Постанова від 17.02.2026 по справі 420/30809/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30809/23

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Харченко Ю. В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.

суддів: Федусик А.Г.

Шляхтицький О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвокатки Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року адвокатка Єрьоміна В. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) в якому просила:

- визнати протиправними дії щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-6724 від 23.02.2023 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";

- зобов'язати з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" №33/36-6724 від 23.02.2023 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-6724 від 23.02.2023 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. № 988"Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" №33/36-6724 від 23.02.2023, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.

Дане судове рішення набрало законної сили 01 березня 2024 року.

29 березня 2024 року суд першої інстанції видав виконавчий лист по даній справі.

06.06.2025 адвокатка Єрьоміна В. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року на підставі вимог абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України, а саме:

- із зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" №33/36-6724 від 23.02.2023 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, на стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 325 846,62 грн.

Мотиви даної заяви полягають у тому, що на виконання вимог рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, ГУ ПФУ в Одеській області провело перерахунок пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2024, яка складає 325 846,62 грн, проте така сума до теперішнього часу так і не виплачена суб'єктом владних повноважень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року в задоволенні даної заяви відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року суд першої інстанції указав, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняттям судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

Водночас, зміст поданої заяви та її прохальна частина вказує не на зміну способу та порядку виконання судового рішення, а прийняття нового із зазначенням конкретної суми стягнення, що при цьому, не було предметом дослідження судом під час прийняття рішення у даній справі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, адвокатка Єрьоміна В. А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги зводиться до того, що абзац 2 частини 3 статті 378 КАС України передбачає, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.

ГУ ПФУ в Одеській області не скористалось правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 2 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції указаного вище Закону №4094-IX, який діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 стаття 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили.

Тобто, законодавцем прямо визначено, що зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як свідчить лист ГУ ПФУ в Одеській області від 14 травня 2025 року, на виконання вимог рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року по справі № 420/30809/23, ГУ ПФУ в Одеській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Сума доплати пенсії з 01.12.2019 по 30.04.2024 склала 325 846,62 грн. Дана сума буде виплачена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.

Станом на теперішній час сума заборгованості (325 846,62 грн) ОСОБА_1 не виплачена.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що рішення суду про перерахунок пенсії має виконуватися у повному обсязі, включаючи виплату перерахованих сум, оскільки інше тлумачення позбавляє його практичного змісту.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 440/2282/19 указано, що орган Пенсійного фонду, виконуючи рішення суду про перерахунок пенсії, зобов'язаний виплатити різницю у сумі пенсії, визначену за результатами перерахунку.

У постанові Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 500/4822/19 указано, що відмова у виплаті перерахованої пенсії є невиконанням судового рішення.

Верховний Суд в постанові від 16.02.2023 у справі № 804/1202/19 наголосив, що суд зобов'язаний забезпечити ефективне виконання своїх рішень. У разі неможливості виконання рішення у визначений законом або судом спосіб, суд повинен застосувати механізми зміни способу або порядку його виконання, щоб не порушити права стягувача.

У постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 808/456/20, суд зазначив, що зміна способу чи порядку виконання рішення суду не є зміною самого змісту рішення, а є лише процедурною мірою для його реалізації у випадках, коли державний орган не може виконати рішення за стандартним порядком.

Також, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 803/1234/19, підкреслив, що несвоєчасне виконання рішення державним органом саме по собі є підставою для звернення до суду з метою зміни способу та порядку виконання, оскільки законодавець передбачає заходи для забезпечення реалізації права стягувача на виконання рішення.

Частина 2 статті 6 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях підкреслює, що держави зобов'язані забезпечити ефективне виконання судових рішень, зокрема шляхом вжиття необхідних заходів для забезпечення виконання рішень, що стосуються майна.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово підкреслював, що держави мають позитивне зобов'язання забезпечити ефективне виконання судових рішень. Зокрема, у справі «Фуклев проти України» (Fuklev v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що "держава повинна організувати систему виконання судових рішень, яка є ефективною як за законом, так і на практиці".

Це зобов'язання включає в себе не лише організацію ефективної системи виконання, але й забезпечення того, щоб державні органи діяли своєчасно та у повному обсязі для виконання судових рішень. У разі невиконання рішення, держава повинна вжити необхідних заходів для забезпечення його виконання, зокрема шляхом зміни способу і порядку виконання.

ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує на важливості виконання судових рішень державними органами. У справі «Васильєв проти України» ЄСПЛ встановив, що «необґрунтоване затягування виконання судового рішення державними органами є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви адвокатки Єрьоміної В. А. про зміну способу та порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, що призвело до порушення норм процесуального права.

Отже, слід констатувати, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, на даний час відповідачем не виконане та позивачу не виплачено суму доплати за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 у розмірі 325 846,62 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року по справі № 420/30809/23, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 325 846,62 грн.

Частина 2 статті 328 КАС України передбачає, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення у цьому переліку відсутня, дана постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвокатки Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву адвокатки Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року по справі № 420/30809/23, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 325 846 (триста двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок шість) грн 62 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик

Попередній документ
134149578
Наступний документ
134149580
Інформація про рішення:
№ рішення: 134149579
№ справи: 420/30809/23
Дата рішення: 17.02.2026
Дата публікації: 19.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.08.2025)
Дата надходження: 06.06.2025
Предмет позову: про зміну способу та порядку виконання рішення суду
Розклад засідань:
17.02.2026 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд