Справа № 726/554/26
Провадження №2-н/726/272/26
Категорія 4
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
17.02.2026 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати за найм приміщення з ОСОБА_2 ,-
До суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість з оплати за найм приміщення. Зазначає, що відповідно до договору найму житлових приміщень, боржник зобов'язаний вносити плату за найм житла у грошовій формі у розмірі 6500,00 гривень щомісячно. Однак, боржник свої зобов'язання не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.
У своїй заяві, стягувач посилається на ст. 161 ЦПК України, яка дозволяє стягувати заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у порядку наказного провадження.
Вважаю за необхідне роз'яснити стягувачу ОСОБА_1 , що відповідно до статті 1 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно зі статтею 5 зазначеного Закону до житлово-комунальних послуг належать:
- житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає забезпечення належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку, прибирання внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім тих, що використовуються для надання комунальних послуг), утримання ліфтів тощо, та
- комунальні послуги, до яких відносяться наприклад: послуги з постачання та розподілу природного газу, послуги з постачання та розподілу електричної енергії, послуги з постачання теплової енергії, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з поводження з побутовими відходами, тощо
Таким чином, у розумінні чинного законодавства житлово-комунальні послуги є комплексом зобов'язань виконавця щодо забезпечення належного технічного, санітарного та ресурсного функціонування житлового фонду, а також відповідним обов'язком споживача щодо їх своєчасної та повної оплати.
Однак ОСОБА_1 , як на підставу звернення до суду, вказує про невиконання боржником умов договору найму приміщення, а не умов договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Варто зазначити, що договір найму (оренди) житлового приміщення та договори про надання житлово-комунальних послуг мають різну правову природу, різний предмет регулювання та різні підстави виникнення грошових зобов'язань.
Правове регулювання договору найму житла здійснюється, зокрема, нормами глави 59 Цивільний кодекс України, відповідно до яких за договором найму житла одна сторона (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання за плату на певний строк.
Отже, предметом договору найму є передання майна у користування, а плата за найм є платою за саме користування житловим приміщенням як об'єктом цивільних прав.
Натомість правове регулювання житлово-комунальних послуг визначається спеціальним законодавством, зокрема Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
За договором найму виникає речово-зобов'язальне правовідношення, пов'язане з переданням житла у користування. У свою чергу за договором про надання житлово-комунальних послуг виникає зобов'язання щодо надання певних послуг, результат яких споживається у процесі їх надання.
Плата за найм житла є платою за користування майном, тоді як плата за житлово-комунальні послуги є оплатою за фактично спожиті послуги.
Отже, це різні за своєю юридичною природою зобов'язання, які регулюються різними нормами права.
У свою чергу, пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Перелік підстав для видачі судового наказу є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відтак, вимога про стягнення заборгованості за договором найму житлового приміщення не є вимогою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, адже виникає з цивільно-правового договору користування майном.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Отже встановивши, що заявлена вимога не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 161, 165 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати за найм приміщення з ОСОБА_2 .
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. В. Мілінчук