15.01.2026 Справа №607/26009/25 Провадження №3/607/275/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Базан Л.Т., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої в ЗУНУ, жительки АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №122830 від 11.12.2025, ОСОБА_1 01 грудня 2025 року близько 12.37 год. в АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у вчиненні хуліганських дій, а саме на своїй сторінці в соціальній мережі ТІК-ТОК опублікувала фото зроблене у класі під час уроку із демонстрацією непристойного жесту (середнього пальця) на фоні працівника поліції та своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 СК України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підтримала подане нею клопотання, додатково пояснивши, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 122830 від 11.12.2025 працівником поліції не зазначено, яке правопорушення із посиланням на відповідну статтю КУпАП, було вчинене її неповнолітньою донькою. Також, у ньому зазначено, що вона, ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 СК України, чим вчинила правопорушення передбачене ч.3 ст. 184 КУпАП, однак такий вид правопорушення відсутній в диспозиції ч.3 ст. 184 КУпАП. Складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції, зазначаючи в протоколі склад адміністративного правопорушення повинен був вказати, яке правопорушення було вчинено неповнолітнім з посиланням на конкретну статтю КУпАП. Стаття 150 СК України не містить жодного складу адміністративного правопорушення яке може бути вчинене неповнолітнім, а отже відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП. Навіть якщо припустити, що працівником поліції малося на увазі вчинення неповнолітньою правопорушення у вигляді хуліганських дій, то в даному випадку, відповідальність за хуліганство передбачена, як КУпАП так і КК України. Водночас протокол про адміністративне правопорушення взагалі не містить складу правопорушення, які характеризуються як «хуліганські дії» та яким чином публікація фотографії будь-якого змісту, в соціальній мережі може кваліфікуватися, як «хуліганська дія», яким чином вона порушує громадський порядок і спокій громадян. Також, протокол не містить дати вчинення адміністративного порушення, яке інкримінується ОСОБА_2 , оскільки 01.12.2025 це дата нібито вчинення правопорушення саме ОСОБА_1 , а не неповнолітньою донькою ОСОБА_2 . Крім цього, в порушення вимог ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не був складений протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Також, у вказаному протоколі відсутній чіткий перелік додатків, що до нього долучаються. На підставі викладеного просила суд провадження в адміністративній справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, приходжу до переконання про те, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, за ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За вимогами ч.3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №122830 від 11.12.2025, неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинила хуліганські дії, а саме на своїй сторінці в соціальній мережі ТІК-ТОК опублікувала фото зроблене у класі під час уроку із демонстрацією непристойного жесту (середнього пальця).
Водночас, у вказаному вище протоколі не зазначено нормативного акту, який передбачає відповідальність неповнолітньої ОСОБА_2 за вчинене нею правопорушення.
Разом з тим, назва та зміст ст. 173 КУпАП викладена наступним чином: Дрібне хуліганство. Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.
Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.
Образливе чіпляння до громадян - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
До інших подібних дій належать: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Також, у Кримінальному кодексі України міститься стаття 296, що має назву «Хуліганство», Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
На підставі викладеного, суд позбавлений можливості встановити, яке саме правопорушення вчинила неповнолітня ОСОБА_2 та оцінити чи правильно її дії кваліфіковані працівником поліції, що оформляв протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №122830 від 11.12.2025.
Також, відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №122830 складено заступником начальника ВСОБ УПП в Тернопільській області ДПП Кучмієм В.М. 11 грудня 2025 року. Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , 01 грудня 2025 року.
В той же час, згідно пояснень соціального педагога, вчителя основ здоров'я ОСОБА_3 від 10 грудня 2025 року, вона звернулася до інспектора служби освітньої безпеки з приводу неправомірної поведінки учнів 9 класу - 13 листопада 2025 року.
Згідно рапорту інспектора ВСОБ УПП в Тернопільській області ДПП Воробій О. від 11 грудня 2025 року встановлено, що «у ході перевірки зазначеної інформації, що включала моніторинг вказаної сторінки в соціальній мережі та спілкування з вчителями-предметниками, факти підтвердилися. Було виявлено серію публікацій. Одна з фотографій, зроблена в класному кабінеті № 42 під час уроку (який, згідно з розкладом, тривав з 11:55 до 12:40 год.), містила зображення, на якому учениця демонструє непристойний жест (середнього пальця піднятого вгору, решта чотири пальці притиснуті до долоні) на фоні інспектора поліції, закріпленого за навчальним закладом. Для з'ясування обставин події, 11 грудня 2025 року до школи було викликано матір учениці - ОСОБА_1 ».
Разом з тим, у рапорті не зазначено дату проведення такої перевірки.
Також, судом оглянуто фото, що міститься у матеріалах справи, на якому зображено працівника поліції з позначкою дати та часу 01.12 12.37 год., однак відсутні відомості коли вказане фото було зроблено.
На підставі викладеного, суд не може встановити та дійти висновку, що правопорушення було вчинене 01 грудня 2025 року, а також те, що лише 11 грудня 2025 року було виявлено особу, яка вчинила дане правопорушення.
Крім цього, оглядом в судовому засіданні фото із зображенням дати та часу публікації 01.12 12.37 год. не проглядається, що воно зроблене у класі саме під час уроку та із демонстрацією непристойного жесту (середнього пальця).
Жодних інших доказів, які б всебічно, повно та об'єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З урахуванням викладеного вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та наявність у її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи в сукупності вищевказане, приходжу до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю у відповідності із п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 184, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. Т. Базан