73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"20" грудня 2007 р. Справа № 7/399-05
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського міського центру зайнятості, м. Херсон
до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат",м. Херсон
про стягнення 1180 грн. 65 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Данченко Ю.М., представник, дов. від 19.10.2007р. №21-03/790 ( у справі)
від відповідача: Мартинюк Ю.С., юрисконсульт, дов. від 19.09.2007р. №05-11/232
Позивач звернувся з позовом, у якому просить суд відшкодувати за рахунок відповідача 1180грн. 65коп. збитків, пов'язаних з оплатою вартості професійної підготовки гр.Завгородньої Є.М., вивільненої відповідачем 22.12.2003р. на підставах, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України.
В зв'язку з реорганізацією позивача згідно з наказом Херсонського обласного центру зайнятості №111 від 10.04.2007р., суд, керуючись ст.55 КАС України, проводить заміну позивача на його правонаступника - Херсонський міський центр зайнятості, м.Херсон, вул.Комкова, 76-а, р.рахунок 37173001004936 ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 35219574.
Відповідач позов не визнає, у наданих запереченнях посилається на те, що відповідно до п.4 ст.26 Закону України "Про зайнятість населення", якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно пройти кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника. У разі необхідності державна служба зайнятості може компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50% витрат на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств з підстав, передбачених цією статтею. Виходячи з цієї норми, підприємство має відшкодувати лише затрати на підвищення кваліфікації або професійну перепідготовку, відшкодування підприємством допомоги по безробіттю законодавством не передбачено.
Крім того, позивачем не доведено той факт, що безробітна Завгородня Є.М. дійсно потребувала при працевлаштуванні до КП "Херсонкомунсервіс" підвищення кваліфікації або професійної перепідготовки, більш того, згідно наказу №24о від 01.11.2004р. її було прийнято на роботу на посаду головного бухгалтера.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
Як встановлено з матеріалів справи, гр.Завгородня Є.М. з 22.12.03р. була вивільнена з підприємства відповідача на підставі наказу №792к від 18.12.2003р. в порядку п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю в Україні, у зв'язку зі скороченням штатів. Відповідачем у встановлений строк було надіслано до Дніпровського районного центру зайнятості звіт про вивільнення працівника за формою 4-ПН.
Згідно з п. 1 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803, працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи.
23.01.2004р. Суворівським районним центром зайнятості гр. Завгородній Є.М. надано статус безробітної, що підтверджується персональною карткою №212300704011400004.
Відповідно до графи 10 форми 4-ПН, гр. Завгородня Є.М. протягом двох років, що передували її вивільненню, не підвищувала професійну перепідготовку та не одержувала суміжну професію.
Згідно п. 4 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення", якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
У зв'язку з неможливістю працевлаштування за наявною у гр. Завгородної Є.М. професії головного бухгалтера, остання була направлена Суворівським районним центром зайнятості на перенавчання з метою професійної перепідготовки за професією «використання інформаційних технологій в бухгалтерському обліку».
Факт проведення перенавчання з напрямку «використання інформаційних технологій в бухгалтерському обліку»підтверджено договором від 08.07.04р. №147, укладеним Суворівським районним центром зайнятості з Державною академією статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, договором від 13.07.04р. №293, укладеним між позивачем та гр. Завгородньою Є.М., наказом від 15.07.04р. №49 ХФ Держакадемії статистики, обліку та аудиту про зарахування на навчання з 15.07.04р. по 30.09.04р. на курси підвищення кваліфікації слухачів, в тому числі Завгородню Є.М.
Витрати за професійну перепідготовку гр. Завгородньої Є.М. становили 1 180,65 грн., з яких 349грн. 74коп. вартість власно навчання та 830грн. 91коп. - матеріальна допомога в період перепідготовки з 15.07.04р. по 30.09.04р.
Факт виплати гр. Завгородній Є.М. матеріальної допомоги у сумі 830грн. 91коп. підтверджується довідкою від 23.11.05р. №212305989.
Зважаючи на викладене, суд визнав позов обгрунтованим і задовольняє його у повному обсязі.
Доводи відповідача є безпідставними і до уваги не приймаються з врахуванням наступного.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, реалізовує програми підготовки і перепідготовки кадрів.
Стаття 49-2 Кодексу законів про працю в Україні гарантує звільненому у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці працівнику гарантії подальшого працевлаштування. Державна служба зайнятості пропонує працівнику роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією. При необхідності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи.
В статті 7 Закону України "Про зайнятість населення" надано пояснення підходящої роботи, а в статті 24 цього ж Закону -підстави направлення центром на професійну підготовку і перепідготовку незайнятих громадян. Таке навчання здійснюється за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення з подальшим відшкодуванням цих коштів за статтею 26 Закону України "Про зайнятість населення".
Склад витрат які включаються до заходів пов'язаних з перепідготовкою, професійним навчанням осіб, які потребують здобуття нової професії, визначено п. 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної перепідготовки, затверджений наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 20.11.2000р. №308.
За змістом наведеного пункту, заходи по професійній перепідготовці включають в себе витрати, пов'язанні безпосередньо з оплатою навчання, витрати на проїзд до місця навчання, сума виплаченої матеріальної допомоги на період навчання, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що сума понесених та заявлених до стягнення з відповідача витрат є обґрунтованою.
Після закінчення професійної перепідготовки за направленням служби зайнятості гр.Завгородня Є.М. була працевлаштована за набутою професією «використання інформаційних технологій в бухгалтерському обліку», що підтверджується наказом КП «Херсонкомунсервіс»від 01.11.04р. №24о про прийняття гр. Завгородньої Є.М. на роботу за спеціальністю головного бухгалтера з 02.11.04р.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повдіомлено про дату, час і місце виготовлення її повного тексту - 25 грудня 2007р. о 15-00 год., каб.324, м.Херсон, вул.Горького, 18.
Керуючись ст.ст. 157, 158, 160-163, 167, п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд
постановив:
1.Позов задовольнити.
Стягнути з ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", м.Херсон, код ЄДРПОУ 00306710, рахунок №26009155017001 в ХФ ВАТ АБ "Приватінвест", МФО 352725 на користь Херсонського міського центру зайнятості , м.Херсон, вул.Комкова, 76-а, р.рахунок 37173001004936 ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 35219574 основний борг у сумі 1180грн. 65коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.О. Задорожна
повний текст постанови
складений ____________