Справа № 713/3953/25
Провадження №2-а/713/10/26
іменем України
17.02.2026 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Паучек Є.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Кутровської Н.М. представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Фуштей М.В. розглянувши у судовому засіданні місті Вижниця адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Кутровська Наталія Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В позові вказує, що 11.06.2025 року постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3, ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. по факту того, що він не оновив та не подав облікові дані, та не з'явився повістці від 10.01.2025 року на 27.01.2025 року.
Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки він був на обліку під час воєнного стану, вчасно оновив дані, та жодної повістки у 2025 році не отримував, а відтак зважаючи що ним усі вимоги чинного законодавства виконані, то не вбачав підстав прибувати до ТЦК у зазначений час та дату.
Зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови в якості доказів вини скоєння правопорушення було взято до уваги протокол за № 1068 від 04.06.2025 року про адміністративне правопорушення.
В той же час обов'язок повідомлення органу ТЦК та СП про зміну персональних даних військовозобов'язаного фактично було вчасно виконано Позивачем.
Також при складені протоколу було зазначено свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то таких свідків при складанні протоколу не було, а також не було прийнято до уваги документі, які він намагався долучити зокрема довідки, про відсутність кореспонденції на його ім'я, та відсутність факту отримання будь який повісток.
Саме тому вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки при складані протоколу надав усі документи які свідчать, що є підстави для закриття провадження у справі, однак такі докази не були прийняті до уваги, та не описати і не спростовані у оскаржуваній постанові.
Просить поновити строк на подання адміністративного позову, щодо оскарження постанови зважаючи на той факт, що присутнім при складані постанови не був, на запити така постанова відправлена не була, та вказана постанова була отримана від органу ВДВС від 01.12.2025 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 1068 від 11.06.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 -1КУпАП. Провадження у справі - закрити.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали просили позов задовольнити в повному обсязі .
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав надав письмові заперечення в яких зазначає, У зв'язку з неприбуттям позивача за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначені в повістці було сформовано звернення № E1205168 до органів Національної Поліції. Відповідно до Постанови КМУ № 1487 пункту 56 за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20). Нинішня практика АТ «Укрпошта» щодо реалізації відправлення судових повідомлень рекомендованими листами має сталий характер, не відповідає вимогам законодавства та за певних обставин фактично унеможливлює розгляд судами справ, у яких передбачено виклик сторін, без порушення вимог цивільного процесуального законодавства. Цивільне процесуальне законодавство (зокрема, положення ч. 5 ст. 74, ч. 1 3, 4, 8 ст. 76 ЦПК України 2004 року, а також ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 1, 4 та 9 ст. 130 зазначеного Кодексу (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»)) не передбачає можливості повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Така відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист і не передбачена як причина невручення судового повідомлення. Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає, чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання. Крім того, зі змісту ч. 8 ст. 128 ЦПК України випливає, які конкретно відмітки мають робитися щодо судових повідомлень особами, що здійснюють їх поштову доставку у вигляді рекомендованих листів. Ані Закон України від 4 жовтня 2001 року № 2759-III «Про поштовий зв'язок», ані Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, не передбачають для судових повідомлень, направлених рекомендованим листом, довідки із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання», яка засвідчується підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля. Зазначене за своїм сутнісним змістом не є причиною невручення, а є причиною повернення. З урахуванням зазначеного Верховний Суд наголосив на тому, що у разі повернення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» мають зазначатися причини невручення, а не причини повернення такого рекомендованого листа. Практика фактичного залишення у абонентських поштових скриньках адресатів інформації про необхідність забрати у відділенні АТ «Укрпошта» рекомендований лист з судовим повідомленням, який не вручений особисто адресату, (з подальшим поверненням цього листа суду-відправнику через п'ять днів без встановлення передбачених цивільним процесуальним законодавством причин його невручення) не дає можливості суду встановити зазначені обставини щодо адресата та у відповідності до них визначити факт належного повідомлення адресата. Зазначене в певній мірі позбавляє сенсу рекомендовані листи як елемент визначеності в процедурах повідомлення сторін спору у цивільному процесі. Разом з тим, така практика, враховуючи, що відповідні рекомендовані листи АТ «Укрпошта» повертає до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», сприяє широким можливостям зловживання процесуальними правами, оскільки адресат може безкінечно не з'являтись за відповідним рекомендованим листом до відділення АТ «Укрпошта», уникати особистої зустрічі з працівниками АТ «Укрпошта», а відтак, фактично унеможливлювати розгляд судом спору у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства з застосуванням такого механізму доставки повідомлення сторін спору як рекомендовані листи з повідомленням про вручення.
Повістку № 1823847 було надіслано на актуальну адресу місця проживання ОСОБА_1 та на противагу викладеним обставинам позивачем, ані в протоколі, ані під час розгляду справи по суті про накладення адміністративного стягнення не було надано пояснень з приводу відсутності за місцем проживанням та непереборності обставин які унеможливили отримання оскаржуваного виклику.
За обставинами розглядуваного спору скеруванням повістки за облікованою за позивачем адресою у разі повернення такого поштового відправлення з причин відсутності адресата за вказаною поштовою адресою відповідачем вжито дії щодо належного оповіщення позивача про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наявність у позивача права на відстрочку ніяким чином не звільняє його від обов'язку дотримуватись правил військового обліку та мобілізаційного законодавства.
Вважав , що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши доводи, позивача, представників позивача та відповідача , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Судом встановлено, в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.06.2025 року, де вказано, що ОСОБА_4 , отримав згенеровано повістку через AITC «ОБЕРІГ» за № 1823847 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , 27.01.2025 року на 09.00 год. для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується повідомленням наданих АТ Укрпоштою .
Постановою № 1068 від 11 червня 2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 за матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення на нього у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
В даній постанові зазначено, що 04.06.2025 військовозобов'язаний громадянин України, всупереч вимогам правил військового обліку, є порушником чинного законодавства, а саме отримавши згенеровано повістку через AITC «ОБЕРІГ» за № 1823847 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 №45684 для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується повідомленням наданих АТ Укрпоштою .
Згідно довідки АТ Укрпошта ВПЗ Конятин 59122 вказано, що позивачу станом на 30.05.2025 року жодної кореспонденції з ІНФОРМАЦІЯ_3 , не надходило. Лист надходив в 25.01.2025 року та був повернутий до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ОСОБА_6 вдома не було.
Таким чином з вищевказаної постанови та протоколу , де не зрозуміло , на яку дату викликався позивач , та за яке правопорушення був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема передбачені ст.ст.210,210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ч. 2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зУказом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану'постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку № 560, у разі, коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Крім того, частиною 1 статті 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період визначені приписами ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період визначені приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Наведені норми визначають різні склади правопорушень та є бланкетними, і при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та запровадження в Україні особливого періоду. Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови, позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України "Про загальну мобілізацію", не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов'язаного, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Відповідно до оскаржуваної постанови, позивач своїми протиправними діями (бездіяльністю) порушив вимоги Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.
В оскаржуваній постанові не розкрито склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП, яка ставиться в вину позивачу. Таким чином, відповідач в оскаржуваній постанові невірно кваліфікував дії позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що тягне за собою її скасування.
Враховуючи викладене у матеріалах справи відсутні докази, які б дали можливість поза розумним сумнівом встановити вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, (тобто, особа має право заявити про необхідність надання їй правової допомоги, що не може бути проігноровано) оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Тобто, має бути сукупність умов - підтвердження своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи і відсутність клопотання порушника про відкладення її розгляду.
З цього випливає обов'язок ТЦК належним чином повідомити особу про розгляд справи про накладення штрафу.
В силу ст. 248, ч. 1 ст. 268, ст. 277-2, ст. 278 КУпАП ТЦК зобов'язаний належним чином повідомити особу про розгляд справи не пізніше, ніж за три дні до дати розгляду справи.
Як встановлено у судовому засіданні встановлено , що позивач належним чином не був повідомлений про час та розгляд справи .
В протоколі не вказано, що позивач ознайомлений з його змістом, також відсутня відмітка про те, що він його отримав та про подальший розгляд справи, який призначений на 04.06.2025 року, даний факт не спростовано відповідачем. Таким чином позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не скористався своїм правом на захист.
Суд зауважує, що відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Окрім того, відповідачем не спростований даний факт належними доказами, відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно зі ч. 3 ст. 73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом з тим, оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи відсутність фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.
Крім того судом встановлено, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення з позовом до суду, оскільки про порушене право дізнався , 01.12.2025 року.
Згідно із ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, із бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 241-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Кутровська Наталія Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення , - задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 № 1068 БІД 11.06.2025 року про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн - визнати протиправною та скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 .
Суддя Антоніна КИРИЛЯК