17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/530/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:
визнати рішення Міністерства оборони України, прийнятого у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.09.2023 року №56/975 (пункт 33) протиправним та скасувати його в частині призначення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності та причинного зв'язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії АВ №0679407 від 27.12.2016 та серії 12ААВ №728581 від 31.01.2023 - у розмірі різниці між 400 та 90 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2015), в сумі 343200 грн 00 коп.;
зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв'язку із встановленням І групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що призначити одноразову грошову допомогу мав саме відповідач у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, так як інвалідність позивачу по причині: травма, так, пов'язана із Захистом Батьківщини, йому вперше було встановлено лише 31.01.2023, і датою виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є саме 31.01.2023, а тому позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано рішення Міністерства оборони України, прийнятого у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.09.2023 року №56/975 (пункт 33) протиправним та скасовано його в частині призначення ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності та причинного зв'язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії АВ №0679407 від 27.12.2016 та серії 12ААВ №728581 від 31.01.2023 - у розмірі різниці між 400 та 90 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2015), в сумі 343200 грн 00 коп.
Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням І групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що відповідно до пп. 1 п. 6 Порядку (Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975) грошова допомога виплачується в розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи (тобто станом на 01.01.2015; відповідно до п.4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Тобто, за своїм визначенням дана грошова допомога є одноразовою. Чинним законодавством не передбачено повторну виплату одноразової грошової допомоги в залежності від кількості отриманих захворювань, поранень, травм та ушкоджень здоров'я. Тому підстав для прийняття комісією рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року немає.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Позивач з 30.01.2015 по 17.07.2015 перебував на військовій службі.
Згідно свідоцтва про хворобу №661 від 12.06.2015. Позивачу встановлено діагноз: наслідки перенесених ішемічних інсультів (03.04.15, 19.05.15) в лівій гемісфері, руслі лівої середньої мозкової артерії, правосторонній геміпарез зі значним порушенням функції, правосторонній центральний прозомонопарез. Дисциркуляторна енцефалопатія гіпертонічного генезу ІІІ стадії, помірно виражений вестибуло-атактичний синдром, легкі когнітивні розлади. Гіпертонічна хвороба третьої стадії. Гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночка). СН-0. Ангіопатія за гіпертонічним типом. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Дифузний зоб ІІ ст., еутиреоз, без порушення функції. Поширений остеохондроз хребта без порушення функції. Хронічний простатит без порушення функції. Міопія в 1,5 Д обох очей з гостротою зору 1,0/1,0 з корекцією. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статей 41 а, 39 а графи ІІ Розкладу хвороб не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
21.07.2015 позивачу встановлено інвалідність третьої групи, причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серії АВ №0297428.
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 21.07.2015 серії АГ №0008942 ступінь втрати працездатності Позивача у відсотках становить 60 %.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №1024099 від 05.12.2018 позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково, причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби.
Позивач 02.03.2022 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 та соціального обслуговування.
07.11.2022 позивач отримав вогнепальне кульове поранення голови за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу в/ч НОМЕР_2 поблизу АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 10.01.2023 №70902023/41.
Згідно свідоцтва про хворобу №32/3 від 11.01.2023 позивачу встановлено діагноз: наслідки вибухової травми (07.11.2022): вогнепального уламкового проникаючого сліпого дотичного черепно-мозкового поранення правої лобної ділянки, забою головного мозку важкого ступеня, внутрішньомозкового крововиливу лобно-тім'яної ділянки, внутрішньошлуночкового крововиливу правого бокового шлуночка, субдуральної міжпівкульної гематоми, дірчастого перелому лобної кістки; операції (08.11.2022): розширеної ПХО , видалення детриту, вогнища геморагічного забою мозку та кісткових уламків, пластики ТМО, первинної пластики краніодефекту титановою пластиною у вигляді лікворної кісти правої лобної частки, краніодефекту правої лобної ділянки площею 13 см2, заміщеного титановою пластиною, лівобічної геміплегії зі значним порушенням функцій центральної нервової системи. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Дисциркуляторна хвороба. Звивистий хід внутрішньої сонної артерії справа, компресія хребетних артерій в хребтовому каналі з незначним порушенням кровообігу та функцій. Дисциркуляторна енцефалопатія другої стадії. Наслідки лакунарних ішемічних інсультів у басейні лівої середньої мозкової артерії (03.04.2015; 19.05.2015). Розповсюджений остеохондроз шийного, грудного і поперекового відділів хребта з незначним порушенням функції. Гіпертонічна хвороба третьої стадії, ступінь перший. Гіпертензивне серце. Ризик дуже високий. Ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз. СН І. Стеатогепатоз без порушення функції печінки. Хронічний некалькульозний холецистит, фаза нестійкої ремісії без порушення функції жовчного міхура. Хронічний панкреатит, латентна форма, без порушення функції підшлункової залози. Хронічний комбінований геморой ІІІ-ІV ступеня, ремісія. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Хронічний простатит без порушенння функцій. Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статей 39а, 75а графи ІІ Розкладу хвороб Позивач визнаний непридатним до військової служби з виклловного управління ДПС у Київській обл.
31.01.2025 позивачу встановлена перша А група інвалідності, причина інвалідності: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії ААВ №728581. Згідно даної довідки огляд Позивача здійснювався ПЕРВИННО.
01.06.2023 позивача було звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я за підпунктом б пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2023 №30-РС.
У жовтні 2023 року на підставі витягу з протоколу від 29.09.2023 №56/975 засідання
комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі між 400 та 90 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше було встановлено інвалідність (2015), в сумі 343 200 грн 00 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням, 05.11.2024 позивач звернувся із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 1 групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року з урахуванням суми, яка була виплачена йому на підставі витягу з протоколу від 29.09.2023 №56/975 засідання Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, так як інвалідність по причині: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини йому була вперше встановлена лише 31.01.2023, а тому днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є саме 31.01.2023. Враховуючи це, Позивач має право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.11.2024 №7746/с Позивачу повідомлено, що йому вже виплачено 343200 грн 00 коп. на підставі витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.09.2023 №56/975 як особі з інвалідністю І групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, у зв'язку зі зміною групи інвалідності та причинного зв'язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії АВ №0679407 від 27.12.2016 та серії 12ААВ №728581 від 31.01.2023 - у розмірі різниці між 400 та 90 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше було встановлено інвалідність (2015). ІНФОРМАЦІЯ_4 свою відмову мотивує тим, що Позивачу вперше інвалідність ІІІ групи була встановлена у 2015 році, та згідно рішення Міністерства оборони України від 09.10.2015 №42 зроблена виплата одноразової грошової допомоги у сумі 109620 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з вищезазначеною відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно ст.16 цього Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно ст.16-2 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Пункт 4 статті 16-3 Закону №2011 передбачає, якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв'язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).
У разі якщо під час первинного огляду було встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.
Відповідно до положень п.3 цього порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв'язку - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.
Під час проходження військової служби у 2015 році позивач отримав захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, на підставі якого 21.07.2015 йому було встановлено інвалідність третьої групи, причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби. При цьому у довідці до акта огляду МСЕК зазначено: огляд інваліда первинно.
05.12.2018 позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково, причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби. Огляд інвалідна повторно.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №1024099 від 05.12.2018 Позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково, причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби.
07.11.2022 позивач отримав вогнепальне кульове поранення голови за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу в/ч НОМЕР_2 поблизу АДРЕСА_1 .
На підставі отриманого 07.11.2022 поранення позивачу 31.01.2023 встановлено 1 групу інвалідності, причина інвалідності: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. При цьому у довідці до акта огляду МСЕК зазначено: огляд інваліда первинно.
Таким чином, до 31.01.2023 причиною інвалідності, яка встановлювалася позивачу було захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
Вперше позивачу було встановлено І групу інвалідності по причині: травма, так, пов'язане з Захистом Батьківщини, лише 31.03.2023. При цьому інвалідність позивачу по цій причині встановлено вперше, огляд здійснено первинний.
Таким чином, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у позивача є день встановлення йому інвалідності вперше по причині: травма, Так, пов'язана із Захистом Батьківщини, тобто 31.01.2023. Отже, позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 1 групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року.
Колегія суддів зауважує, що положення пункту 4 статті 16-3 Закону №2011 стосуються питання виплати одноразової грошової допомоги через одне й те ж ушкодження здоров'я, а не внаслідок різних.
Приписи Закону №2011 та №975 не передбачають, що отримання особою одного ушкодження здоров'я впливає на питання призначення їй одноразової грошової допомоги через отримання іншого (другого) ушкодження здоров'я, адже такі ушкодження є різними і кожне з них є самостійною підставою для отримання одноразової грошової допомоги.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 19 вересня 2022 року по справі № 240/8578/20 та від 26 квітня 2023 року по справі № 520/12925/2020.
Колегія суддів зазначає, що різні ушкодження здоров'я у 2015 році та 2023 році стали підставою для встановлення позивачу інвалідності, тому положення пункту 4 статті 16-3 Закону №2011 в спірному випадку не застосовуються, а доводи скаржника про те, що призначення позивачу одноразової грошової допомоги повинно обраховуватись в розмірах кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність - 2015 рік, є безпідставними та суперечать ст.16-2 Закону №2011.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а саме на 1 січня 2023 року, а тому наявні підстави визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від від 29.09.2023 року №56/975 (пункт 33), в частині відмови позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 400 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2023 календарного року.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко