17 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/7815/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладене у листі від 20.06.2025, про відмову в зарахуванні у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період її роботи на посаді медичного працівника в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні з 23.04.2004 по 09.07.2025 у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2025, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Тому вважає, що відповідачем необґрунтовано не зараховано до її страхового стажу періоди роботи в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні з 23.04.2004 по 09.07.2025 (день звернення до суду) у подвійному розмірі.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня вручення її копії для подання відзиву разом з доказами.
Вказану ухвалу суду було надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 24.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком (а.с. 36).
23.05.2025 позивач звернувся з заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якій просив зарахувати у подвійному розмірі до страхового стажу період роботи в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні (а.с. 42).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було надано відповідь від 20.06.2025 №7397-6622/Т-02/8-2500/25, з якої вбачається, що відповідачем було відмовлено у задоволенні заяви про зарахування до страхового стажу період роботи з 23.04.2004 по 23.04.2025 в пільговому обчисленні. Відповідач мотивував свою відмову тим, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Позивач вважає протиправною відмову, у зв'язку із чим звертається до адміністративного суду із даною позовною заявою.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право на пільгове обчислення страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, лише за періоди роботи до 01.01.2004, а після 01.01.2004 пільговий порядок застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з абзацом другим пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
У відповідності до статті 6 Закону № 1788-XII особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
За правилами статті 60 Закону № 1788-XII (у редакції, чинній з 15.08.2003), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відмовляючи позивачу у зарахуванні у подвійному розмірі періоду роботи Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вказує, що вказана робота після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Тож спірною є обставина правомірності висновку відповідача щодо не зарахування періоду роботи позивача після 01.01.2004 (23.04.2004 по 09.07.2025) у подвійному розмірі, як це встановлено статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На переконання суду такі дії відповідача є неправомірними, що доводиться наступним.
Абзацом сьомим статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
За приписами статті 10 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається закладами з надання психіатричної допомоги всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб. Медичні працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, враховуючи найскладніші умови трудової діяльності, що провокують професійне «вигорання» в наведених вище закладах охорони здоров'я, законодавцем було передбачено спеціальну преференцію - подвійне зарахування стажу для призначення пенсії під час перебування на посадах медичного працівника в таких закладах.
Слід заначити, що стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону № 1788-XII та не зупиняє її дію.
Таким чином, порівняльний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що Закон № 1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування статті 60 Закону № 1788-XII при обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону № 1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час і, до того ж, спеціальною у питаннях про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 06.07.1984 ОСОБА_1 з 23.04.2004 по 09.07.2025 працювала на різних посадах в Комунальному некомерційному підприємству «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» (а.с. 8-11).
Відповідно до копії довідки Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради від 23.04.2025 № 104 ОСОБА_1 працювала в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні Чернігівської обласної ради з 23.04.2004 по 02.10.2008 на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими відділення № 1; з 03.10.2008 по 03.11.2009 сестри-господарки відділення № 1; з 04.11.2009 по теперішній час на посаді сестри-господині відділення № 1.
У відпустці для догляду за дитиною віком до трьох років не знаходилася.
У відпустці без збереження заробітної плати знаходилася: 04.12.2015 (нак. №233-відп. 02.12.2015); 17.03.2016 (нак. № 56-відп. від 17.03.2016); з 03.11.2021 по 02.12.2021 (нак. № 148-відп. від 26.10.2021) (а.с.12 зворот.).
Проте, відповідно до рішення про перерахунок від 26.02.2025 № 974210159372, період роботи ОСОБА_1 зараховано до стажу роботи позивача в одинарному розмірі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду її роботи з 23.04.2004 по 09.07.2025 на посадах молодшої медичної сестри та працівника з господарської діяльності закладу охорони здоров'я в Комунальному некомерційному підприємству «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради в подвійному розмірі.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в зарахуванні у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Комунальному некомерційному підприємству «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 23.04.2004 по 09.07.2025 на посадах молодшої медичної сестри та працівника з господарської діяльності закладу охорони здоров'я в Комунальному некомерційному підприємству «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2025, з урахуванням виплачених сум.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в зарахуванні у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Комунальному некомерційному підприємству «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 23.04.2004 по 09.07.2025 на посадах молодшої медичної сестри та працівника з господарської діяльності закладу охорони здоров'я в Комунальному некомерційному підприємству «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2025, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.02.2026.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ