17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 337/5022/25
Суддя І інстанції Сидорова М.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- скасувати постанову серії ЕНА №5702434 від 12.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським 2 взводу 2 роти УПП Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області капрала поліції Палочкіною Наталією Володимирівною в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП та закрити провадження у справі в цій частині на підстав п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП.
Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову серії ЕНА №5702434 від 12.09.2025, винесену поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Палочкіною Наталією Володимирівною по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.3 ст.121 КУпАП та, відповідно до ст. 36 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП закрито.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП надіслано на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нову постанову у справі, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на помилковість висновків суду щодо наявності підстав для направлення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП на новий розгляд. Разом з тим, скаржник вказує на протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП, оскільки транспортний засіб, яким керував позивач не пройшов в установленому порядку обов'язковий технічний контроль.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 12.09.2025 о 10:11 год. поліцейським взводу №2 роти №2 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Палочкіною Н.В. винесено постанову серії ЕНА №5702434 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, ч.3 ст.121 КУпАП, та на нього, відповідно до ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 12.09.2025 о 09:59 год., керуючи транспортним засобом «SKODA OCTAVIA А7», номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Н-31 110 км з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 135 км/год (швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС 000639), чим порушив п.12.6 ґ ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Крім того, він керував вказаним транспортним засобом, що підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, який своєчасно не пройшов, чим порушив п.31.3 б ПДР та ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на. підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначенні положеннями Закону України «Про дорожній рух».
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Згідно з пунктом 1.1. ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.
На виконання пункту 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР).
Відповідно до підпункту «б» пункту 31.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
За змістом статті 35 Закону № 3353-XII транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України";
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.
Забезпечення суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю бланками протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, а також доступом до загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюється на платній основі. Порядок забезпечення суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю бланками протоколів, доступом до зазначеної загальнодержавної бази даних та розмір плати за надання таких послуг встановлює Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, які належать військовим формуванням, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, покладається на ці формування та органи.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, зареєстрованих іншими уповноваженими державними органами, затверджує Кабінет Міністрів України за поданням цих органів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 121 КУпАП, з посиланням на не проходження транспортним засобом SKODA OCTAVIA A7 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» обов'язковому технічному контролю, чим допущено порушення частини 3 статті 121 КУпАП.
Як встановлено частиною 3 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, положеннями статті 31 Закону України № 580-VIII надано право поліції застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем було надано до матеріалів справи відеозаписи.
Однак, з наданих відеозаписів не вбачається, що в момент зупинки транспортний засіб, яким керував позивача використовувався як таксі, або на вказаному автомобілі не здійснювалося перевезення пасажирів або вантажів. Поліцейський виключно наполягав на тому, що в разі реєстрації транспортного засобу за юридичною особою, він підлягає обов'язковому технічному огляду.
Разом з тим, факт реєстрації транспортного засобу за юридичною особою не свідчить, що автомобілем здійснюється перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку.
В свою чергу, законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувана постанова в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для направлення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, оскільки постанова серії ЕНА №5702434 від 12.09.2025 в цій частині позивачем не оскаржується, а скасування постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП жодним чином не впливає на визначене постановою серії ЕНА №5702434 від 12.09.2025 стягнення.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині надсилання справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321. 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року - скасувати в частині надсилання справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.
В іншій частині рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанову складено 17 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова