16 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 500/4081/25 пров. № А/857/30672/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - суддів: Хобор Р. Б., Бруновської Н. В., Запотічного І. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року, що ухвалив суддя Юзьків М.І., у місті Тернополі, у справі № 500/4081/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року адміністративну справу № 500/4081/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, передано на розгляд за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду (тимчасова адреса для листування: Луганський окружний адміністративний суд, абонементна скринька 4585, місто Дніпро, вулиця Будівельників, 28, поштовий індекс 49089).
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що справа не може бути розглянута за місцем фактичного перебування особи, яка звернулася за захистом, оскільки це не відповідає встановленим критеріям територіальної юрисдикції.
На думку суду першої інстанції, наявність статусу внутрішньо переміщеної особи не спричиняє для особи зміну правил підсудності. Тому така особа має право звертатись до суду за зареєстрованим місцем проживання.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, покликається на те, що суд першої інстанції не врахував те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є належним підтвердженням місця проживання, в розумінні процесуального закону, що дає право на звернення до суду за місцем такого перебування.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що відповідачем у справі є Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
Ввдповідно до довідки від 07.04.2022 № 6114-5000807841 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 , фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_3 .
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Апеляційний суд встановив, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується від 07.04.2022 № 6114-5000807841 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно з цією довідкою, фактичним місцем проживання позивача є АДРЕСА_3 .
Враховуючи те, що позивач звернувся з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача вчинити певні дії до Тернопільського окружного адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на населений пункт у якому позивач фактично проживає, як внутрішньо переміщена особа, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що цей спір за територіальною юрисдикцією має розглядатись Луганським окружним адміністративним судом.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно передав справу № 500/4081/25 на розгляд Луганського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і складають підстави для висновку про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.
Отже, ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу позивача.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі № 500/4081/25 скасувати, а справу № 500/4081/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний