17 лютого 2026 року
м. Київ
справа №990/363/25
адміністративне провадження №П/990/363/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
головуючого судді - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.,
секретаря судового засідання - Борисевича О. Ю.,
за участі:
представників позивача - Гаврилової О. Ю., Пушиної Н. Л.,
представника відповідача - Пантюхової Л. Р.,
представника третьої особи (Кабінет Міністрів України) - Польця Д. М.,
представника третьої особи (Мінекономіки) - Мелешко В. І.,
розглянув клопотання представника Кабінету Міністрів України про залучення третьої особи до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, про визнання протиправним і скасування указу (в частині) та
У провадженні Верховного Суду є справа за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О. про визнання протиправним і скасування Указу Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині застосування санкцій щодо ОСОБА_1 (позиція 3 у Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»).
Ухвалою від 05 серпня 2025 року Суд, одночасно з відкриттям провадження у справі, залучив до участі у цій справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Раду національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) та Кабінет Міністрів України (далі - КМ України, Кабмін).
Після відкриття провадження Суд - за наслідками розгляду відповідного клопотання КМ України - постановив ухвалу від 26 листопада 2025 року, якою залучив до участі у цій справі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
У зв'язку із залученням Мінекономіки як третьої особи розгляд справи відкладено.
На судовому засіданні 17 лютого 2026 року представник Кабміну заявив клопотання про залучення до справи Служби безпеки України (далі - СБ України) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Обґрунтовуючи це клопотання представник Кабміну зауважив, що Президент України Указом від 5 лютого 2025 року № 69 ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 лютого 2025 року «Про подальшу реалізацію програм підтримки українців на основі гарантування економічної стійкості держави та посилення заходів очищення фінансової системи України».
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 зазначеного рішення РНБО Кабміну доручено опрацювати у тримісячний строк спільно з Офісом Генерального прокурора, правоохоронними органами матеріали, отримані від Державної служби фінансового моніторингу України і Державної податкової служби України, щодо наявних загроз економічній безпеці держави, вжити додаткових заходів протидії цим загрозам, розглянути питання стосовно застосування відповідного комплексу персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до осіб, які вчиняють протиправні дії на шкоду економічній безпеці держави.
КМ України на засіданні 11 лютого 2025 року (протокол № 16) схвалив План організації виконання рішення РНБО від 4 лютого 2025 р. «Про подальшу реалізацію програм підтримки українців на основі гарантування економічної стійкості держави та посилення заходів очищення фінансової системи України», введеного в дію Указом Президента України від 5 лютого 2025 р. № 69 (далі - План).
Представник Кабміну зазначив, що відповідно до цього Плану, виконання згадуваного рішення РНБО в частині, що стосується забезпечення розгляду питання «стосовно застосування відповідного комплексу персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до осіб, які вчиняють протиправні дії на шкоду економічної безпеки держави, » покладено на: Міністерство економіки України, Бюро економічної безпеки України, Міністерство фінансів України, Національну поліцію України, Держфінмоніторинг, Державну податкову службу України, Офіс Генерального прокурора (за згодою), Державне бюро розслідувань (за згодою) та Службу безпеки У країни (за згодою), відділ з питань санкційної політики департаменту з питань безпеки, оборони, діяльності органів юстиції та запобігання корупції, департамент з питань фінансового та економічного розвитку Секретаріату КМ України. Відповідальним за виконання вказаного завдання визначено Мінекономіки.
До того ж, як мовить представник Кабміну, Мінекономіки у своїх поясненнях покликається на лист СБ України від 12 лютого 2025 року № 4/230дск як на підставу для внесення пропозицій щодо застосування санкцій до позивача. Зокрема, СБ України поінформувало про наявність документально підтверджених відомостей, з-поміж іншого, щодо діяльності позивача, що створює реальні та/або потенційні загрози національним інтересам України, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, а також створює перешкоди для сталого економічного розвитку України.
На підставі інформації, що її надала СБ України, Мінекономіки підготувала проєкт розпорядження КМ України щодо ініціювання застосування санкцій, зосібна, до ОСОБА_1 , який згодом схвалив Уряд та вніс - у формі розпорядження КМ України від 12 лютого 2025 року № 109-р «Про внесення пропозицій щодо застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (для службового користування ) - на розгляд РНБО відповідно до Закону України [від 14 серпня 2024 року № 1644-VII] «Про санкції» (далі - Закон № 1644-VII).
З покликанням на пункти 3, 6 Порядку підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій, затверджених постановою КМ України від 30 листопада 2016 року № 888 (далі - Порядок № 888) представник Кабміну підкреслив, що відповідальність за повноту і достовірність відомостей, що їх зазначено в проєкті рішення КМ України, несе їх ініціатор, а також інші заінтересовані органи, які подавали ініціатору інформацію, одним з яких [інших органів] була (у цьому спорі) СБ України.
На основі наведених міркувань представник Кабміну висловив думку, що СБ України як суб'єкт, що надав інформацію, яка, у наслідку, слугувала підставою для застосування санкцій до позивача, може надати необхідні докази та пояснення щодо існування фактичних обставин, що дали КМ підстави для внесення відповідних пропозицій та ухвалення рішення РНБО, яке введено в дію спірним в цій справі Указом. До того ж судове рішення за наслідками розгляду цієї справи, на думку представника Кабміну, може вплинути й на виконання покладених на СБ України завдань та функцій, що у сукупності з іншими доводами доводить необхідність залучення названого органу держави до участі у розгляді цієї справи.
Представник відповідача на судовому засіданні підтримала клопотання КМ України щодо залучення СБ України як третьої особи.
З покликанням на статтю 5 Закону № 1644-VII, відповідно до якої КМ України є одним із суб'єктів, уповноважених вносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій, у зіставленні з приписами, зокрема, пункту 6 Порядку № 888 представник відповідача зауважила, що СБ України у цих правовідносинах можна вважати заінтересованим органом, адже інформація, що її надала СБ України, фактично спонукала Кабмін як ініціатора (у розумінні статті 5 Закону № 1644-VII) внести (у визначеному порядку) на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування до позивача санкцій.
Представник Мінекономіки теж підтримала зазначене клопотання щодо залучення СБ України як третьої особи з мотивів, що їх висловив вище представник Кабміну.
Представник позивача - адвокат Гаврилова О. Ю. заперечила щодо задоволення цього клопотання.
З-поміж іншого зауважила, що ініціатором застосування санкцій стосовно позивача є КМ України (відповідно до статті 5 Закону № 1644-VII), а розробником відповідного урядового проєкту - у розумінні приписів Порядку № 888 - Мінекономіки. Як розробник Мінекономіки не могло не відати того, які документи надала СБ України і яке значення вони мали під час підготовки відповідних пропозицій щодо застосування санкцій до позивача. Це, з погляду представника позивача, означає, що про існування листа СБ України, про який згадано у клопотанні, КМ України як ініціатор застосування санкцій мав би знати заздалегідь, а не після того, як Мінекономіки, що має статус розробника проєкту розпорядження Кабміну, надіслало у цій справі письмові пояснення по суті спору.
Підкреслила, що ініціатором застосування санкцій є КМ України, а з уваги на те, що наразі невідомим залишається сам зміст листа СБ України від 12 лютого 2025 року № 4/230дск, то вважати, що інформація, яку там зазначено, має значення для розгляду цієї справи, а СБ України - позаяк надало цю інформацію - є заінтересованим органом, на думку представника позивача, немає обґрунтованих підстав.
Представник позивача - адвокат Пушина Н. Л. теж просила відмовити у задоволенні клопотання про залучення СБ України як третьої особи з тих самих мотивів, що їх перед тим висловила представник позивача - адвокат Гаврилова О. Ю. Додала, що як відповідач, так і треті особи, з ініціативи та/чи за участі яких, у підсумку, застосовано санкції до позивача, мали б володіти обставинами справи, зокрема знати про існування листа СБ України, що його згадано у клопотанні Кабміну (від 16 лютого 2026 року). З її погляду, на цій стадії судового розгляду клопотання про залучення СБ України як третьої особи з наведених у ньому [клопотанні] мотивів можна сприймати як намагання затягнути розгляд справи.
Суд заслухав доводи представників сторін і третіх осіб щодо залучення СБ України як третьої особи й під час постановлення цієї ухвали керувався таким.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1644-VII пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд РНБО Верховною Радою України, Президентом України, КМ України, Національним банком України, СБ України.
Рішення про внесення змін до санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, за власною ініціативою або на підставі пропозицій органів державної влади, зазначених у частині першій цієї статті (частина шоста статті 5 Закону № 1644-VII).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 888 підготовка та внесення КМ України пропозицій щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій здійснюється відповідно до законодавства, у тому числі з урахуванням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199), державними органами, до повноважень яких належить забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері, в якій настали підстави для застосування санкцій (були вчинені дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб'єктів) (далі - ініціатор), якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 888 заінтересовані органи за зверненням та в установлений ініціатором строк подають висновки, інформаційно-аналітичні матеріали та інші документи, необхідні для підготовки проєкту рішення КМ України, з урахуванням вимог, встановлених у пунктах 4 і 5 цього Порядку.
Відповідальність за повноту і достовірність відомостей, викладених у проєкті рішення КМ України та пояснювальній записці до нього, несе їх ініціатор, а також інші заінтересовані органи, які подавали ініціатору інформацію.
Ініціатор схвалених КМ України пропозицій щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій є відповідальним за супроводження відповідного рішення КМ України в Апараті РНБО до їх розгляду РНБО (пункт 11 Порядку № 888).
Під час обговорення клопотання про залучення до участі у справі СБ України Суд з'ясував, що РНБО ухвалила рішення від 12 лютого 2025 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке уведене в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, на підставі пропозицій щодо застосування і скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які вніс Кабмін (на підставі частини першої статті 5 Закону № 1644-VII). Відповідні пропозиції викладено у розпорядженні КМ України від 12 лютого 2025 року № 109-р «Про внесення пропозицій щодо застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», який має обмежений режим доступу «Для службового користування».
Головним розробником зазначеного розпорядження є Мінекономіки, до повноважень якого належить забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері, в якій настали підстави для застосування персональних санкцій, і тому це відомство, як з'ясував Суд на основі пояснень сторін і третіх осіб, володіє відомостями, які стосуються позивача як суб'єкта, щодо якого, у підсумку, застосували санкції, а також документами, що підтверджують наявність підстав для їх застосування.
Водночас у письмових поясненнях по суті спору Мінекономіки зазначило, з-поміж іншого про те, що в рамках виконання рішення РНБО від 4 лютого 2025 року «Про подальшу реалізацію програм підтримки українців на основі гарантування економічної стійкості держави та посилення заходів очищення фінансової системи України», що його Президент України ввів в дію Указом від 5 лютого 2025 року № 69, та затвердженого Кабміном на цій підставі Плану (протокол № 16 від 11 лютого 2025 року), про який згадано вище, СБ України листом від 12 лютого 2025 року № 4/230дск порушило перед цим відомством питання про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема, до позивача.
Як наголосили представники Кабміну і Мінекономіки з покликанням на ці обставини, отримана від СБ України інформація слугувала, у підсумку, приводом для внесення відповідних пропозицій, з-поміж інших, до позивача на розгляд Кабміну, а відтак РНБО, яка, власне, й ухвалила рішення, щодо якого глава держави видав спірний Указ.
З уваги на те, що проєкт розпорядження Кабміну щодо застосування санкцій до позивача (яке потім внесли на розгляд РНБО) Мінекономіки як головний розробник цього проєкта ґрунтувало на фактологічних даних, що надійшли, зокрема, від СБ України, Суд має підстави вважати, що з'ясування обставини, які мають значення для вирішення цієї справи - зважаючи заразом на приписи процесуального закону про рівність учасників судового процесу, диспозитивність та офіційність у розгляді і вирішенні справи, а також про належність доказів у справі - охоплюватиме дослідження / обговорення інформації від СБ України (яку висловили у листі, про який зазначило Мінекономіки та Кабмін у своїх поясненнях) та її значення у процедурі застосування санкцій до позивача.
В обсязі повідомлених сторонами і третіми особами обставин та висловлених у цьому зв'язку аргументів Суд, керуючись приписами статті 49 КАС України, виснував, що позаяк СБ України дотична до процедури застосування санкцій щодо позивача, зокрема в аспекті фактології, то судове рішення у цій справі може вплинути на її [СБ України] права та обов'язки, тож названий державний орган потрібно залучити до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Керуючись статтями 49, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання про залучення третьої особи задовольнити.
Залучити до участі у справі № 990/363/25 Службу безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Встановити Службі безпеки України п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання пояснень по суті спору та доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуватимуться ці пояснення.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти цієї ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст виготовлено 17 лютого 2026 року.
Головуючий суддя М. І. Смокович
Судді М. В. Білак
О. В. Кашпур
В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко