16 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/28196/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (суддя Е.О. Юрков) у справі № 160/28196/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету на суму 115 195,63 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка має податковий борг у загальному розмірі 115 195,63 грн, який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Відповідачкою сума боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач змушений звернутись до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що в інтегрованих картках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 115195,63 грн., який виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень, які подані контролюючим органом до матеріалів справи. Інформація щодо оскарження наведених рішень відсутня.
Суд з'ясував, що у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по фізичній особі відповідачці була сформована податкова вимога від 20.01.2025 року №0001627-1305-0436 на суму 116 884,75 грн, яка була направлена на податкову адресу платника податків засобами поштового зв'язку та повернута поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Суд вказав, що станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 115 195,63 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
Таким чином, суд вважав, що позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала
апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що в податковому повідомленні-рішенні №1605002-2411-0466-UА12020010000033698 контролюючий орган здійснив неправильний розрахунок зобов'язання щодо податку на нерухоме майно, натомість правильний розмір податку складає 820,08 грн., який сплачено скаржником 14.05.2025р. Вказує, що вона з жовтня 2020 року за об'єктами АДРЕСА_1 та б.22 сплатила податок за нерухоме майно за 2020-2021 роки у розмірі 26204,00 грн., залишок сплачено 03.12.2025р. у розмірі 440,03 грн. Зауважує, що у рішенні №2004915-2411-0466-UА12020010000033698 неправильно здійснено розрахунок податку на нерухоме майно, однак податок на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 за 2020 рік скаржником сплачено. Вважає, що позивач не надав копії жодного податкового повідомлення-рішення, на які він посилається у позові. Зазначає, що розрахунок податкового боргу, який долучено позивачем до матеріалів справи, не є належним доказом існування у скаржника податкового боргу.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. В інтегрованих картках платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 115 195,63 грн, а саме:
1. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010200), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 35 292,22 грн, згідно:
податкового повідомлення-рішення №1605002-2411-0466-UА12020010000033698 від 31.07.2024 на суму 1 862,20 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004588-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 6 846,64 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004912-2411-0466-UА12020010000033698 від 23,09.2024 на суму 6 346,05 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004913-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 5 389,45 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004587-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 417,08 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004914-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 328,31 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004589-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 8 061,89 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004590-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 3 379,99 грн;
податкового повідомлення-рішення №2005187-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 2 660,61 грн;
2. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010300), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 79 903,41 грн, згідно:
податкового повідомлення-рішення №2004915-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 79 445,28 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004916-2411-046б-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 458,13 грн.
Вказані зобов'язання у встановлений термін та у повному обсязі відповідачем не сплачені.
Загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 складає 115 195,63 грн.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Колегія суддів з'ясувала, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 115 195,63 грн, а саме:
1. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010200), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 35 292,22 грн, згідно:
податкового повідомлення-рішення №1605002-2411-0466-UА12020010000033698 від 31.07.2024 на суму 1 862,20 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004588-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 6 846,64 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004912-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 6 346,05 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004913-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 5 389,45 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004587-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 417,08 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004914-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 328,31 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004589-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 8 061,89 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004590-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 3 379,99 грн;
податкового повідомлення-рішення №2005187-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 2 660,61 грн;
2. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010300), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 79 903,41 грн, згідно:
податкового повідомлення-рішення №2004915-2411-0466-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 79 445,28 грн;
податкового повідомлення-рішення №2004916-2411-046б-UА12020010000033698 від 23.09.2024 на суму 458,13 грн.
Колегія суддів зазначає, що оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі.
Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 року у справі №380/783/21.
Таким чином, апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що контролюючим органом здійснено помилкові розрахунки зобов'язань, що визначені у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях, копії яких наявні у матеріалах справи.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що контролюючий орган надіслав на податкову адресу відповідачки вищевказані податкові повідомлення-рішення рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення 0600959197129 та 0600970372030, які повернуто контролюючому органу за закінченням терміну зберігання. Отже, такі податкові повідомлення-рішення згідно приписів ПК України вважаються врученими. Разом з тим, докази оскарження таких податкових-повідомлень рішень надано не було, а тому несплачена сума визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що нею сплачено 26204,00 грн. та 92686,51 грн. за зобов'язаннями, які визначені контролюючим органом згідно наявних у матеріалах справи податкових повідомлень-рішень, адже після винесення таких рішень у 2024 році в ІКП відповідачки відсутні відомості про сплату нею коштів у розмірі 26204,00 грн. та 92686,51 грн., інші докази сплати таких коштів відповідачкою у 2024 році, зокрема квитанції/платіжні доручення, також відсутні.
Стосовно сплати відповідачкою 14.05.2025 року коштів у розмірі 820,08 грн., колегія суддів встановила, що такі кошти відображено та зараховано в ІКП відповідачки під час визначення податкового боргу.
Тобто, заявлений до стягнення податковий борг 115 195,63 грн. визначено з урахуванням сплати відповідачкою 14.05.2025 року коштів у розмірі 820,08 грн., а отже ця сплата коштів заявлений до стягнення розмір боргу не спростовує.
Щодо сплати відповідачкою коштів у розмірі 440,03 грн. згідно квитанції від 03.12.2025р. №1.430051553.1., слід зауважити, що суд апеляційної інстанції переглядає справу перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а тому сплата відповідачкою коштів після ухвалення судом першої інстанції рішення не спростовує висновки суду першої інстанції, які зроблені ним під час розгляду справи, щодо дотримання позивачем процедури, яка передує стягненню податкового боргу за рішенням суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що сплата відповідачкою коштів 440,03 грн. згідно квитанції від 03.12.2025р. має бути врахована контролюючим органом при визначення загальної суми заборгованості.
Також, апеляційний суд дослідив, що податкову вимогу від 20.01.2025 року №0001627-1305-0436 надіслано рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача, однак таке поштове відправлення повернуто контролюючому органу за закінченням строку зберігання. Таким чином, податкова вимога від 20.01.2025 року №0001627-1305-0436 згідно положень ПК України вважається врученою.
З огляду на встановлені вище обставини, дотримання контролюючим органом процедури, що передує стягненню податкового боргу за рішенням суду, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені контролюючим органом позовні вимоги в повній мірі узгоджуються з приписами податкового законодавства, та є обґрунтованим.
Підсумовуючи, керуючись приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 160/28196/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 16.02.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров