Порядку.
Оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК. Після внесення реєстратором відомостей до бази даних АС ДЗК на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.
Пунктами 4.2, 4.3, 4.5 Порядку було визначено, що державна реєстрація договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації у якій реєструються, зокрема, договори оренди землі. Державну реєстрацію договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договори оренди від 15.07.2010 були у встановленому законом порядку зареєстровані в Городнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центру Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель 20.12.2010 були вчинені відповідні записи.
Під час перегляду спору, колегія суддів також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 922/614/19 зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь інших осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.
Оскільки вимога про визнання рішень Городнянської міської ради незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело до відновлення володіння відповідними земельними ділянками, то така вимога не є нерозривно пов'язаною з вимогою про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених рішень без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.
Оцінюючи доводи Позивача про незаконність рішень Городнянської міської ради, колегія суддів виходить з того, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ «САПФІР-М.М.»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника.
Тому, з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин. Процедура банкрутства, в основі якої лежить конкурсна природа, спрямована на забезпечення відстоювання обґрунтованості вимог конкурсних кредиторів до боржника на конкурентних засадах.
У відповідності до ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення, зокрема, про відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства.
Оскільки право оренди земельної ділянки є майновим (речовим) правом на чуже майно, тобто майном в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає мотивованим висновок суду першої інстанції про те, що керівник ФГ «САПФІР-М.М.» Корецький О.О. не мав права приймати рішення про дострокове розірвання договорів оренди землі від 15.07.2010.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, зокрема у випадку коли боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку.
Оскільки наслідком дострокового розірвання договорів оренди землі від 15.07.2010 є повернення орендарем орендодавцеві земельних ділянок раніше встановленого строку, то відповідні майнові дії боржника можуть бути спростовані в порядку ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Як правильно наголошено судом першої інстанції, такі дії порушують права кредиторів, адже у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.
При цьому, як слушно підкреслено судом першої інстанції, Городнянська міська рада, отримавши заяву ОСОБА_1 , мала пересвідчитися у наявності у заявника повноважень на таке звернення у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство ФГ «САПФІР-М.М.».
За встановлених обставин мотивованим є висновок суду першої інстанції про те, що Городнянська міська рада не мала підстав для прийняття рішень про припинення дії та розірвання договорів оренди землі на земельні ділянки, які були надані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Сапфір - М.М.» за межами с. Хоробичі Чернігівського району, загальною площею 267,7751 га у зв'язку з поданою заявою; зарахування цих земельних ділянок до земель, ненаданих у власність та користування та надання дозволу ФГ «СВ ЗОРЯНЕ» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж цих же земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що право оренди, набуте позивачем за договорами оренди від 15.01.2010 було припинено не у спосіб, визначений законом. У подальшому, орендовані позивачем земельні ділянки було передано в оренду ФГ «СВ ЗОРЯНЕ».
За змістом ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) підкреслено, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту права власника (постанова).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на момент укладення між відповідачами та державної реєстрації права оренди, а саме договорів оренди від 01 червня 2023 року з новим орендарем (ФГ «СВ ЗОРЯНЕ»), були чинні договори, укладені між позивачем та Городнянською районною державною адміністрацією у 2010 році щодо тих самих земельних ділянок, строк дії яких не закінчився, і той факт, що ці договори в установленому договором чи законом порядку розірвані, є неукладеними, нікчемними або визнані недійсними судом, не підтверджено.
У зв'язку із встановленим, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог ФГ «САПФІР-М.М.» про витребування у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння ФГ «СВ ЗОРЯНЕ» спірних земельних ділянок.
Колегія суддів також враховує, що заявником апеляційної скарги рішення суду першої інстанції оскаржується виключно в частині задоволених позовних вимог, а тому, колегія суддів не вбачає підстав, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 269 ГПК України, для перегляду оскаржуваного рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування пункту 1, підпункту 1.1, пункту 2 та пункту 3 рішення Городнянської міської ради (вісімнадцята сесія 8 скликання) від 02.03.2023 «Про припинення дії договорів та надання дозволу на складання технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городнянської міської територіальної громади», а також визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Городнянської міської ради (дев'ятнадцята сесія 8 скликання) від 04.05.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (невитребуваних земельних часток (паїв)) при передачі їх в оренду на землях Городнянської міської територіальної громади».
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Фермерського господарства «СВ Зоряне», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Надаючи оцінку доводам ФГ «СВ «Зоряне», колегія суддів приходить до висновку, що вони зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції в частині законності проведеної сторонами державної реєстрації договорів оренди від 15.07.2010. При цьому, судом першої інстанції аргументовано, з посиланням на норми статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі», статей 638, 640 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакціях Законів та Кодексу, чинних на дату виникнення спірних правовідносин сторін, а також правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) та від 13 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13) відхилено доводи ФГ «СВ «Зоряне» щодо проведеної державної реєстрації договорів від 15.07.2010, як і доводи апелянта щодо необхідності застосування Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119.
Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на правовий висновок, зроблений Верховним Судом у постанові від 12.07.2020 у справі №920/54/19, а саме, що «…оскільки предметами договорів є земельні частки (паї), а не земельні ділянки, то спірні правовідносини сторін врегульовані не Законом України «Про оренду землі», а розділом Х «Перехідні положення» ЗК України, Законом України від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)».
Предметом спору у справі №920/54/19 були земельні частки (паї), право комунальної власності на які набуто Радою на підставі відповідного рішення суду як відумерла спадщина. Тобто Рада у спірних правовідносинах виступала власником земельної частки (паю).
Натомість, предметом договорів оренди від 15.07.2010 є невитребувані частки (паї), повноваження щодо яких Рада здійснює не як власник цих часток, а як орган місцевого самоврядування з повноваженнями, наданими ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у порядку, визначеному цим законом та ЗК України.
За таких обставин, правові висновки, зроблені Верховним Судом у справі №920/54/19 не можуть бути застосовані до обставин справи, що переглядається.
Колегія суддів також враховує доводи відзиву ФГ «Сапфір-М.М.» на апеляційну скаргу ФГ «СВ «Зоряне» у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками колегії суддів, зробленими за результатами апеляційного перегляду спору.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Фермерське господарство «СВ Зоряне».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «СВ Зоряне» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2025 у справі №927/993/22(927/693/25) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2025 у справі №927/993/22(927/693/25) залишити без змін.
3. Матеріали справи №927/993/22(927/693/25) повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.02.2026.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко