(додаткова)
26 грудня 2025року м. Київ
Справа №758/9460/25
Провадження: № 22-з/824/1433/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
розглянувши заяву адвоката Полєтаєва Андрія Андрійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про ухвалення додаткового рішення
у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 рокузмінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
27 жовтня 2025 року адвокат Полєтаєв А. А. в інтересах ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення витрат на правничу допомогу, яка обґрунтована тим, що відповідач, під час перегляду справи в суді першої та апеляційної інстанції зазнав відповідних витрат на правничу допомогу в загальній сумі 10 000 грн, що підтверджується належними доказами. Ураховуючи, що наслідком апеляційного перегляду справи є фактичне залишення апеляційної скарги без задоволення, просив покласти на позивача витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі.
ОСОБА_1 подав до суду заперечення на заяву представника ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в якій зазначив, що до матеріалів справи заявником додано виключно акт наданих послуг № 213 від 27 жовтня 2025 року на суму 10 000 гривень. Водночас не надано жодного документа, що підтверджував би фактичну сплату зазначеної суми: відсутні платіжні доручення з відміткою банку про виконання, касові чеки, прибуткові касові ордери або будь-які інші банківські документи про переказ коштів адвокату чи адвокатському об'єднанню. Відсутність таких доказів не дозволяє суду встановити, чи справді заявник поніс відповідні витрати, чи має їх понести, та в якому обсязі. Це створює ризик подвійного стягнення витрат або стягнення витрат, які фактично не виникли. Крім того, вважає заявлений представником розмір не співмірним із складністю категорії даної справи. Крім того, акт наданих послуг не містить погодинного розрахунку витраченого часу, що унеможливлює перевірку обґрунтованості заявленої суми. Крім того, зазначена представником відповідача сума буде становити надмірний тягар для ОСОБА_1 , що суперечить практиці Верховного Суду.
Вирішуючи порушене заявником питання, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та
виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи убачається, що представником відповідача у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 було зроблено відповідну заяву про понесення витрат на правничу допомогу та зазначено їх орієнтовний розмір.
На підтвердження понесених ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокат Полєтаєв А. А. надав суду: договір про надання правової допомоги від 01.01.2024 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвокатською діяльністю адвокатом Полєтаєвим А. А.; акт приймання-передачі наданих послуг .
З матеріалів справи, а саме з акта приймання-передачі наданих послуг убачається, що ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» понесено витрати на правничу допомогу, які складалися з послуги надання правничої допомоги, що включає в себе: збір доказів, визначення засобів доказування, узгодження правової позиції з клієнтом; підготовка, формування та подача відзиву; підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, у розмірі - 8 333 грн 33 коп + 1 666 грн 67 коп ПДВ, що в загальному становить 10 000 грн.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц з цього питання дійшла висновку, що «розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою».
Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Верховного суду від 26.07.2022 року у справі № 910/1209/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 у постанові Верховного суду від 28.06.2023 року у справі № 463/2001/19.
Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З вищенаведеного убачається, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.
ОСОБА_1 скористався правом та подав заперечення на дане клопотання представника відповідача щодо ухвалення додаткового рішення у справі.
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Колегія суддів частково погоджується із запереченнями ОСОБА_1 про те, що визначений представником відповідача розмір (10 000) є надмірним та звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17; від 19.11.2024 року у справі 910/14543/23).
Колегія суддів, ураховуючи заперечення позивача, вважає, що в даному випадку, витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн не відповідають критерію розумної необхідності таких витрат, а тому підлягають зменшенню.
При цьому, надаючи оцінку запереченням ОСОБА_1 , колегія суддів відмічає, що витрати на професійну правничу допомогу відшкодовуються незалежно від того, чи вони вже були фактично сплачені стороною, чи лише підлягають сплаті, при цьому, така позиція підтверджена сталою практикою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 08.08.2024 року у справі № 824/268/21.
Крім того, акт наданих послуг оформлений відповідно до умов договору, який не передбачає погодинного обліку. Вартість послуг є фіксованою та базується на погодженому обсязі робіт, а не на витраченому часі. Колегія суддів вважає, що зміст акту достатньо деталізований для підтвердження обґрунтованості суми.
Отже, оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг, колегія суддів, з урахуванням заперечень позивача, дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн не відповідає критеріям розумної необхідності, а також принципу співмірності та пропорційності судових витрат. Стягнення у заявленому обсязі становило б надмірний тягар для ОСОБА_1 , що суперечить засадам справедливого розподілу судових витрат. Відтак, розмір витрат, заявлений представником ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», підлягає зменшенню до 3 000 грн.
Керуючись ст.ст. 260, 270, 368, 382 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Полєтаєва Андрія Андрійовичав інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Новокостянтинівська 20, м. Київ, 04080 ЄДРПОУ 41946011) 3 000 (три тисячі) грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2026 року.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура