Справа №759/17265/25Головуючий у І інстанції: Кравець В.М.
Провадження №33/824/5418/2025
23січня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційні скаргиОСОБА_3 та його захисника Гелхвіідзе Д.Р.на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15жовтня 2025 року,
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15жовтня 2025 рокуОСОБА_3визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, за правилами ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 та його захисник Гелхвіідзе Д.Р.подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує, що даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який міститься в матеріалах справи, не доводиться, що ОСОБА_3 керував даним транспортним засобом.
Також звертає увагу суду на те, що із складених працівниками поліції адміністративних матеріалів за правопорушення за ст.124 КУпАП не вбачається механічних пошкоджень, спричинених транспортним засобамвнаслідок зіткнення.
Посилається на те, що із долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що на вказаному носії міститься відео лише складання схеми місця ДТП та складання протоколу за ст.124 КУпАП. Фіксація обставин проходження ОСОБА_3 огляду із застосуванням спеціального технічного приладу Drager на зазначеному диску відсутня.
Також ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі звертає увагу на те, що матеріали справи, у тому числі відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, не містить підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зокрема, матеріали справим не містять фіксації проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначення його результатів та належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Також стверджує, що не перебував за кермом транспортного засобу «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , 23.07.2025 о 23:20 у місті Києві по вулиці Михайла Драй-Хмари, 44, та, відповідно, не вчиняв наїзд на припаркований автомобіль марки «Toyota Carina», д.н.з. НОМЕР_2 .
За результатами апеляційного перегляду ОСОБА_3 та його захисник просять оскаржувану постанову Святошинського районного суду міста Києва про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та закрити провадження, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування чого зазначає, що як вбачається з постанови суду першої інстанції, у судовому засіданні 15 жовтня 2025 року ОСОБА_3 участі не брав, а копію постанови отримав 17 жовтня 2025 року, що підтверджується розписною, наявною в матеріалах справи (а.с.22).
Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки обставини, на які посилається апелянт, підтверджуються матеріалами справи.
З цих підстав суд задовольняє клопотання ОСОБА_3 та поновлює йому строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_3 та його захисника Гелхвіідзе Д.Р. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши викладені у ній доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні п.п. 2.9(а) та 13.1 Правил дорожнього руху.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 23липня 2025 року о 23 год. 20 хв.,керував по вул. Михайла Драй-Хмари, 44у місті Києві,транспортним засобом марки «Hyundai Tucson»,д.н.з. НОМЕР_1 , допустив порушення п.13.1 Правил дорожнього руху, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Toyota Carina», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Крім цього, 23 липня 2025 року о 23 год. 20 хв., ОСОБА_3 впорушення п.2.9(а) ПДРкерувавтранспортним засобом марки «Hyundai Tucson»,д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Михайла Драй-Хмари, 44 у місті Києві в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
За висновками суду, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400710 від 24.07.2025 року та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400702 від 23.07.2025 року, складеними уповноваженою на те особою, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП та містять усі необхідні дані, на підставі яких можливо встановити фактичні обставини вчинених правопорушень;
- чеком приладу Alcotest Drager №6820 ARHK-0543, тест 4245, яким зафіксовано наявність в організмі ОСОБА_3 алкоголю в кількості 3,42 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції від 23.07.2025 року;
- схемою місця ДТП від 23.07.2025 року;
- поясненням учасника ДТП;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Пунктом 2.9(а) Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Викладені в протоколі від 23.07.2025 року обставини проходження ОСОБА_3 огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який долучений до протоколу і міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейським, у зв'язку з встановленими ознаками алкогольного сп'яніння, запропоновано ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, роз'яснено підстави для проведення такого огляду та наслідки відмови від його проходження. На вимогу працівника поліції ОСОБА_3 пройшов такий огляд на місці зупинки за допомогою спеціального приладу Alcotest Drager. Результат огляду зафіксував наявність в його організмі алкоголю в кількості 3,42 проміле.
Наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції спростовуються доводи ОСОБА_3 та його захисника Гелхвіідзе Д.Р. про те, що проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Alcotest Drager не було зафіксоване на нагрудну камеру працівника поліції.
Оскільки ОСОБА_3 в порушення п.2.9а ПДР України керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає наявні в матеріалах справи докази належними, допустимими та такими, що в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
ПозиціюОСОБА_3 та його захисника про те, що ОСОБА_3 не керував транспортним засобом за вказаних у протоколах обставин, суд розцінює як таку, яка не підтверджується матеріалами справи та спрямована на уникнення ним відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.До того ж дана позиція спростовується показаннями свідка та відеозаписом, наявним в матеріалах справи, з якого вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_3 жодним чином не заперечував того, що саме він керував транспортним засобом за вказаних у протоколах обставин.
Поряд з цим, у своїй апеляційній скарзі захисник стверджує, що вматеріалах справи відсутній відеозапис, на якому було б зафіксовано факт порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України.
Такі доводи захисника суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на те, що працівники патрульної поліції приїхали за викликом вже після настання ДТП, а тому не могли фізично зафіксувати порушення. Однак за фактом порушення п.13.1 ПДР було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_3 , а також долучені докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Також захисник звертає увагу, що із складених працівниками поліції адміністративних матеріалів за правопорушення за ст.124 КУпАП, не вбачається факту спричинення транспортним засобам механічних пошкоджень унаслідок наїзду. Однак такі доводи не відповідають дійсності, оскільки механічні пошкодження транспортних засобів зазначені на схемі ДТП (а.с.7), відповідно обох транспортних засобів.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, за правилами ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_3 та йогозахисника Гелхвіідзе Д.Р. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз