вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2026 р. Справа№ 910/12022/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Сибіги О.М.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.02.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 11.11.2025 (повний текст складено та підписано 12.11.2025)
у справі №910/12022/24 (суддя Я.В. Маринченко)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №910/12022/24
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон"
про стягнення 8 880 102,41 грн
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №910/12022/24 задоволено.
Розстрочено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №910/12022/24 безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 8 880 102,41 грн наступним чином:
- до 03.12.2025 - 1 480 017,07 грн;
- до 03.01.2026 - 1 480 017,07 грн;
- до 03.02.2026 - 1 480 017,07 грн;
- до 03.03.2026 - 1 480 017,07 грн;
- до 03.04.2026 - 1 480 017,07 грн.
- до 03.05.2026 - 1 480 017,06 грн.
Ухвала суду мотивована тим, що надання розстрочення виконання судового рішення у даній справі не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс при умові здійснення боржником оплат відповідно до наданого йому графіку. Таке розстрочення буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з фінансовою спроможністю боржника сплатити стягнуту з нього заборгованість.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 11.11.2025 у справі №910/12022/24.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом з порушенням норм процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. При цьому скаржник стверджує, що відповідачем, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин,
які є підставами для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду, а також доказів відсутності достатніх грошових коштів для погашення наявної заборгованості.
Апелянт також зазначає, що наведені відповідачем обставини передусім є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, тобто не виникли в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Узагальнені доводи та заперечення сторін
15.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Відповідач наголошує на тому, що з фінансової звітності, яка додана до заяви про розстрочення вбачається, що відповідач має складний фінансовий стан, адже внаслідок військової агресії РФ та запровадження воєнного стану він не може вести повноцінну господарську діяльність, стягнута у даній справі сума перевищує сукупні доходи від господарської діяльності відповідача за 5 останніх років.
Відповідач також зазначає, що відстрочення виконання рішення не створює відповідачу можливість для ухилення від його виконання, а лише дає можливість покращити свій майновий стан.
13.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній заперечив доводи відповідача, наведені у відзиві та підтримав свою позицію, викладену в апеляційній скарзі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 апеляційну скаргу у справі №910/12022/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/12022/24. Судове засідання призначено на 25.12.2025. Витребувати матеріали справи №910/12022/24 з Господарського суду міста Києва.
17.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
18.12.2025 матеріали справи №910/12022/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
22.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про долучення до матерідаів справи копії банківської виписки, яка підтверджує відстуність у відповідача намірів ухилитися від виконання судового рішення.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12022/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.12.2025, справу №910/12022/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/12022/24, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Сибіга О.М., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.01.2026.
05.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд врахувати при розгляді даної справи сплату відповідачем другого платежу згідно ухвали про розстрочення виконання рішення, у підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 000369890 від 02.01.2026 на суму 1 480 017,07 грн.
05.01.2026 матеріали справи №910/12022/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
У зв'язку з нестабільною роботою підсистеми ВКЗ 13.01.2026 з 10:30 до 12:50, був відсутній доступ до підсистеми "Електронний суд", що призвело до неможливості коректної роботи та здійснення технічної фіксації судових засідань, а тому судове засідання у справі №910/12022/24 у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/12022/24 призначено на 10.02.2026.
02.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд врахувати при розгляді даної справи сплату відповідачем третього платежу згідно ухвали про розстрочення виконання рішення, у підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 000371180 від 02.02.2026 на суму 1 480 017,07 грн.
У судовому засіданні 10.02.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 10.02.2026 з'явились представники сторін, які надали свої пояснення.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/12022/24.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №910/12022/24 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №910/12022/24 рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,5956 га з кадастровим номером Документ сформований в системі "Електронний суд" 30.09.2024 11 8000000000:78:063:0004 по вул. Корабельній, 6 в Оболонському районі міста Києва у сумі 8 880 102,41 грн за період з 21.07.2020 по 17.09.2024. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон на користь Київської міської ради 106 561 грн 23 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" на користь Київської міської ради 159 841 грн 84 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
30.10.2025 Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" надійшла заява про розстрочення виконання рішення, у якій відповідач вказав, що наразі перебуває у складному фінансовому стані й має наявну загрозу банкрутства, а також відсутні кошти на банківських рахунках. Відповідач просить суд розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №910/12022/24 на 6 місяців з щомісячною виплатою з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Протекон" на користь Київської міської ради рівними частинами.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін, чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.97 у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).
Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити або відстрочити таке виконання.
Таким чином особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Відтак, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, надзвичайні події та інші обставини справи.
За змістом ст. ст. 73-74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктами 1-2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового акту ТОВ "Завод Протекон" зазначило про його скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого надало фінансові звітності ТОВ "Завод Протекон" за 2022-2024 роки, відповідно до яких дохід відповідача значно менший від суми стягнення.
Також боржник вказав, що в умовах воєнного стану значно погіршилася його економічна діяльність, підприємство опинилося за межами прибутковості, одноразове стягнення заборгованості може ще більше ускладнити фінансове становище підприємства, що потягне неможливість виконання судового рішення.
Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, виходячи з обставин, якими відповідач обґрунтував заяву про розстрочення виконання рішення суду, зокрема, приймаючи до уваги надзвичайні обставини для суб'єктів господарювання, які виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, матеріальний стан ТОВ "Завод Протекон", суд першої інстанцції дійшов правомірного висновку про задоволення заяви ТОВ "Завод Протекон" та розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №910/12022/24 строком на 6 місяців рівними щомісячними платежами у сумі 1 480 017,07 грн.
Водночас, судом першої інстанції було правильно враховано тривалий час розгляду звернення відповідача щодо укладення договору оренди земельної ділянки, який триває з 2022 року по теперішній час та незатвердження позивачем проекту землеустрою. Зокрема, у випадку своєчасного укладання з відповідачем договору оренди, вказана заборгованість підлягала б сплаті щомісячними платежами у меншому розмірі та не створювала б одночасного надмірного фінансового навантаження на відповідача.
Натомість, апелянтом не спростовано наведені доводи та надані відповідачем докази на підтвердження неможливості негайного виконання постанови, не доведено необґрунтованість чи помилковість висновків суду першої інстанції, як і не наведено обставин, які свідчили б про реальну можливість та спроможність відповідача негайно виконати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №910/12022/24.
Колегія суддів також зазначає, що в даному випадку розстрочення виконання рішення суду не порушує права та інтереси Київської міської ради, позаяк не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення суду та погашення існуючої перед позивачем заборгованості.
Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі не спросовують висновків суду викладених вище та не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в частині задоволення заяви ТОВ "Завод Протекон" про розстрочення виконання судового рішення, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Київської міської ради.
Судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/12022/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Київську міську раду.
Матеріали справи №910/12022/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.02.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді О.М. Сибіга
Г.А. Кравчук