Справа № 646/8727/25
№ провадження 2/646/607/2026
17.02.26 м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Білінської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Величка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року було прийнято до розгляду вказану позовну заяву за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 11-00 год. 04.02.2026 р., визнано явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» обов'язковою для надання особистих пояснень. Вказана ухвала суду доставлена позивачу, представнику позивача в електронні кабінети, що підтверджується довідками.
У судові засідання, призначені на 04.02.2026 року, 17.02.2026 року представник позивача не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в позовній заяві позивач просив провести розгляд справи без участі представника.
Відповідачі, представник відповідача, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Представник відповідача ОСОБА_2 -адвокат Габор В.В. подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі та без участі відповідача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ЦПК України).
Так, ТОВ «Кей-Колект» подано позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, понесених ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», у наслідок прострочення відповідачем сплати заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11223123000 від 27.09.2007, та рішенню суду. Позивач просить стягнути 3 % річних за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року (включно) у розмірі 23 461,48 грн. та суму інфляційних втрат за період з «02.04.2017 року по 23.02.2022 року (включно) у розмірі 77 373,10 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 27 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11223123000, предметом якого є надання позичальнику кредитні кошти в сумі 56000,00 долларів США. В забезпечення зобов'язань за кредитним договором 27.09.2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки. У зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного Договору та виникненням заборгованості Банк звернувся до суду щодо примусового стягнення заборгованості. Заочним рішенням Червонозаводського районого суду м. Харкова від 04.07.2011 року по справі № 2-686/11 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11223123000 від 27.09.2007 року в розмірі 159557,31 грн. На підставі договору факторингу №1 від 12.12.2011р., укладеного між Банком та ТОВ Кей Колект, до останнього перейшли права вимог по кредитним зобов'язанням, в тому числі і право вимоги по кредитному договору №11223123000 та договору поруки.
Згідно довідки зв Вих. № 20/08/2025/731769/1 від 20.08.2025 року, наданої ТОВ «Кей-Колект», відповідачами не було погашено заборгованість за вказаним рішенням та наявний залишок заборгованості станом а 20.08.2025 року у розмірі 159557,31 грн.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься повідомлення про анулювання боргу за Вих. № И_4964-731769 від 05.02.2016 р., згідно якого ОСОБА_1 повідомлено про те, що ТОВ «Кей-Колект» 31.12.2015 року прийнято рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості за кредитним договором № 11223123000 від 27.09.2007 року, у зв'язку із реєстрацією ТОВ «Кей-Колект» права власності на нерухоме майно, яким було забезпечено виконання зазначеного кредитного довору (а.с.56).
За таких обставин, суд позбавлений можливості самостійно провести розрахунок суми 3 % річних та інфляційних втрат.
Оскільки виникла необхідність у наданні представником позивача особистих пояснень у судовому засіданні, які будуть мати істотне значення для об'єктивного розгляду даної справи та її законного вирішення, судом поставлено ухвалу про визнання явки представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» обов'язковою для надання особистих пояснень.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані, зокрема з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Матеріалам справи встановлено, що позивач, представник позивача про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, явка представника в судове засідання визнана судом обов'язковою, оскільки без отримання від останнього особистих пояснень по суті позову, повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи неможливий, однак, до суду представник позивача повторно не з'явився.
Таким чином, згідно ст. 257 ЦПК України, даний позов належить залишити без розгляду.
При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Вищевказане узгоджується із правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача.
Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, що узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц.
Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з таким самим позовом.
Таким чином, суд приймає до уваги той факт, що позивач, явка якої судом визнана обов'язковою, повторно не з'явилась в судове засідання, не надала жодних доказів на підтвердження неможливості прибути в судове засідання, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та її неявка перешкоджає належному вирішенню спору. Крім того, суд бере до уваги що, позовна заява та заява позивача про розгляд справи у її відсутності не є достатніми для перевірки наведених обставин і прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі, як цього вимагає положення ст.263 ЦПК України. Наведене у своїй сукупності та взаємозв'язку свідчить про неможливість вирішення спору у відсутності позивача, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права повторного звернення до суду з аналогічним позовом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 44, 223, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Білінська