Справа № 645/7297/25 Головуючий 1 інстанції: Алтухова О.Ю.
Провадження №33/818/676/26 Доповідач: Шабельніков С.К.
13 лютого 2026 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
при секретарі Вакула Н.С.,
за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та захисника Донського Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Донського Д.Б. на постанову судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 06 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постановою встановлено, що 11 жовтня 2025 року о 12 годині 15 хвилин в м.Харкові, по проспект Героїв Харкова, буд.144, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 217130знг», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager», тест №3516 від 11 жовтня 2025 року, результат огляду становить 2,91 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник Донський Д.Б. просить постанову Немишлянського районного суду м.Харкова від 06 листопада 2025 року скасувати та закрити провадження по справі.
В обґрунтування доводів зазначає, що протокол ЕПР1 №480174 від 11 жовтня 2025 року складений працівником поліції невірно в частині зазначення кваліфікування дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а не за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки, як вбачається з відеозапису події, працівникам поліції було відомо про те, що відносно ОСОБА_1 цього дня було вже складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апелянта, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Поряд із цим, захисник Донський Д.Б. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, визнавши причини пропуску поважними, оскільки справа в суді першої інстанції розглядалась за відсутності ОСОБА_1 , а про наявність постанови йому стало відомо лише після заблокування його рахунків виконавчою службою, у зв'язку з чим не мали можливості у строк, передбачений чинним законодавством, своєчасно подати апеляційну скаргу.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Донського Д.Б.
Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи захисника Донського Д.Б., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу свого захисника, перевіривши ці доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд при розгляді справи відносно ОСОБА_1 дотримався всіх вказаних вимог закону.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, внаслідок порушення ним вимог п.2.9 А Правил дорожнього руху.
Так, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.9 А Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 А Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №480174 від 11 жовтня 2025 року, в якому зазначено про те, що 11 жовтня 2025 року о 12 годині 15 хвилин в м.Харкові, по проспекту Героїв Харкова, 144, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21713знг, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest, що підтверджується тестом 3516 від 11 жовтня 2025 року, результат огляду становить 2,91 проміле, чим порушив п.2.9 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі в графах: «Дата, час, місце розгляду адміністративної справи: Немишлянський районний суд м. Харкова»; «Підпис особи, якій роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи: ( ОСОБА_1 ); «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення»; «Тимчасово вилучені документи: посвідчення водія НОМЕР_2 »; «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав (ла): ТЗ050637; Підпис водія (особи) про отримання тимчасового дозволу»; «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений(а), копію протоколу отримав(ла), внесені про мене дані-правильні): ОСОБА_1 ) (арк.1).
Будь-яких заперечень щодо відомостей, які зазначені в протоколі, або зауважень щодо незаконних дій працівників поліції, ОСОБА_1 не зазначив ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в інших документах, доданих працівниками поліції до цього протоколу.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (арк.6), ОСОБА_1 під час події мав ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820, результат позитивний, вміст алкоголю у видихаємому повітрі склав 2,91% проміле, що підтверджується роздруківкою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» ARHJ - 0296 (арк. 5). ОСОБА_1 погодився із результатом газоаналізатору Alcotest 6820 та власноруч поставив свій підпис як у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, так і роздруківці тесту газоаналізатора Драгер.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 11 жовтня 2025 року, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, але огляд у медичному закладі не проводився (арк.4).
Як вбачається з відомостей рапорту інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП, лейтенанта поліції Маргарити Ковриги, 11 жовтня 2025 року, знаходячись в режимі патрулювання за адресою: м.Харків, проспект Героїв Харкова, 144, було зупинено згідно п.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», транспортний засіб ВАЗ217130 з д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6820, на що він погодився, результат позитивний 2,91 % проміле. На громадянина ОСОБА_1 було складено протокол ЕПР1 480174 за ч.1 ст.130 КУпАП. Авто було залишено на місці без порушень ПДР. Водія було відсторонено від права керування (арк.7).
У матеріалах справи також міститься відеозапис події від 11 жовтня 2025 року за участю ОСОБА_1 (арк.2).
Зокрема, з відеозапису вбачається, що на вимогу працівників поліції транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 зупиняється на узбіччі дороги. Працівники поліції, підійшовши до автомобіля, представились та повідомили водію про причину зупинки транспортного засобу, а саме: несправність правого стоп-сигналу. Водій в салоні автомобіля знаходився сам. На вимогу працівників поліції, водій надав відповідні документи, а також повідомив, що його напередодні зупинили інші працівники поліції та виписали штраф, надавши відповідний протокол про адміністративне правопорушення та чек-драгер. Водієм виявився ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції виявив ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. На запитання поліцейського, водій повідомив, що спиртні напої не вживав, приймав лікарський засіб «Корвалол». Працівник поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер. Працівник поліції зробив контрольний забір повітря, який показав, що алкоголю нема, після чого водій добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору «Драгер» шляхом його продуття. Результат огляду виявився позитивним, а саме 2,91 % проміле. Працівник поліції запитав у водія, чи згоден він із результатом, якщо не згоден, чи готовий він пройти огляд у лікаря нарколога у відповідному медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів, «ні, навіщо, раз показує». Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а також його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Після складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 ознайомили із протоколом про адміністративне правопорушення, у якому останній поставив свої підписи, та відсторонили від подальшого керування транспортними засобами.
Таким чином, з відомостей цього відеозапису, об'єктивно вбачаються обставини події, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та хід спілкування останнього з працівниками поліції, виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням газоаналізатору «Драгер», та погодження з його результатом.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на захист, звернувшись за допомогою до професійного адвоката, не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.
Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, враховуючи, що сторона захисту не надала до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Доводи адвоката Донського Д.Б. про те, що дії ОСОБА_1 мають кваліфікуватися за ч.2 ст.130 КУпАП є необґрунтованими, оскільки на час складання протоколу ЕПР1 №480174 від 11 жовтня 2025 року працівникам поліції не було відомо про повторність вчинення адміністративного правопорушення, адже така інформація в їх системі ще не відображалася. Крім того, протокол ЕПР1 №480149 від 11 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП наразі розглядається Слобідським районним судом м. Харкова, та остаточне рішення ще не прийнято.
Таким чином, працівники поліції вірно кваліфікували дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції розцінює ці доводи захисника Донського Д.Б., як обраний спосіб захисту.
Більш того, апеляційний суд зазначає, що кваліфікація за ч. 2 ст.130 КУпАП є більш суворою, порівняно з кваліфікацією за ч. 1 ст.130 КУпАП, а відтак права та інтереси ОСОБА_1 не порушені, адже застосовано більш м'який закон та більш м'яке покарання.
Щодо доводів в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 про те, що він вживав лікарський засіб «Корвалол», апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм законів держави Україна.
Згідно інструкції до лікарського засобу «Корвалол», що є у загальному доступі, «Корвалол» містить в своєму складі фенобарбітал та етанол, тому може викликати порушення координації, швидкості психомоторних реакцій, сонливість та запаморочення в період лікування, у зв'язку з чим не рекомендується займатися діяльністю, що потребує підвищеної уваги, в тому числі керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами.
Вживаючи лікарські засоби ОСОБА_1 повинен був утриматись від керування транспортним засобом, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно-небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9 А Правил дорожнього руху та вірно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставною.
Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання захисника Донського Д.Б. про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Немишлянського районного суду м.Харкова від 06 листопада 2025року задовольнити, поновивши йому цей строк.
Апеляційну скаргу захисника Донського Д.Б. залишити без задоволення.
Постанову судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 06 листопада 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков