Справа № 645/1002/26
Провадження № 1-кп/645/324/26
16 лютого 2026 р. Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
За участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
За участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова - ОСОБА_3 ,
Обвинуваченого - ОСОБА_4
провівши підготовче судове засіданні в місті Харкові у кримінальному провадженні та розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190001236 від 06.09.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджения м. Дніпро, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України
встановив:
В провадження Немишлянського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190001236 від 06.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України.
Ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 21.11.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.01.2026 року та встановлено заставу..
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 10 лютого 2026 року призначено підготовче судове засідання.
Прокурор у судовому засіданні вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю обвинуваченого тазаявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зазначив про існування ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Прокурор зазначив, що ці ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може залишити та змінити своє фактичне місце проживання, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи реальну можливість та побоюючись отримати значний реальний термін покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також враховуючи той, факт, що ОСОБА_4 зареєстрований в м. Дніпро і має реальну можливість переховуватися там від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілого та свідків - оскільки підозрюваному відома адреса місця проживання потерпілого та свідків, імовірна можливість, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження шляхом психологічного чи фізичного тиску на свідків та потерпілого, їх знайомих та родичів (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи вже скоєнні правопорушення майнового характеру, які неодноразово вчиняв ОСОБА_4 в короткий строк після відбуття покарання. (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України)..
Обвинувачений проти призначення судового розгляду не заперечував. Стосовно клопотання про продовження строків тримання під вартою зазначив, що він провину визнає, тому просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Потерпілі до підготовчого судового засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, прокурор надав заяви від потерпілих, згідно яким потерпілі просили розгляд справи проводити за їх відсутності, клопотань не заявляли, цивільного позову не заявлено.
Прокурор заперечував проти клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про можливість призначення їх до судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 Кримінально-процесуального кодексу України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Фрунзенському районному суду м. Харкова.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту.
Крім того заслухавши пояснення учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпро, має середню освіту, не одружений, не маючий на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше неодноразово судимий: 14.01.2016 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці; 03.04.2018 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки; 24.10.2018 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднаний вирок від 03.04.2018 до відбуття 4 роки позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати з 14.02.2018 до 26.11.2018. Звільнений 14.02.2022 по відбуттю строку покарання; 20.05.2022 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано з 22.02.2022 року до 19.05.2022 року з розрахунку день за день. Звільнений 22.08.2025 по відбуттю строку покарання.
Встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На теперішній час вищевказані ризики мають місце.
Ризик переховування від органів поліції та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ,суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами, так як санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, суд вбачає ймовірність можливості обвинуваченого незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, оскільки обвинуваченому під час досудового розслідування в рамках чинного законодавства надано копії відповідних процесуальних документів, в яких містяться дані свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, що обвинувачений зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження.
В судовому засіданні також знайшов своє підтвердження ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що підтверджується наявністю судимості у обвинуваченого.
Крім того, судом враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Кримінально-процесуального кодексу України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Під час вирішення клопотання судом вивчена можливість застосування обвинуваченому більш м'яких запобіжних заходів. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України та оцінюючи характер та обставини справи, в тому числі, і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненніінкримінованих кримінальних правопорушень, суд на сьогодні не вважає можливим застосувати інші запобіжні заходи.
Даних про стан здоров'я, що унеможливлюють прибування обвинуваченого в умовах ізоляції від суспільства суду не надано.
Строк тримання під вартою обвинуваченому, встановлений ухвалою слідчого судді закінчується 21 лютого 2026 року, однак, судове провадження по даному кримінальному провадженню не розпочато і потребує часу для розгляду, тому строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити, перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність продовження обвинуваченому строк тримання під вартою до 60 днів, з визначенням розміру застави у раніше встановленому розмірі 80 (восьмидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 201, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» - до 16 квітня 2026 року включно.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, сума якої визначена в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 21.11.2025 у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою - до 16 квітня 2026 року.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуваного у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162КК України, у відкритому судовому засіданні на 24 лютого 2026 р. на 14 год. 30 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 18.02.2026 року.
Головуючий суддя: