Справа № 600/2994/25-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач: Курко О. П.
17 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року зупинено провадження у даній адміністративній справі за №600/2994/25-а до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 11 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 вартість завданої державі шкоди у розмірі 21831,21 грн.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Як вбачається з матеріалів справи, вказану ухвалу разом з матеріалами позовної заяви було направлено судом на зареєстровану адресу місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .
Проте конверт з указаною ухвалою повернувся на адресу суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Дослідженням наявних у справі матеріалів судом установлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №149 від 26 травня 2024 року солдата ОСОБА_1 , прийнятого на військову службу за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26 травня 2024 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення в тимчасовому районі розташування підрозділу сніданку 27 травня 2024 року і вважався таким, що всі справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04 липня 2024 року №188 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув у район виконання бойових завдань у АДРЕСА_2 .
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про перебування ОСОБА_1 , який є відповідачем в адміністративній справі №600/2994/25-а, у складі Збройних Сил України у зв'язку з мобілізацією, запровадженою через введення воєнного стану на території України.
Водночас, як вбачається з матеріалів даної справи, у ній відсутні відомості та докази виключення відповідача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з припиненням проходження військової служби станом на день подання до суду цього позову.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Як свідчать матеріали справи, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2024 N? 211, Вважати такими, що вибули: У лікувальні заклади: У НОМЕР_2 військовий мобільний госпіталь (військова частина НОМЕР_3 ) АДРЕСА_3 з 25.07.2024 солдата ОСОБА_1 , стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), на лікування у зв'язку із пораненням.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 N? 225 солдата ОСОБА_1 , стрільця 3-го штурмового спеціалізованого відділення 2-го штурмового спеціалізованого взводу 16-ї штурмової спеціалізованої роти 6-го спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що своєчасно не повернувся із стаціонарного лікування в розташування підрозділу та відсутній на військовій службі.
Командиром військової частини НОМЕР_3 було надано лист від 30.07.2024 N? 590/3174, згідно якого солдат ОСОБА_1 , який 25.07.2024 поступив на лікування у військову частину НОМЕР_3 , був виписаний за порушення госпітального режиму (самовільне залишення медичного закладу), що підтверджується листом від 30.07.2024 N? 590/3174.
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 N? 6583, призначено службове розслідування у зв'язку із неповерненням із лікувального закладу відповідача до свого підрозділу та відсутності на військовій службі, що підтверджується Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 N? 6583.
Відповідно до Акту службового розслідування від 30.05.2025, який затверджено Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2025 N? 1760, було установлено наступне: що солдат ОСОБА_1 , 29.07.2024 був виписаний із лікувального закладу за порушення госпітального режиму (самовільне залишення медичного закладу), після виписки не повернувся на місце розташування розвідувального взводу та відсутній на військовій службі без поважних на те причин та без дозволу командирів, та отримав неправомірну виплату грошового забезпечення за період із 29.07.2024 по 31.07.2024 у розмірі 21 831 (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн. 21 коп., що підтверджується Актом службового розслідування від 30.05.2025, Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2025 N? 1760.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п'ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в даному випадку військову службу ОСОБА_1 було призупинено, а тому він не входить до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі постановлена помилково, а тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду скасувати.
Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.