17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/31576/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року
у справі №160/31576/24
за позовом Приватного підприємства «РТС - СТАЛЬ»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.02.2025 у справі № 160/31576/24 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РТС-СТАЛЬ», пред'явлений до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №11953625/37125153 від 24.10.2024 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.07.2024 №10; №11953626/37125153 від 24.10.2024 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.07.2024 №11; №11953627/37125153 від 24.10.2024 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.07.2024 №12; №11953628/37125153 від 24.10.2024 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.09.2024 №5.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 29.07.2024 №10, від 30.07.2024 №11, від 31.07.2024 №12, від 12.09.2024 №5, складені ТОВ «РТС - СТАЛЬ», в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання на реєстрацію.
Стягнуто на користь ТОВ «РТС-СТАЛЬ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
22.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 160/3157/4 про стягнення на користь ТОВ «РТС-СТАЛЬ» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7570,00 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року заяву представника позивача задоволено частково.
Стягнуто з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «РТС-СТАЛЬ» судові витрати, пов'язані зі сплатою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), по якій сформована стала правова позиція Верховного Суду, а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані та приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, підлягають стягненню витрати на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 3000 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Скаржник зазначає, що додаткове рішення винесено судом при неповному та неправильному дослідженні доказів та встановленні обставин та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зауважує, що з наданих позивачем документів неможливо визначити обсяг наданих позивачу послуг і виконаних адвокатом робіт, оскільки надані позивачем докази не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, на підтвердження оплати послуг адвоката суду має бути надано документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, що оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, Позивачем суду не надано. За таких обставин скаржник вважає, що позивачем не доведено, що заявлені ним до відшкодування витрати є фактичними, а їх розмір - обґрунтованим.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат; детально визначити, чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи відповідає заявлений розмір визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору.
В спірному випадку, на підтвердження надання позивачу професійної правничої допомоги та її вартості до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 23.02.2024 №23/02-24; додаток №6 до договору від 23.02.2024 про надання правової допомоги; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1122817 від 11.04.2024; акт прийому-передачі наданих послуг № 6/03-2025 від 20.03.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) професійної правничої допомоги.
В результаті дослідження вказаних документів судом з'ясовано, що між ТОВ «РТС-СТАЛЬ» (клієнт) та адвокатом Андрюком Артемом Миколайовичем (адвокат) укладений договір про надання правової допомоги від 23.02.2024 №23/02-24, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Пунктом 2.3.1. цього договору встановлено, що в обов'язки клієнта входить сплата гонорару адвокату в розмірі та в строк погоджений між ними.
Відповідно до пункту 4.2. договору, всього гонорар адвоката складає: згідно додатку до договору .
Згідно п. 1 додатку №6 від 20.03.2025 до договору від 23.02.2024 №23/02-24 вартість гонорару адвоката за надання правничої (правової) допомоги, визначеної п.4.2 договору від 23.02.2024, становить 7570,00 грн.
Суть правової допомоги за цим договором полягає, зокрема в такому: аналіз, вивчення документів, підготовка та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2024 № 11953627/37125153, від 24.10.2024 № 11953628/37125153, від 24.10.2024 № 11953625/37125153, від 24.10.2024 № 11953626/37125153 з питань зупинення реєстрації податкових накладних № 11 від 30.07.2024 на суму 119483,10 (ПДВ 19913,85), № 10 від 29.07.2024 на суму 297051,16 ( ПДВ 49508,53), № 5 від 12.09.2024 на суму 195030,00 (ПДВ 32505,00), № 12 від 31.07.2024 на суму 269864,10 (ПДВ 44977,35).
Актом прийому-передачі наданих послуг № 6/03-2025 від 20.03.2025 по договору від 23.02.2024 про надання правової допомоги сторони за цим договором підтвердили надання адвокатом послуг правничої допомоги, вартістю 7570,00 грн.: отримання професійної правничої допомоги, пов'язаної з підготовкою та поданням до суду позовної заяви про скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.10.2024 № 11953627/37125153, від 24.10.2024 № 11953628/37125153, від 24.10.2024 № 11953625/37125153, від 24.10.2024 № 11953626/37125153 з питань зупинення реєстрації податкових накладних № 11 від 30.07.2024 на суму 119483,10 (ПДВ 19913,85), № 10 від 29.07.2024 на суму 297051,16 ( ПДВ 49508,53), № 5 від 12.09.2024 на суму 195030,00 (ПДВ 32505,00), № 12 від 31.07.2024 на суму 269864.10 (ПДВ 44977,35), та супроводження справи № 160/31576/24 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, вважає, що при визначені суми, яка підлягає відшкодуванню, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тобто, відшкодовуються лише витрати, пов'язані з розглядом справи, які мають розумний розмір.
Дослідивши наведені в акті прийому-передачі наданих послуг № 6/03-2025 від 20.03.2025 зміст, суть та обсяг наданої позивачу правничої допомоги, а також наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений в акті розмір витрат на правничу допомогу адвоката, заявлений до відшкодування, є завищеним у порівнянні з їх фактичним обсягом, складністю написання та часом, необхідним для виконання відповідних робіт (наданих послуг).
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування судом враховані і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, що відповідає правовій позиції у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №520/7431/19.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 3000 грн.
Аргументи скаржника про не обґрунтування позивачем суми відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. не містять жодних доводів, які б свідчили про недотримання вимог ч.5 ст.134 КАС України, завищення та необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції.
Відповідач, вказуючи в апеляційній скарзі, що розмір витрат на правничу допомогу у цій справі не є співмірним із складністю справи, в той же час не наводить жодних обставин щодо неспівмірності витрат з розміром присудженої судом першої інстанції суми.
Щодо доказів на підтвердження проведеної оплати суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з аналізу наведених положень статті 134 КАС України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верхового Суду від 03.01.2019 у справі № 922/445/19.
Отже, відсутність документів, які свідчать про оплату гонорару адвоката не може бути підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу адвоката за умови їхньої реальності. Подібний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2023 року у справі № 500/5748/21.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законе та обґрунтоване додаткове рішення про стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування додаткового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі №160/31576/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров