Справа № 757/46298/25-кСлідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/911/2026Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
10 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді- ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Маньківської селищної ради ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника Маньківської селищної ради ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 09.09.2025 за вих. № 989/02-17.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що представником Маньківської селищної ради ОСОБА_6 у заяві від 09.09.2025 за вих. № 989/02-17 не вказано конкретних фактів, які б могли свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути підставою для невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу скасувати, зобов'язати слідчого ТУ ДБР у м. Києві на підставі заяви від 09.09.2025 №989/02-17 про вчинення кримінального правопорушення внести відомості до ЄРДР та надати витяг з ЄРДР.
Вважає, що суд не перевіривши належним чином відповідні мотиви слідчого ТУ ДБР у м. Києві та здійснивши без такої перевірки оцінку доказів наявності обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема в частині порушення засади змагальності сторін у кримінальному провадженні.
Зазначає, що висновки суду про те, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення не вказано конкретних фактів, які б могли свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд не взяв до уваги заяву про вчинення кримінального правопорушення та додатки до неї. Суд фактично здійснив оцінку заяви про вчинення кримінального правопорушення на предмет наявності складу кримінального правопорушення, що є передчасним на стадії розгляду скарги на бездіяльність слідчого.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію ухвалу селищна рада отримала 23.10.2025, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
Представник Маньківської селищної ради ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просив здійснювати розгляд без його участі. Інші учасники належним чином повідомлені про час і місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. При цьому, їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до матеріалів провадження, автор апеляційної скарги отримав копію ухвали слідчого судді 23.10.2025 року, яка постановлена без його участі, та як убачається в матеріалах провадження подав апеляційну скаргу на дану ухвалу 29.10.2025 року, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України.
З урахуванням вказаного, підстави для вирішення питання про поновлення йому строку апеляційного оскарження відсутні.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2025 представник Маньківської селищної ради ОСОБА_6 направив за допомогою засобів поштового зв'язку до ТУ ДБР у м. Києві заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 09.09.2025 за вих. №989/02-17, яку отримано останнім 16.09.2025.
Відомості до ЄРДР внесено не було, у зв'язку з чим ОСОБА_6 звернувся зі скаргою до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.
За результатом судового розгляду поданої скарги, слідчий суддя відмовив у її задоволенні, обґрунтовуючи своє рішення тим, що подана заява не містить даних про вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді, та наголошує, що у заяві не наведено належного обґрунтування, яке б уповноважувало службову особу ТУ ДБР у м. Києві на вчинення передбачених законом дій, тобто правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що норма ч. 1 ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, відповідно до якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, та мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги представника Маньківської селищної ради ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою.
Помилковим є переконання скаржника, що він наділений безмежними правами на звернення з будь-якою заявою, вказавши, що визначена особа вчинила кримінальні правопорушення і ці відомості беззастережно мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки всі питання щодо місця звернення та форми цих звернень чітко регламентовані нині діючим кримінальним процесуальним Законом, що повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Проте, у справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Маньківської селищної ради ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника Маньківської селищної ради ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя