Постанова від 17.02.2026 по справі 140/9305/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/9305/25 пров. № А/857/1935/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Мандзія О.П.,

Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 140/9305/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

суддя у І інстанції - Димарчук Т.І.,

дата ухвалення рішення - 27.11.2025,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення - не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі -апелянт, відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про:

- визнання протиправними дій щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, призначених у 2024 році, в розмірі 1,023;

- зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації пенсії за віком відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 13559,41 грн на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01 березня 2025 року відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 20.06.2024 отримує пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, яка обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, що становить 13559,41 грн. Згідно зі статтею 42 Закону №1058-ІV кожного року має проводитися індексація пенсій, тобто показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого обчислена пенсія, підлягає збільшенню, зокрема, з 01.03.2025 на коефіцієнт 1,115, який установлено пунктом 1 Постанови №209. Однак відповідач провів індексацію показника заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсійної виплати при її призначенні, у розмірі 1,023 відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №209, приписи якого не узгоджуються із частиною другою статті 42 Закону №1058-ІV та по-різному визначають коефіцієнт індексації з 01.03.2025 (у пункті 1 та підпункті 6 пункту 2).

Позивач не погодився із такими діями відповідача та позов просив задовольнити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №140/9305/25 позов задоволено у повному обсязі: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, у розмірі 1,023; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 індексацію пенсії та перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,115 з 01 березня 2025 року та у зв'язку із цим провести виплату недоотриманої пенсії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 затверджено Порядок проведення індексації пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також Порядок №124). Вказаним Порядком, зокрема передбачено здійснення перерахунку пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 п. 4 цього Порядку. Таким чином, при перерахунку пенсії у 2019 році при перерахунку пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, який складав 3764,40 грн та збільшенню на коефіцієнт 1,17 (п. 2 Постанови КМУ №124) та становив 4404,35 грн; у 2020 - 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 (Постанова КМУ №251 від 01.04.2020)); у 2021 - 5426,00 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 (Постанова КМУ №127 від 22.02.2021)); у 2022 році - (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 (Постанова КМУ №118 від 16.02.2022)); у 2023 році - 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 (Постанова КМУ №168 від 24.02.2023)); у 2024 році - 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 (Постанова КМУ №185 від 23.02.2024)); у 2025 році - 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 (Постанова КМУ №209 від 25.02.2025)).

Відповідач додатково зазначив, що у п. 6 Постанови КМУ №209 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, при значених у різні роки, пенсії призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31.12.2024 включно, які не підвищені згідно з п. 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсій на коефіцієнт збільшення, зокрема, для пенсій, зокрема, для пенсій призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році - 1,0232

Територіальне управління Пенсійного фонду вказало, що в результаті проведеного перерахунку пенсії позивача її розмір визначено з урахуванням його середньомісячного заробітку 21325,84 грн, який визначено із застосуванням середньої заробітної плати на час перерахунку пенсії 13559,41 грн х 1,023 = 13871,28, індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,53741. Розмір пенсії позивача станом на 01.03.2025 визначено на рівні 8963,07 грн: 8281,46 грн ромір пенсії за віком; 51,36 грн - доплата за 3 роки понаднормового стажу, що відповідає нормам чинного законодавства, 40,00 грн - підвищення учасникам бойових дій (1 кат.) (25% від 2361,00 грн.)

Отже, відповідачем обчислено пенсію позивача у встановленому чинним законодавством порядку, порушень прав, свобод та інтересів позивача не допущено.

Апелянт просив скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у цій справі та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відповідно ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 20.06.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, що не є спірним та підтверджено матеріалами пенсійної справи.

Перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 проведено з урахуванням середньомісячного заробітку 21325,84 грн із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки 13871,28 грн (13559,41 грн х 1,023), який збільшено на коефіцієнт 1,023 відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №209, що підтверджується рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 25.02.2025 №033050004451(а.с.10).

Листом від 27.06.2025 на звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №140/7421/24 здійснено з 20.06.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період проходження військової служби з 15.03.2023 по 08.07.2023, з 01.08.2023 по 19.09.2023, з 02.10.2023 по 09.11.2023 у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці. Для визначення позивачу розміру пенсії за віком було враховано середньомісячний заробіток 20846,37 грн, який обчислено за період з 01.07.2000 по 31.05.2024 із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, що становить 13559,41 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,53741) (а.с.8).

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що індексація пенсії позивача з 01.03.2025 мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (13559,41 грн), на коефіцієнт збільшення 1,115, передбачений пунктом 1 Постанови №209, а дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо здійснення перерахунку (індексації) пенсії позивачу з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023, що встановлений підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209, є неправомірними.

Отже, суд першої інстанції у цій справі дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо проведення позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, у розмірі 1,023; зобов'язання відповідача провести позивачу індексацію пенсії та перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,115 з 01.03.2025 та у зв'язку із цим провести виплату недоотриманої пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії (ст. 2 Закону №1282-XII).

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV-IV від 09.07.2003 (далі також Закон №1058-ІV, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (Преамбула Закону №1058-ІV).

Положеннями ст. 9 Закону №1058-ІV-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Статтею 27 Закону №1058-ІV установлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

За ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абз. 1).

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (абз. 3).

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (п. 1).

Згідно з п. 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Викладене у сукупності свідчить про те, що приписи Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019, не узгоджуюються з приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- у Порядку №124 йдеться про показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (п. 5);

- у Законі №1058-ІV зазначено про показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до ст. 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

У контексті викладеного слід зазначити, що умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України.

Доцільно зауважити, що абзац 1 разом з абзацом 2 п. 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до приписів ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки у п. 1 Порядку №124 стверджено, що такий відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Так, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №140/7421/24, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо застосування при визначенні позивачу розміру призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести позивачу з 20.06.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, зарахувавши до страхового стажу періоди проходження військової служби з 15.03.2023 по 08.07.2023, з 01.08.2023 по 19.09.2023 та з 02.10.2023 по 09.11.2023 у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Отже, позивачу призначена пенсія у 2024 році із застосуванням показника середньої заробітної (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за три попередні роки, а саме за 2021-2023 роки, що становить 13559,41 грн. Тобто, саме цей показник застосовувався при призначенні пенсії у 2024 році на умовах Закону №1058, і саме цей показник повинен бути проіндексований.

Апеляційний суд звертає увагу, що коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, зафіксовано у постановах Кабінету Міністрів України:

- №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11);

- №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,14);

- №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,197);

- №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,0796);

- №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 (коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,115).

Водночас Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта.

З урахуванням наведеного, приписи пп. 6 п. 2 Постанови №209 в частині визначення коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, для цілей індексації пенсій, призначених у 2021-2024 роках (1,0232), не відповідають положенням ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому не підлягають врахуванню.

Така позиція апеляційного суду узгоджується із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 04.12.2025 у справі №440/6585/25.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 з 01.03.2025 мала бути проведена індексація його пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (13559,41 грн), на коефіцієнт збільшення 1,115, передбачений пунктом 1 Постанови №209, а дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо здійснення перерахунку (індексації) пенсії позивачу з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023, що встановлений підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209, є неправомірними, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та вірно обрав спосіб захисту прав позивача.

Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №140/9305/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Попередній документ
134149061
Наступний документ
134149063
Інформація про рішення:
№ рішення: 134149062
№ справи: 140/9305/25
Дата рішення: 17.02.2026
Дата публікації: 19.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.02.2026)
Дата надходження: 12.01.2026
Предмет позову: зобов'язання вчинити певні дії