про залишення апеляційної скарги без руху
16 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 569/17488/25 пров. № А/857/9130/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Мандзій О.П., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року у справі № 569/17488/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування постанови,
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування постанови.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Рівненської міської ради подав апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено/постановлено 19.12.2025.
Апеляційну скаргу подано 05 лютого 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскільки платіж на сплату судового збору зареєстровано в реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 26.01.2026 зареєстрований в органах казначейства для сплати судового збору та відповідальний працівник у справі перебував на лікарняному, причини пропуску строку звернення є поважними та апелянт просив поновити строк звернення до апеляційного суду із скаргою.
У контексті доводів, викладених апелянтом, слід зазначити таке.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у ст. 286 КАС України.
Частиною четвертою ст. 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно зі ст. 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновків, що встановлений спеціальною нормою ст. 286 КАС України строк на апеляційне оскарження рішення суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (десять днів з дня проголошення судового рішення) може бути поновлений в порядку частини третьої статті 295 КАС України і причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням визначених частиною четвертою ст.286 КАС України особливостей.
Справи цієї категорії є терміновими в розумінні КАС України, тому надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження, є дотримання судом першої інстанції обов'язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.
Отже, ст. 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Оскільки оскаржене судове рішення проголошене 19.12.2025, а за його змістом представник апелянта (відповідача) був присутнім у судовому засіданні, оскільки проти позовних вимог заперечив та просив у їх задоволенні відмовити, відповідний строк на його оскарження завершився 29.12.2025. Доказів отримання копії оскарженого рішення 22.01.2025 (апелянт вказує у тексті апеляційної скарги), як і обґрунтувань чому відповідний строк слід обчислювати саме з цієї дати, не надано.
Вперше з апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду 31.12.2025. Ухвалою від 20.01.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за її подання та апелянту надано п'ятиденний строк для усунення відповідних недоліків апеляційної скарги. Копію ухвали апелянт отримав 21.01.2026 до електронного кабінет в системі "Електронний суд". Ухвалою від 29.01.2025 відповідну апеляційну скаргу повернуто апелянту через неусунення її недоліків, яку отримано ним 30.01.2026.
Повторно з цією скаргою апелянт звернувся 05.02.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 11.02.2026), тобто з пропуском строку звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, окрім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.
Отже, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, у тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Доводи щодо належного чи неналежного виконання вимог ухвали про залишення первісної апеляційної скарги без руху можуть бути перевірені судом касаційної інстанції за наслідками перегляду відповідної ухвали про повернення апеляційної скарги, однак не можуть бути безумовною підставою для поновлення строку наапеляційне оскарження та поважною причиною його пропуску..
Апелянту слід наголосити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
а більшеБТому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків. Слід зазначити, що відповідач як сторона у справі зобов'язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, зважаючи на те, що ця справа відноситься до категорії термінових, після повернення первісної апеляційної скарги, апелянт повторно звернувся до апеляційного суду тільки 05.02.2026.
Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Крім викладеного, вказана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних причин.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються: копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
За правилами ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Апеляційна скарга подана електронній формі, однак доказів її надсилання іншим учасникам справи - позивачу, скаржник не надав.
Зазначений недолік апеляційної скарги має бути усунутий шляхом направлення до Восьмого апеляційного адміністративного суду доказів надсилання апеляційної скарги позивачу.
Також, слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку. апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 295, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року у справі № 569/17488/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування постанови - залишити без руху.
Встановити Виконавчому комітету Рівненської міської ради десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів позивачу, з урахуванням положень ст. 44 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяО. П. Мандзій