Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/1548/26
Провадження № 1-кс/644/250/26
18 лютого 2026 р. м. Харків
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВП №1 ХУРП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 2025222750000875 від 04.09.2025, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду водія 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти 1 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_1 , ШПК «старший солдат», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із вищевказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.05.2025 відповідно до витягу із наказу (по стройовій частині) командира в/ч НОМЕР_1 №123 солдата ОСОБА_5 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації зараховано у розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 .
14.05.2025 відповідно до витягу із наказу (по стройовій частині) командира в/ч НОМЕР_1 призначено на посаду водія 2-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону в/ч НОМЕР_2 , ВОС - 124037А, ШМП «старший солдат».
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язаний доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Так, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, однак не пізніше 09:00 17.07.2025 ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби з пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що була розташована поблизу АДРЕСА_2 , чим у порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, без поважних причин, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби та у період часу з 17.07.2025 по 18.02.2026 перебував поза службою, проводячи час на власний розсуд.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, при цьому в діях ОСОБА_5 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, складене та вручене підозрюваному 18.02.2026
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення. Обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що захисник йому не потрібен. Він визнає обставини вчинення правопорушення, але на військову службу повертатися не бажає. Він немає грошових збережень чи доходів, немає утриманців, проживає з мамою, яка є пенсіонеркою. Йому та матері належить квартира, в якій вони проживають.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали, які були додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; отримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме:
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №726 (про результати службового розслідування) від 28.07.2025;
- актом службового розслідування від 26.07.2025;
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №692;
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №123 від 01.05.2025;
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №2 від 14.05.2025;
- витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №69 від 17.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.02.2026.
На думку слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування зібрані стороною обвинувачення докази є достатньо вагомими для твердження про обґрунтованість підозри.
Суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Цей ризик доводиться, зокрема, вагомістю доказів вчиненого підозрюваним правопорушення, а також тяжкістю покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний на військову службу не повернувся та його правопорушення може перейти у якісно інше правопорушення - дезертирство.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. До суду не було надано доказів того, що поведінка підозрюваного після початку кримінального провадження або після повідомлення йому про підозру містила ознаки спроб незаконного впливу на свідків. Одного лише твердження про можливість впливу на свідків недостатньо для встановлення вказаного ризику.
Слідчий суддя також враховує вік підозрюваного, якому виповнилося 47 років, тобто він перебуває у зрілому віці. Стан здоров'я підозрюваного полягає в тому, що він згідно з медичною характеристикою станом на 20.08.2025 був практично здоровим.
Міцність соціальних зв'язків підозрюваного є невисокою, оскільки з одного боку у нього наявне постійне місце проживання, а з іншого боку, підозрюваний на утриманні дітей немає, не одружений. У підозрюваного відсутні судимості.
Слідчий суддя також враховує майновий стан підозрюваного, який характеризується тим, що він немає доходів, з його слів йому належить разом з його матір'ю квартира, в якій вони проживають.
У відповідності до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи сукупність встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують два ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Отже, для запобігання вищевказаним ризикам щодо підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто тривалістю у 60 днів до 18.04.2026.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Однак, приписами ч. 8 ст. 176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Положеннями абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-6 КК України.
Отже, КПК України містить взаємовиключні положення в аспекті можливості чи неможливості визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу для осіб, які під час дії воєнного стану обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. На думку суду, така колізія має вирішуватися виходячи з принципу верховенства права, складовою якого є вимога якості (зрозумілості) закону. Якщо вимога якості (зрозумілості) закону державою не виконується, то суд у випадку колізії між різними нормами закону має застосувати той закон, який є найбільш сприятливим для особи. В даному випадку таким законом є норма абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у сумі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та яке є тяжким злочином, майнового та сімейного стану підозрюваного, а також вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне встановити підозрюваному заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року, що складає 133120 гривень 00 копійок (3328 грн. х 40).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого ВП №1 ХУРП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 2025222750000875 від 04.09.2025 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 18 квітня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту постановлення ухвали, тобто з 18 лютого 2026 року.
Відмовити у задоволенні іншої частини клопотання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави у сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року, що складає 133120 гривень 00 копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави (реквізити для сплати застави - отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно з ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова, № справи, за ОСОБА_5 , ПІБ платника застави).
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки, які діятимуть протягом двох місяців з дня внесення застави та звільнення підозрюваної з-під варти:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
3) не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду;
4) утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвала в частині строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє протягом 60 днів, тобто до 18 квітня 2026 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п'яти днів з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_8