16 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/11405/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року (суддя С.В. Златін)
у справі № 160/11405/25
за позовом ОСОБА_1
до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 598/9/1204 від 14.01.2025;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України призначити та повторно провести військово-лікарську експертизу стану здоров'я позивача з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку позивача на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не провів повторного медичного огляду позивача у відповідності до вимог Положення №402, чим порушив процедуру перегляду рішення ВЛК, з огляду на що було залишено в силі рішення, яке не відображає дійсний стан здоров'я позивача та придатність для проходження військової служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що порушення процедури розгляду скарги позивача про перегляд постанови ВЛК військової частини про придатності до військової служби позивача згідно довідки ВЛК від 31.10.2024 №9051 судом у ході розгляду цієї справи не виявлено. Суд зауважив, що суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402. Суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку медичному діагнозу, встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням та службою, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями відповідної військово-лікарської комісії.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник вказує, що при зіставленні відомостей спірного рішення відповідача та відомостей медичних документів, які подано до матеріалів справи позивачем, слід дійти висновку, що спірне рішення відповідача є протиправним. Зауважує, що довідкою ВЛК від 31.10.2024 та рішенням ЦВЛК від 14.01.2025 у позивача визначається лише наявність помірної недостатності трикуспідального клапану саме 2 ст., однак наданим позивачем документам про ступінь діагнозу відповідач оцінки не надав. Вважає, що йому неправильно встановлено ступінь придатності до військової служби, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач призваний за мобілізацією до Збройних Сил України та з січня 2024 року проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
За результатами медичного огляду військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 та, відповідно до Довідки військово-лікарської комісії № 9051 від 31 жовтня 2024 року встановлено наступний діагноз: Наслідки оперативного лікування вродженої вади серця: (1981 р.) - пластика дефекту міжпередсердної перетинки в умовах штучного кровообігу. 134. Помірна недостатність мітрального клапану 1 ст. 136. Помірна недостатність трикуспідального клапану 2 ст. СН 1 ст. Н52.1. Короткозорість 2, ОД лівого ока при гостроті зору з корекцією 1,0, гострота зору правого ока 1,0; придатний до військової служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; не придатний до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Позивач звернувся із скаргою до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ.
В рішенні Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ від 14.01.2025 № 598/9/1204 за результатом розгляду скарги позивача зазначено, що наявність захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби, не підтверджено медичною документацією.
Вважаючи рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 598/9/1204 від 14.01.2025 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно ст. 2 Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Згідно глави 1 розділу I Положення №402 в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Відповідно до приписів пункту 2.2 глави 2 розділу I Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону.
Згідно пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право зокрема розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК визначено у главі 3 розділу І Положення №402.
Так, пункт 3.1 глави 3 розділу I Положення №402 визначає, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Відповідно до приписів пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із скаргою до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ.
В свою чергу, рішенням Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ від 14.01.2025 №598/9/1204 розглянуто скаргу позивача та зазначено, що постанова ВЛК військової частини НОМЕР_2 , що оформлена довідкою військово-лікарської комісії № 9051 від 31 жовтня 2024 року, є обґрунтованою та прийнята з дотриманням Положення №402, а наявність захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби, не підтверджено медичною документацією.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірному рішенні відповідачем виконано вимоги пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення №402, здійснено належним чином об'єктивну перевірку скарги і надано роз'яснення за скаргою позивача, а тому суд першої інстанції правильно вказав про відсутність порушення процедури розгляду скарги позивача про перегляд постанови ВЛК військової частини, що оформлена довідкою ВЛК від 31.10.2024 №9051. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а.
Відтак, суд апеляційної інстанції не приймає аргументи скаржник, що спірне рішення є протиправним у разі здійснення зіставлення відомостей спірного рішення та відомостей медичних документів, які подано до матеріалів справи позивачем, а також що відповідач не надав оцінку документам про ступінь діагнозу позивача.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 160/11405/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров