Справа № 715/247/26
Провадження № 3/715/158/26
18.02.2026 с. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуркан В.В., за участю секретаря судового засідання Затолошна Р.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП,-
До Глибоцького районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якого остання була затримана прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», на напрямку 796 прикордонного знаку, на відстані 20000 м від лінії державного кордону України, на ділянці відповідальності прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на території Глибоцької селищної ради (околиця н.п. Глибока) Чернівецького району Чернівецької області, в складі групи осіб, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , діючи у складі групи осіб, вчинила злісну непокору законному розпорядженню та вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, а саме на вимогу «пред'явити документи», не виконала даної вимоги в подальшому була затримана. Чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.
Суд не наділений повноваженнями щодо розшуку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, так як відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши зміст протоколів про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про необхідність закриття справи відносно ОСОБА_1 внаслідок відсутності події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.204-1 та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон країни або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Диспозиція даної статті передбачає настання відповідальності за вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 012579Е від 25.11.2025 року, ОСОБА_1 ставиться у вину, що вона була затримана прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», на напрямку 796 прикордонного знаку, на відстані 20000 м від лінії державного кордону України, на ділянці відповідальності прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на території Глибоцької селищної ради (околиця н.п. Глибока) Чернівецького району Чернівецької області, в складі групи осіб, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України.
На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення надано копії протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, суду не надано.
Письмових пояснень у ОСОБА_1 працівниками прикордонної служби не було відібрано.
Слід зазначити, що лише перебування особи на певній відстані біля держаного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон. В даному випадку ОСОБА_1 була затримана на значній відстані від державного кордону 20 000 метрів, без будь-яких особистих речей, грошових коштів, документів, які б свідчили про намір незаконно перетинати кордон, що у зв'язку з відсутністю інших доказів, викликає обґрунтовані сумніви у його намірі незаконно перетнути Державний кордон.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, при цьому суду не надано жодного доказу (схему вчинення правопорушення, фото-, відеофіксації) того, що остання вчинила спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб.
Крім цього, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 012578Е від 25.11.2025 року, ОСОБА_1 ставиться у вину, що вона діючи у складі групи осіб, вчинила злісну непокору законному розпорядженню та вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, а саме на вимогу «пред'явити документи», не виконала даної вимоги в подальшому була затримана. Чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення надано протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст.185-10 КУпАП.
Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185-10 КУпАП, суду не надано.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи докази по справі, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 та ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не доведена, за таких обставин справу необхідно закрити.
На підставі ч. 2 ст. 185-10 та ч.2 ст.204-1 КУпАП, керуючись ст.ст. 247, 283-285, 287 КУпАП,-
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП закрити на підстав п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП закрити на підстав п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.