17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/27942/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року у справі №160/27942/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 19 січня 2026 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду через систему “Електронний суд» з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року у справі №160/27942/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження; надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі; докази надсилання іншим учасникам справи копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 26.11.2025 року, а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 19 січня 2026 року, тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що у своєму клопотанні скаржник не навів будь-яких переконливих та конкретних підстав, які б зумовлювали неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року скаржник отримав 26 січня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд».
06.02.2026 року на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2026 року скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги посилається на те, що справа №16027942/25 перебувала на супроводі головного спеціаліста юрисконсульта Сєдих О.А. яка звільнилась.
Також, до наведеної заяви відповідачем було долучено копію платіжної інструкції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги та докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….
Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
У розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Між тим, відповідачем не було подано до суду жодних доказів або пояснень, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги протягом тридцятиденного строку з дня отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення в системі "Електронний суд".
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає неповажними підстави зазначені скаржником про те, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження є те, що особа, яка була уповноважена на ведення цієї справи від імені відповідача звільнилась, і лише після звільнення іншим працівникам стало відомо про зміст оскаржуваного судового рішення, оскільки ця обставина не є об'єктивно непереборною, вона має суб'єктивний характер та пов'язана з організацією роботи відповідача, а отже залежить від його волевиявлення.
Таким чином, наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд визнає неповажними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких підстав, керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в поданій заяві про поновлення строку.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року у справі №160/27942/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 17 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов