17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 215/8449/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (суддя Царікова Олена Василівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради
про встановлення наявності компетенції,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити наявність компетенції (повноважень) Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради при отриманні заяви від 03.09.25 вх. 271 створювати штучні перешкоди для проведення службової перевірки дій посадових осіб і надати правову оцінку цим діям; визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати надати помісячно з 01.01.24 по 01.09.25 нараховану премію ОСОБА_2 з загальним підсумком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень, а, отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу за територіальною підсудністю згідно з ч. 8 ст. 29 КАС України.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Зокрема апелянт зазначає, що ігноруючи ту обставину, що п. 5 ч. 2 ст. 245 КАС України покладено повноваження на суд встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача, залишив поза увагою право надане позивачу п. 4, 5 ч. 1 ст. 5 КАС, суд дійшов хибного висновку, що є підставою для скасування ухвали.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 4, 5 частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Отже, право звернення до суду відповідно до п. 5 ч. 1 чт. 5 КАС України, в контексті з приписами статті 19 КАС України, належить виключно суб'єкту владних повноважень.
Разом з цим колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах має місце компетенційний спір, є формальними, адже суд не врахував зміст позовної заяви та не визначив які саме дії/бездіяльність оскаржує позивач.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний суд у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 215/1175/24 зазначив, що за змістом наведеної норми обов'язковими ознаками компетенційного спору є суб?єктний склад (сторонами у такому спорі є суб'єкти владних повноважень) та предмет спору (реалізація такими суб'єктами компетенції у сфері управління).
У цій справі поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що позивач по суті оскаржує бездіяльність Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо розгляду по суті заяви від 03.09.25 вх. 271, в якій позивач, окрім іншого, просила надати помісячно з 01.01.24 по 01.09.25 нараховану премію ОСОБА_2 з загальним підсумком.
При цьому використання позивачем у позовних вимогах формулювання «встановлення компетенції» не відносить цей спір до компетенційного з огляду на характер та суб'єктний склад спірних правовідносин.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що ухвалена з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року в адміністративній справі № 215/8449/25 скасувати.
Адміністративну справу № 215/8449/25 направити до Дніпропетровського адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з 17 лютого 2026 року та оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 17 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров