Провадження №2-а/447/10/26
Справа №447/71/26
16.02.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі
головуючої судді Друзюк М.М.,
секретаря судового засідання Іськів О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
за участі: представника позивача Ощипка В.С.
ОСОБА_1 подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначив, що 29.12.2025 працівник Стрийського РУП ГУНП у Львівській області підійшов до його нерухомого транспортного засобу марки БМВ 320 D GT, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: вул. Стуса, м. Новий Розділ, та склав на нього постанову про накладення адміністративного стягнення ЕНА 06432457 від 29.12.2025 за ч.5 ст.121 КУпАП та наклав штраф у розмірі 510 грн. Дії поліцейських вважає незаконними, оскільки він не керував автомобілем, не здійснював рух транспортним засобом, автомобіль не працював, двигун був вимкнений, функцію водія він не виконував. Дії працівника поліції вважає незаконними, а тому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 12.01.2026 позовну заяву залишено буз руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
На адресу суду 21.01.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
На адресу суду 03.02.2026 надійшов відзив від відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви у зв'язку з її безпідставністю. В обґрунтування покликається на те, що поліцейський чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому зобов'язаний був відреагувати на вчинення правопорушення, що і було зроблено. Щодо доводів позивача зазначив, що працівники поліції 29.12.2025 здійснювали патрулювання території обслуговування у м. Новий Розділ, Львівської області, приблизно о 16 год 45 хв припаркували службовий автомобіль біля магазину «АТБ» за адресою: вул. Стуса, 2-а. О 16 год 51 хв 27 сек працівники поліції побачили автомобіль БМВ 3200, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача, який рухався до магазину «АТБ» та здійснив паркування біля службового автомобіля. Оскільки водій не був пристебнутий ременем безпеки, що є порушенням ПДР, працівники поліції підійшли до водія, представились та пояснили причину зупинки. Водій не заперечував той факт, що він керував транспортним засобом, казав, що був пристебнутий під час руху та у поліцейських немає доказів, що він не був пристебнутий ременем безпеки. Відповідач зауважив, що позивачем сплачено штраф в повному обсязі, що може також свідчити про визнання правомірності оскаржуваної постанови. У відзиві на позов просив розгляд справи проводити у його відсутності.
На адресу суду 03.02.2026 надійшло клопотання від представника позивача Ощипка В.С., в якому просить суд скасувати постанову серії ЕНА №6432457 від 29.12.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування покликається на те, що після того, як ОСОБА_1 припаркував транспортний засіб, з службового автомобіля вийшов працівник поліції, підійшов до транспортного засобу BMW та попросив водія вийти. Працівник, який виніс постанову, старший лейтенант поліції Федечко Володимир, знаходився в автомобілі, на місці водія, отже постанова винесена іншим працівником поліції. На відео з камер «АТБ», які долучені до матеріалів справи, не зафіксовано, що працівники поліції здійснюють зупинку транспортного засобу BMW за допомогою проблискових маячків, як це вказано у рапорті, долученому до матеріалів справи, як і того, що водій своєчасно не увімкнув світловий покажчик повороту, як це зазначено у рапорті працівника поліції. Також зазначив, що на жодному відео, які долучені до матеріалів справи, не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем безпеки.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити. Зі складеною постановою не погоджується, просить таку скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6432457 від 29.12.2025, ОСОБА_1 29.12.2025 о 16 год 52 хв у м. Новий Розділ, вул. Стуса, 2а, керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР - порушення правил користування ременями безпеки, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.121 КУпАП.
Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.125 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Норми права, які застосував суд.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову
Судом встановлено, що 29.12.2025 інспектор СРПП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Володимиром Федечко винесено відносно ОСОБА_1 постанову ЕНА №06432457 за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 510 грн.
Згідно з вищевказаною постановою, ОСОБА_1 29.12.2025 о 16 год 52 хв у м. Новий Розділ, вул. Стуса, 2а, керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР - порушення правил користування ременями безпеки, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.121 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.3 «в» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, користуватися засобами пасивної безпеки підголівники, ремені безпеки) на автомобілях обладнаних ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Відповідальність за це порушення Правил дорожнього руху передбачена ч.5 ст.121 КУпАП, згідно з якою, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до частини 3статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд встановив, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП, відповідач додав до постанови запис з нагрудного відеореєстратора інспектора №1323, та відеореєстратора службового автомобіля №1322.
Проте, дослідивши ці докази, суд встановив те, що вони не підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП- керування автомобілем з непристебнутим ременем безпеки, оскільки не фіксують факту керування позивачем автомобілем без пристебнутого ременя безпеки.
Отже, факт руху позивачем на автомобілі з непристебнутим ременем безпеки відповідач не довів.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17, відповідно до якої працівник поліції має належним чином задокументувати та довести належними і допустимими доказами факт порушення водієм ПДР, яке пред'являлось водію перед прийняттям оскаржуваної постанови.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно достатті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Виходячи з цих обставин, суд вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6432457 від 29.12.2025 необхідно скасувати, та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
З огляду на вимоги ст. ст. 132, 139, 143 КАС України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача 665,60 грн. судових витрат.
Керуючись ст.ст.229, 241, 245, 246, ч.6 ст.250 ,ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України ,суд.
Позов ОСОБА_1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6432457 від 29.12.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч.5 ст. 121 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за .5 ст. 121 КУпАП- закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) 60 (шістдесят)грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Повне найменування :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Львівській області: ЄДРПОУ:40108833, пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, Львівська область.
Суддя Друзюк М. М.