Єдиний унікальний номер 448/167/26
Провадження № 2-а/448/16/26
про прийняття позовної зави до розгляду та відкриття провадження у справі
16.02.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №108665 від 20.01.2026 року, якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.202 КУпАП.
Ухвалою судді від 02.02.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з наявними у ній недоліками (невідповідність позовної заяви вимогам ст.160 КАС України, в тому числі не сплачено судовий збір).
05.02.2026 року від сторони позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява. Разом з тим, квитанцію про сплату судового збору позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви додано не було.
06.02.2026 року позивачем подано клопотання про продовження встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви процесуального строку, яке суддею було задоволено.
13.02.2026 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, так як всі його заощадження пішли на лікування через перенесене оперативне втручання на серці. На підтвердження вказаних обставин ним (позивачем) було долучено медичну документацію (виписний епікриз пацієнта ОСОБА_1 ).
Розглянувши подане клопотання та матеріали позову, приходжу наступного висновку.
Частинами першою, другою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У силу статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом пункту 1 частини першої статті 8 названого Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до частини другої згаданої статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов'язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, що прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, ураховуючи положення п.1 ст.6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку з наведеним, враховуючи майновий стан позивача ОСОБА_1 та надані докази в підтвердження заявленого клопотання, суд приходить до висновку про можливість його задоволення шляхом звільнення позивача від сплати судового збору за подачу позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо позовної заяви, то така позовна заява подана із додержанням вимог ст.160-161 КАС України, віднесена до предметної, інстанційної та територіальної юрисдикції Мостиського районного суду Львівської області. Підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження, встановлених КАС України немає, а тому її слід прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України.
Відтак, суд вважає за доцільне розглядати дану справу з повідомленням (викликом) сторін та із урахуванням особливостей, встановлених у ст.286 КАС України.
Окрім цього, позивачем ОСОБА_1 також подано письмове клопотання про витребування доказів, а саме: відео з камер спостереження ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі відео з боді-камер військовослужбовців ДПСУ за 20 січня 2026 року (з 18:00 год. по 23:59 год.) про його (позивача ОСОБА_1 ) затримання та винесення щодо нього спірної постанови.
За правилами частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).
Відповідно до положень ч.3 ст.77 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч.3 ст.80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з приписами статті 92 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів за клопотання учасника справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування запитуваної інформації, оскільки позивачем обґрунтовано, що вказана інформація має доказове значення та у позивача виникли труднощі у її отриманні у позасудовому порядку.
Керуючись ст.ст.20, 25, 79, 80, 92, 132, 133, 121, 171, 286 КАС України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору -задовольнити.
Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання позовної заяви до Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Призначити розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 16.15 год. 26 лютого 2026 року в приміщенні Мостиського районного суду Львівської області, що за адресою: м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9 Львівської області.
Повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.
Встановити відповідачу, враховуючи термін розгляду справи, визначений ст.286 КАС України, - 5 (п'ятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.3 ст.162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити сторонам, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути розцінено судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів -задовольнити.
Витребувати у ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) відео з камер спостереження Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у тому числі відео з нагрудних камер військовослужбовців ДПСУ за 20 січня 2026 року за період з 18:00 год. по 23:59 год. щодо обставин затримання та утримання громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та винесення щодо нього спірної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЗхРУ №108665 від 20.01.2026 року.
Запитувану інформацію надати Мостиському районному суду Львівської області до 20 лютого 2026 року.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: ms.lv.court.gov.ua.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.В. Кічак