17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/21901/25
Суддя І інстанції - Ніколайчук С.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 РНКОПП НОМЕР_1 на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 р. № 622 в редакції від 20.07.2024 року із змінами, внесеними постановою КМУ від 12.07.2024 р. № 823 з урахуванням довідки про оклад, надбавку за ранг та вислугу років станом на січень 2024 року, та довідки за 60 календарних місяців роботи за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 РНКОПП НОМЕР_1 з 30.01.2024 року перерахунок фіксації пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VІІІ на підставі довідки від про оклад надбавку за ранг та вислугу років станом на січень 2024 року та довідки від 05.01.2024 року №6/2/25 про інші складові заробітної плати за грудень 2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позовну заяву задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на те, що розрахунок розміру пенсії позивача проведено на підставі довідок про заробітну плату, які видані ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- від 30.01.2024 за № 6/2/24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), станом на січень 2024 року;
- від 30.01.2024 за № 6/2/25 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію з 15.03.2006 року та отримую пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та продовжує працювати державним службовцем.
30 січня 2024 року позивач подала заяву про фіксацію пенсії державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу» та надала всі необхідні документи, а саме:
- Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка вислугу років);
- Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь - які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією згідно з пунктом 10.12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України від 10.12.2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 91.01.2019 року по 31.12. 2023 року становили;
- Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби. (за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням (фіксації) пенсії за грудень 2023 року).
В листопаді 2024 року провівши реєстрацію особистого кабінету пенсіонера на Порталі Електронних Послуг відповідача позивач побачила, що при фіксації мною права на отримання мною пенсійного забезпечення на підставі Закону України «Про державну службу» відповідач у справі нарахував розмір пенсійного забезпечення, який, на думку позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: відповідач у справі при розрахунку пенсійного забезпечення застосовано розмір заробітної плати з 01.01.2019 по 31.12.2023 року замість розміру заробітної плати, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії а саме грудень 2023 року.
На адвокатське звернення представника позивача, остання получила відповідь від 30.05.2025 року № 0400-010307-8/104011 , що згідно із пунктом 13-1 розділу ХV Закону № 1058, пенсії призначені на умовах Закону № 889, виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.
Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії при поданні заяви про фіксацію пенсії державного службовця згідно із Законом України «Про державне службу», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 095.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частино 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців у період до 01.05.2016 року визначалися Законом України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ).
Згідно ч.1 ст.37 Закону «Про державну службу» №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 року правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін.
Зокрема, відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п.2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про державну службу» №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і п.12 цього розділу.
В свою чергу, п.10, п.12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення згаданого Закону, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, зазначеними положеннями Закону «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016р. певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016р. на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При цьому, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону «Про державну службу» №3723-ХІІ після 01.05.2016р. є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 згаданого Закону і п.п.10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016р. (дата набрання чинності Законом «Про державну службу» №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік та страховий стаж.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.04.2018р. у зразковій справі №822/524/18 та у постановах від 26.06.2018р. у справі №676/4235/17, від 10.04.2019р. у справі №607/2474/17.
Порядок призначення пенсії колишнім державним службовцям передбачено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (далі - Порядок №622).
Відповідно до п.4 Порядку №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
-посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
-розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
-у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
-матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
17.01.2017р. Правлінням Пенсійного фонду України було прийнято постанову №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», якою затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII «Про державну службу», зокрема:
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2024 року позивач подала заяву про фіксацію пенсії державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу». При фіксації пенсії позивач надала всі необхідні документи, а саме:
- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка вислугу років);
- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь - які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією згідно з пунктом 10.12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України від 10.12.2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 91.01.2019 року по 31.12. 2023 року становили;
- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби. (за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням (фіксації) пенсії за грудень 2023 року).
Вказана довідки відповідають вимогам Постанови №1-3 щодо форми відповідних довідок. Доказів протилежного відповідачами не надано.
При цьому, обставини наявності у позивача 20 річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби станом на 01.05.2016 не є спірним.
Отже, враховуючи, що позивач має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і на момент виходу на пенсію не перебувала на державній службі, відтак, у силу вимог абз.6 п.4 Порядку №622, вона має право на обчислення пенсії із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Разом з тим, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024р. №823 зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024 та, відповідно, підлягає застосуванню саме з цієї дати, в той час, як позивача було переведено на пенсію державного службовця у січні 2024 року.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови пенсійного органу в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про оклад надбавку за ранг та вислугу років станом на січень 2024 року та довідки від 05.01.2024 року №6/2/25 про інші складові заробітної плати за грудень 2023 року.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 17 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова