17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/19752/25
Суддя І інстанції - Ільков В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що виразилася у невиплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , протягом року після звільнення його з військової служби через захворювання, пов'язане з проходженням військової служби;
- зобов'язати Міністерство оборони України провести належні виплати Позивачеві в розмірі передбаченому абз. 2 п «а» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за рахунок бюджетних асигнувань в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) її чоловіка ОСОБА_2 , внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2024 року та прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) її чоловіка ОСОБА_2 , внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Вказує на те, що заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю ОСОБА_2 на адресу Департаменту та Головного управління не надходила, тому Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відповідне рішення не приймалося. Також, відповідач зазначає про те, що зобов'язавши його розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2024 року та прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги втрутився у дискреційні повноваження відповідача з вирішення таких заяв.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , 14.11.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направила заяву з проханням призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбаченою п.2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку зі смертю свого чоловіка - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 була надано відповідь на заяву позивача від 14.11.2024 року щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченою п.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку зі смертю чоловіка, ОСОБА_2 , зокрема від 02.12.2024 року за № 7/4984, згідно якої позивачеві було повідомлено про те, що документи нею були подані неналежно, та те, що позивач має особисто подати необхідні документи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с. 29-30).
Вважаючи протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що виразилася у невиплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із смертю її чоловіка, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі-Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII. За приписами вказаної норми закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 10 статті 16-3 Закону №2011-XII).
Відповідно до пункту 20 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
У разі подання заяви в паперовій формі до неї додаються копії документів разом з оригіналами (для посвідчення цих копій), а у разі подання заяви засобами електронної пошти заява та копії документів подаються з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
До заяви додаються завірені копії:
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
висновку судово-медичної експертизи за результатами токсикологічного дослідження про неперебування/перебування загиблої (померлої) особи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або документа, виданого закладами судово-медичної експертизи, органами Національної поліції та/або закладом охорони здоров'я, в якому настала смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, що таке дослідження не здійснювалося;
документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою, сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
рішення суду про усиновлення дитини, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги усиновлювачам загиблої (померлої) особи;
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
свідоцтва про народження дитини або рішення суду про усиновлення цієї дитини загиблим (померлим), яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності або пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію по інвалідності, - для виплати грошової допомоги непрацездатним дітям, вдові (вдівцю) та батькам загиблої (померлої) особи;
рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю загиблої (померлої) особи з жінкою (чоловіком) без реєстрації шлюбу, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, - для виплати одноразової грошової допомоги чоловіку (жінці), який (яка) проживав (проживала) однією сім'єю із загиблою (померлою) особою;
медичного документа, що підтверджує вагітність, виданого відповідним закладом охорони здоров'я, - подається вагітними жінками для визначення кола осіб, які мають право на допомогу та визначення часток на отримання ними допомоги;
свідоцтва про народження онуків, свідоцтва про народження та смерть їх батьків - для виплати одноразової грошової допомоги онукам загиблої (померлої) особи;
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби);
рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім'ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону;
витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи.
Уповноважений орган під час оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги до поданих заявником копій документів додатково подає:
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
завірену копію особистого розпорядження (за наявності) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках.
Відповідно до пунктів 22, 23 Порядку №975 призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що керівник уповноваженого органу, подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку, а Розпорядник бюджетних коштів, в свою чергу, у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 як уповноважений орган під час оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги повідомив ОСОБА_1 листом від 02.12.2024 про те, що для подання заяви на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 з оригіналами та копіями документів (а.с. 29-30).
Викладені обставини свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 як уповноваженим органом під час оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів, яким у спірних відносинах є Міністерство оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги не подавався, а ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з оригіналами та копіями документів для подання такої заяви.
Зважаючи на те, що заява ОСОБА_1 від 14.11.2024 для призначення одноразової грошової допомоги разом із доданими до неї документами не уповноваженим органом не передавалася до Міністерства оборони України та, як наслідок, відповідачем рішень з розгляду такої заяви не приймалося, колегія суддів вважає, що у спірних відносинах Міністерством оборони України не порушувалися права ОСОБА_1 , як наслідок підстав для задоволення позову пред'явленого до Міністерства оборони України не має.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 як уповноваженим органом під час оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги заява ОСОБА_1 від 14.11.2024 з доданими до неї документами розпорядникові бюджетних коштів, яким у спірних відносинах є Міністерство оборони України не передавалася.
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_1 не є відповідачем у спірних відносинах.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також звертав увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина п'ята 48 КАС України). Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (частина шоста цієї статті).
Належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначав, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
Матеріали справи не містять доказів того, що суд запропонував позивачу здійснити заміну відповідача у справі або залучити до розгляду цієї справи належного співвідповідача.
Враховуючи те, що за змістом статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції, тобто виключно судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції, враховуючи і те, що наслідком такого порушення є вирішення справи без урахування усіх обставин, що мають значення для її вирішення, зробив висновок про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 17 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова