про відмову у відкритті касаційного провадження
17 лютого 2026 року
м. Київ
справа №420/24634/24
адміністративне провадження № К/990/483/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №420/24634/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов № 32 від 19.07.2024, № 33 від 19.07.2024,
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» (далі - позивач, ТОВ «МОНБЛАН ТРЕЙД 21») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - відповідач), в якому просило:
визнати протиправною та скасувати в повному обсязі Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №32 від 19.07.2024;
визнати протиправною та скасувати в повному обсязі Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №33 від 19.07.2024.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 04.11.2024 у задоволенні позову відмовив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.11.2025, апеляційну скаргу позивача задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач 12.12.2025 оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 26.12.2025 повернув касаційну скаргу відповідача на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №420/24634/24 згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з підстав того, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
05.01.2026 відповідач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №420/24634/24 з тих самих підстав, не врахувавши недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 26.12.2025 про повернення касаційної скарги, тим самим проігнорувавши вимоги Верховного Суду, передбачені пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Одночасно, з касаційною скаргою відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, в якому просив поновити строк на касаційне оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 21.01.2026 касаційну скаргу відповідача, залишив без руху та надав скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів поважності підстав пропуску такого строку; надати документ про сплату судового збору у розмірі 6056,00 гривень, або надати документ, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого; конкретизувати підстави оскарження постанови апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Відповідно до Довідки Верховного Суду про доставку електронного листа 21.01.2026 о 19:20, електронний документ доставлено до електронного кабінету відповідача.
На виконання вимог цієї ухвали Верховного Суду 02.02.2026 через підсистему «Електронний суд», скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги. В додатках наведеної заяви зазначено, що скаржник разом із заявою надав до суду оригінал платіжної інструкції від 26.01.2026 №20 на 1 арк. у 1 прим, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 та доповнену касаційну скаргу .
Під час розкриття конверта (пакета), надісланого Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області, спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду виявлено такі недоліки: до заяви про усунення недоліків не долучено оригінал платіжної інструкції від 26.01.2026 № 20, про що складено акт від 02.02.2026 №420/24634/24/3058/26.
09.02.2026 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду, на усунення недоліків згідно наведеного Акту скаржник надіслав заяву про долучення оригіналу платіжної інструкції від 26.01.2026 №20.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що вперше з касаційною скаргою він звернувся до Верховного Суду 12.12.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження, ухвалою Верховного Суду від 26.12.2025 касаційну скаргу повернуто, вдруге скаржник звернувся до Суду 30.12.2025, тобто без будь-яких зволікань.
Також, причиною пропуску строку звернення до суду скаржник зазначає постійні обстріли ракетами та дронами-камікадзе (шахедами) міста Одеси, у тому числі у період з 11.12.2025 по теперішній час, пошкодженням об'єктів енергетичної інфраструктури у місті та пошкодження інтернет зв'язку.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про поновлення строку на касаційне оскарження.
Вирішуючи питання щодо підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку визнання протиправною і скасування постанови від 19.07.2024 №32 та №33 про накладення фінансових стягнень у вигляді штрафу в загальному розмірі 40000,00 грн.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
У касаційній скарзі відповідач в якості підстави для касаційного оскарження посилається на постанову Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №420/1842/21, однак не визначає, які саме норми матеріального права неправильно застосували суди або щодо якої норми права не враховані висновки Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що обов'язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладений висновок про застосування норми права; потрібною, обов'язковою умовою мотивування скарги є стислий виклад змісту спірних правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга), щоб можна було побачити їхню подібність.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. До того ж, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обгрунтування наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник, посилаючись на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд касаційної інстанції вважає недостатньо обґрунтованими посилання скаржника на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду, на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з тим, Суд апеляційної інстанції ухвалюючи постанову у цій справі, врахував висновки, сформульовані Верховним Судом у постановах від 20.01.2025 у справі №140/1046/24, від 16.09.2025 у справі № 440/2642/24, від 23.07.2025 №320/46530/23, щодо застосування нормативного акта, яким врегульована процедура перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю тютюновими виробами, а також щодо застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) у взаємозв'язку із положеннями наказу Міністерства охорони здоров'я України 17.03.2023 522 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану» (далі - Наказ № 522). Зокрема, касаційний суд зазначив, що на період воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) допускається як виняток і лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, яким у спірних відносинах є Міністерство охорони здоров'я.
Скаржник у касаційній скарзі не зазначив ґрунтовних підстав для відступу від наведених висновків і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків.
Верховний Суд звертає увагу, що обов'язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладений висновок про застосування норми права; потрібною, обов'язковою умовою мотивування скарги є стислий виклад змісту спірних правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга), щоб можна було побачити їхню подібність.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. До того ж, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Верховний Суд підкреслює, що аналіз текстів оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій, стан перебігу судового розв'язання самого спору у цій справі і те, як розв'язувалися спори судами у справах, які скаржник перелічив в касаційній скарзі, дозволяє визначити, що спірні правовідносини у кожній зі згаданих справ за обсягом та змістом фактичних обставин, за характером цих відносин, їхньою об'єктивною природою, за юридичним значенням певним чином різняться між собою; вони не є зовсім схожими.
Обґрунтування застосування пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України не повинно зводитися винятково до викладення обставин справи на підставі оцінки доказів, цитування встановлених контролюючим органом порушень та норм законодавства з абстрактним зазначенням, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки таке аргументування виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, та не є належним правним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Таким чином, колегія суддів не приймає посилання скаржника на положення статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке за законом не оскаржується у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області строк на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №420/24634/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №420/24634/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя В.М. Кравчук