Справа № 474/981/25
Провадження № 2/474/180/26
Іменем України
(заочне)
17.02.26р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
встановив:
06.10.2025р. Акціонерне товариство “Універсал Банк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг “Monobank» від 11.01.2019р. в розмірі 29 932 грн. 81 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що “Мonobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobanк є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи у точці видачі або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою вказаною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування в АТ “Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobanк/Universal Bank опубліковані на офіційному сайті банку та приєднання до них здійснюється фізичними особами, шляхом підписання Анкети-заяви у паперовому чи електронному вигляді.
11.01.2019р. ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 11.01.2019р. та встановивши мобільний додаток monobank отримав розрахункову картку НОМЕР_1 .
Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок в розмірі 100 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та у розмірі 6,4% в місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. З 01.09.2020р. зменшено відсоткову ставку.
Вказував, що умови кредитування, тарифи відображені в Умовах та Правилах обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал банк».
У відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим на, підставі положення п. 4.16 п. 4 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення зобов'язань, та вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк, 02.06.2025р., направив повідомлення “пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п.п. 4.18, 4.19 кредит став у формі “на вимогу» та на залишок простроченої заборгованості банк нарахував останній неустойку, передбачену Тарифами (кількість днів прострочення від 1 до 30 - штраф у розмірі 50 грн., та кількість днів прострочення від 31 до 90 - штраф у розмірі 100 грн., прострочення на кількість днів більше 91 до 120 днів - штраф у розмірі 100грн.+6,2% від суми загальної заборгованості. Відповідальність за прострочення грошового зобов'язання - 74,4% річних.
Пославшись на положення ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України позивач вказав на наявність у нього права достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Станом на 06.08.2025р., загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ “Універсал Банк» становить 29 932 грн. 81 коп., з яких 29 932 грн. 81 коп. (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом)), яка відповідачем не погашена.
Представник позивача Пампура Д.С. в судові засідання 10.12.2025р. та 17.02.2026р. не з'явився, хоча належним чином у порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив. Водночас, у прохальній частині позовної заяви клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій позовні вимоги підтримав, дав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач в судові засідання 10.12.2025р. та 17.02.2026р. не з'явився, хоча належним чином у порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання поштовим зв'язком рекомендованим листом з повідомленням, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
17.02.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
11.01.2019р. між ПАТ “Універсал Банк» (правонаступником якого є АТ “Універсал Банк»), в рамках проекту monobank, та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг, який представляє собою Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Вказана анкета - заява підписана відповідачем та представником банку ОСОБА_2 .
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 11.01.2019р. (далі - анкета-заява від 11.01.2019р.), позичальник ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов в анкеті-заяві. Проставленням власноруч підпису під цією анкетою-заявою, він погодився, що анкета - заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, та, що він ознайомлений з переліченими документами, та отримав їх примірник у мобільному додатку. Погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати (зменшувати) кредитний ліміт, про що останній зобов'язався повідомляти позичальницю шляхом надсилання повідомлення у мобільний додаток (п.п. 1, 2, 3 анкети-заяви від 11.01.2019р.).
У п. 6 анкети-заяви від 11.01.2019р. позичальник зазначив, що слід вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги, в т.ч. електронний/електронний цифровий підпис, обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому у Банку. Та засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися ним для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій. Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Пунктом 9 анкети-заяви від 11.01.2019р. позичальник підтвердив, що анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.
У п. 10 анкети-заяви від 11.01.2019р. позичальник надав право банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків відкритих у банку, без додаткового його розпорядження, для погашення будь-яких договірних зобов'язань перед Банком, що випливають з умов договору.
Також у п. 11 анкеті-заяві від 11.01.2019р., позичальник просив усе листування щодо цього Договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали зв'язку, відповідно до умов Договору.
До позову банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток мonobank, затверджені протоколом Правління АТ “Універсал Банк» № 1 від 09.01.2019р. та набирають чинності з 11.01.2019р., з додатками 9.1 “Тарифи» за типом картки саме як картка міжнародної платіжної системи MasterCard, 9.2 “Паспорт споживчого кредиту» та 9.3 “Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача», у яких відсутній підпис позичальника, вчинений у спосіб передбачений в Анкеті-заяві, лише міститься застереження прописом у графах “споживач, позичальник», що ПІП, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису. Однак, підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем цих документів у вказаній редакції у електронному вигляді матеріали справи також не містять.
При цьому у Паспорті споживчого кредиту “Чорна картка “monobank» (додаток 9.2 до Умов і Правил в редакції від 09.01.2019р.), зазначено про те, що дата надання інформації - аналогічна даті накладення електронного цифрового підпису кредитодавця. У цьому ж Паспорті споживчого кредиту зазначено, що інформація зазначена у наданому суду Паспорті споживчого кредиту актуальна до 01.01.2019р. Тобто Умови і Правила в редакції від 09.01.2019р. містять додаток 9.2 Паспорт споживчого кредиту інформація наведена в якому, у тому числі і до процентних ставок, була чинна та актуальна лише до 01.01.2019р.
Позивачем також надані до позову Тарифи “Чорна картка “monobank» у редакції від 01.09.2020р., у яких відсутній підпис позичальника, вчинений у спосіб передбачений в Анкеті-заяві, як і підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем цього документу у вказаній редакції у електронному вигляді.
З наданих банком розрахунку заборгованості за період з 22.09.2023р. до 06.08.2025р. та виписки (особового рахунку) з 11.01.2019р. до 06.08.2025р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 , виписки (особового рахунку) з 11.01.2019р. до 06.08.2025р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_4 , виписки (особового рахунку) з 11.01.2019р. до 06.08.2025р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 , виписки (особового рахунку) з 11.01.2019р. до 06.08.2025р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_6 , вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.08.2025р. становить 29 932 грн. 81 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту). Водночас із цих же документів вбачається, що відповідач з 24.01.2019р. по 01.12.2024р. користувався кредитним коштами, оплачував товари та послуги, здійснював зняття готівки, інше, а також частково погашав кредит. Також, у період з 01.10.2019р. по 01.06.2025р. позивачем нараховувалися (списувалися) відсотки за користування кредитом, загальний розмір яких у вказаний період склав 1 467 грн. 30 коп. (з 01.10.2019р. до 03.08.2020р.) та 15 523 грн. 49 коп. (з 30.11.2023р. до 01.06.2015р.), тобто всього у сумі 16 990 грн. 79 коп., які були включені у загальну суму витрат по картці. Також відповідачу були нараховані (стягнуті) комісія за видачу готівки КК та за випуск іменної картки, всього у сумі 2 495 грн. 65 коп., та штрафи/пені в загальній сумі 980 грн. 86 коп., про що наявні відмітки у наданих до суду виписках по особовому рахунку.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Так, за ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ (чинний на час виникнення між сторонами кредитних правовідносин) передбачено, що договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: - у паперовому вигляді; - у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг»; - шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; - в порядку, передбаченому Законом України “Про електронну комерцію».
Відповідно до положень ст.ст. 5, 15 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІV, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту ст.ст. 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію» № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VІІІ) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VІІІ електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VІІІ).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VІІІ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст 11 Закону № 675-VІІІ у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VІІІ).
Стаття 12 Закону № 675-VІІІ визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про електронні довірчі послуги» № 2155-VШ (в редакції на час виникнення правовідносин сторін) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше електронних довірчих послуг, діяльність якої відповідає вимогам цього Закону та відомості про яку внесені до Довірчого списку.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про електронні довірчі послуги» довірчий список - перелік кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг та інформації про послуги, що ними надаються.
Приписами ст. 35 Закону України “Про електронні довірчі послуги» центральний засвідчувальний орган впроваджує, підтримує в актуальному стані та публікує на своєму офіційному веб-сайті Довірчий список, в якому міститься інформація про кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг разом з інформацією про кваліфіковані електронні довірчі послуги, які вони надають.
Довірчий список повинен впроваджуватися, підтримуватися в актуальному стані та публікуватися в безпечному режимі з обов'язковим додаванням електронної печатки центрального засвідчуваного органу у вигляді, придатному для автоматичної обробки.
Інформація, що міститься у Довірчому списку, є відкритою. Обов'язкові вимоги до Довірчого списку встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Довірчого списку затверджується головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ “Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Анкета-заява від 11.01.2019р. містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. В ній зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а також що він отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Жодні дані про умови кредитування, в тому числі і щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, комісію, вид, розмір та порядок нарахування неустойки, анкета - заява не містить.
Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток мonobank, що затверджені протоколом Правління АТ “Універсал Банк» № 1 від 09.01.2019р. та набирають чинності з 11.01.2019р., з додатками 9.1 “Тарифи» за типом картки саме як картка міжнародної платіжної системи MasterCard, 9.2 “Паспорт споживчого кредиту» та 9.3 “Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, не містять підпису позичальника, який був би вчинений у спосіб передбачений в Анкеті-заяві, а лише міститься надруковане у додатку застереження у графах “споживач, позичальник», що “ПІП, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису». Однак, підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем цих документів у вказаній редакції у електронному вигляді та доказів їх підписання позичальником накладенням електронного цифрового підпису матеріали справи також не містять.
Відсутні в матеріалах справи і підтвердження, що саме надані до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток мonobank, що затверджені протоколом Правління АТ “Універсал Банк» № 1 від 09.01.2019р. з наведеними вище додатками, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву 11.01.2019р., а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, комісії, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила обслуговування в АТ “Універсал Банк» могли неодноразово змінюватися самим АТ “Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
А посилання позивача на факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ “Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток мonobank, що затверджені протоколом Правління АТ “Універсал Банк» № 1 від 09.01.2019р., і що вказане підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку Monobank шляхом застосування електронного цифрового підпису не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді цих Умов і правил з додатками.
Надання ж позивачем Паспорту споживчого кредиту, також не має правового значення для вирішення цих позовних вимог, оскільки паспорт споживчого кредиту є лише способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20.
Крім того, у Паспорті споживчого кредиту “Чорна картка “monobank» (додаток 9.2 до Умов і Правил в редакції від 09.01.2019р.), зазначено про те, що дата надання інформації - аналогічна даті накладення електронного цифрового підпису кредитодавця. У цьому ж Паспорті споживчого кредиту зазначено, що інформація зазначена у ньому актуальна до 01.01.2019р. Тобто Умови і Правила в редакції від 09.01.2019р. містять додаток 9.2 Паспорт споживчого кредиту інформація наведена в якому, у тому числі і до процентних ставок, була чинна та актуальна лише до 01.01.2019р. (втрата актуальності інформацією в Паспорті споживчого кредиту у часі передувала даті затвердження самих Умов і Правил в редакції від 09.01.2019р.).
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір процентів, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ “Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів мonobank|Universal Bank з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду № 697/302/20 від 18.05.2022р. у справі за позовом Акціонерного товариства “Універсал Банк» про стягнення заборгованості. До того ж у цій же постанові Верховний суд зазначив, що оскільки в анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, то в стягненні процентів за користування кредитом, пені, комісії суд першої інстанції відмовив вірно.
При цьому поповнення, які здійснював відповідач свідчать про те, що він усвідомлював, що зобов'язаний повернути банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ “Універсал Банк» не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення загального залишку заборгованості за наданим кредитом яка утворилась в зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
З наданих банком розрахунку заборгованості за період з 22.09.2023р. до 06.08.2025р. та виписки (особового рахунку) з 11.01.2019р. до 06.08.2025р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 , виписки (особового рахунку) з 11.01.2019р. до 06.08.2025р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_4 , виписки (особового рахунку) з 11.01.2019р. до 06.08.2025р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 , виписки (особового рахунку) з 11.01.2019р. до 06.08.2025р. про рух коштів по рахунку НОМЕР_6 , вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.08.2025р. становить 29 932 грн. 81 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту). При цьому із цих же документів вбачається, що у період з 01.10.2019р. по 01.06.2025р. позивачем нараховувалися (списувалися) відсотки за користування кредитом, загальний розмір яких у вказаний період склав 1 467 грн. 30 коп. (з 01.10.2019р. до 03.08.2020р.) та 15 523 грн. 49 коп. (з 30.11.2023р. до 01.06.2015р.), тобто всього у сумі 16 990 грн. 79 коп., які були включені у загальну суму витрат по картці. Також відповідачу були нараховані (стягнуті) комісія за видачу готівки КК та за випуск іменної картки, всього у сумі 2 495 грн. 65 коп., та штрафи/пені в загальній сумі 980 грн. 86 коп., про що наявні відмітки у наданих до суду виписках по особовому рахунку.
З огляду на вищевикладене слід також зазначити, що оскільки кредитним договором укладеним між позивачем та відповідачем не передбачено нарахування відсотків за користування кредитом, комісії, штрафів (пені), кошти, які були зараховані позивачем на погашення вказаних платежів, підлягають зарахуванню на погашення грошових зобов'язань в порядку, визначеному ст. 534 ЦК України.
Так, ст. 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Отже, з урахуванням умов кредитного договору, грошові кошти, які зараховані на погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, комісії, інших платежів підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за основною сумою заборгованості за кредитом.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29 932 грн. 81 коп. (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), що заявлено ним до стягнення підлягають частковому задоволенню, оскільки частина коштів, які були спрямовані на сплату заборгованості за кредитним договором, та мають бути зараховані в рахунок погашення основного боргу за кредитом, були ним нараховані (списані) в рахунок сплати процентів у розмірі 16 990 грн. 79 коп. (починаючи з жовтня 2019р.), комісії у сумі 2 495 грн. 65 коп. та штрафів/пені у сумі 980 грн.86 коп., а тому сума до стягнення має становити 9 465 грн. 51 коп. (29 932 грн. 81 коп. - 16 990 грн. 79 коп. (проценти) - 2 495 грн. 65 коп. (комісії) - 980 грн.86 коп. (штрафи/пеня)).
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 765 грн. 96 коп. (31,62%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства “Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг “Мonobank» від 11.01.2019р., станом на 06.08.2025р., в сумі 9 465 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 51 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг “Мonobank» від 11.01.2019р., станом на 06.08.2025р., в сумі 20 467 (двадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 30 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк» судовий збір в сумі 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 96 коп.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 656 (одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 44 коп. покладаються на позивача Акціонерне товариство “Універсал Банк».
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство “Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний “18» лютого 2026 року.
Суддя Ф.Г. Сокол