ф
17 лютого 2026 року
м. Київ
справа №420/16364/24
адміністративне провадження №К/990/2190/25
судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Желєзного І. В., у справі №420/16364/24 (провадження №К/990/2190/25) за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні,
Короткий виклад історії справи
25 травня 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до а Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня 2018 року по 18 січня 2023 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня 2018 року по 18 січня 2023 року включно в сумі 555 833,65 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовна заява вважається не підписаною, оскільки сформований 25 травня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» документ під назвою «позовна заява» по суті є супровідним листом, до якого додано відскановану позовну заяву та яка (як процесуальний документ) не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
16 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Дяченка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі №420/16364/24. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Основні мотиви, викладені в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 17 лютого 2026 року касаційну скаргу Дяченка О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнив.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 у справі № 420/16364/24 скасував.
Справу № 420/16364/24 направив для продовження розгляду до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.
На обґрунтування прийнятого рішення Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що 25 травня 2024 року Дяченко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом за допомогою підсистеми «Електронний суд», фактично сформував супровідний лист про направлення позовної заяви, до якого долучив позовну заяву, указавши її додатком до цього документу.
Суд вказав, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Положеннями пункту 2.4 та 2,5 Інструкції користувача «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22 вересня 2021 року №74-ОД, установлено, що електронні документи у Електронному суді створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених в у Електронному суді (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах Електронного суду).
Положеннями пункту 2.6 вказаної Інструкції передбачено, що відповідні додані файли (додатки) до створених в Електронному суді документів підписуються кваліфікованими електронними підписами Користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Отож усі документи, що надійшли до суду через зазначений сервіс, уважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу на те, що позовна заява хоч і сформована у вигляді додатку до супровідного листа, проте вона становить єдиний документ, створений у системі «Електронний суд», з використанням кваліфікованого електронного підпису представника позивача - Дяченка О. В.
Верховний Суд зазначив, що неврахування вказаних обставин призвело до передчасного висновку суду першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції про те, що позовна заява вважається не підписаною та, відповідно, до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність відомостей щодо сформування саме позовної заяви в підсистемі «Електронний суд», що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду, Верховний Суд вважає передчасним, надмірно формальним та таким, що безпідставно позбавляє фізичну особу права на судовий захист.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
За правилом частини шостої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04 вересня 2021 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
Згідно з пунктом 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
До суду першої інстанції надійшов сформований 25 травня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» документ під назвою «позовна заява», який підписаний ЕЦП представником позивача.
Проте зі змісту цього документа вбачається, що він по суті є супровідним листом, до якого додано відскановану позовну заяву та яка (як процесуальний документ) не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС.
Відомості про сформування скаржником саме позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
До аналогічного висновку Верховний Суд дійшов в ухвалах від 13 березня 2024 року у справі № 380/22653/21, від 07 травня 2024 року у справі № 420/26694/23, від 02 липня 2024 року у справі № 440/3821/24, від 29 жовтня 2024 року у справі № 380/7985/23, від 05 березня 2025 року у справі № 380/8797/24, від 28 січня 2026 року у справі № 320/20970/23.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування правильно винесеного оскаржуваного рішення.
Оскільки оскаржуваніі судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Ураховуючи наведене вважаю, що рішення судів попередніх інстанцій є правильним.
Отже, касаційну скаргу Дяченка О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 слід було залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 у справі № 420/16364/24- без змін.
Суддя І. В. Желєзний