1Справа № 335/11498/24 4-с/335/4/2026
17 лютого 2026 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Гусакової О.Б., звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гринь Я.А. у виконавчому провадженні №77334718.
В обґрунтування скарги зазначає, що рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя у справі №335/11498/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду 10.10.2024 до досягнення дитиною повноліття.
28.02.2025 державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гринь Яною Анатоліївною відкрито виконавче провадження №77334718.
08.08.2025 через підсистему АСВП боржник дізнався, що за ним існує заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від за період з 10.10.2024 по 01.08.2025 становить 206 230,62 грн.
При цьому, вважає, що вказана сума заборгованості була нарахована неправомірно, оскільки до суми доходів боржника виконавцем було включено єдино разову соціальну виплату (дохід), з якого не стягуються аліменти, а саме одноразову грошову допомогу за набуття ним інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини у розмірі 757 000,00 грн.
Так, відповідно до постанови КМУ №146 від 26 лютого 1993 року з військовослужбовців Збройних Сил України, не стягуються аліменти з грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Одноразове грошове забезпечення у разі інвалідності є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, воно не має постійний характер та не належать до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Також відповідно до ст.73 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення аліментів не здійснюється також із одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
За вказаних обставин вважає, що державним виконавцем неправомірно включено отриману скаржником єдино разову соціальну виплату до суми доходів боржника та виплата , яку отримав ОСОБА_1 у розмірі 757 000,00 грн. підлягає виключенню з суми доходів, з яких нараховані аліменти з наступним перерахунком його заборгованості.
З урахуванням вищезазначеного ОСОБА_1 просить суд визнати дії державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у мсті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гринь Я.А. у виконавчому провадженні №77334718 незаконними та зобов'язати державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у мсті Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гринь Я.А. виключити дохід ОСОБА_1 у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн. з суми заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 для утримання неповнолітньої доньки.
01 вересня 2025 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябінського А.В. у яких зазначено про те, що 11.08.2025 ОСОБА_1 подав скаргу щодо неправомірного включення до розрахунку заборгованості одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн., виплаченої йому у зв'язку із набуттям інвалідності під час виконання обов'язків із захисту України.
За наслідками розгляду звернення та проведеної перевірки, у тому числі, отримання додаткових документів встановлено, що отримана боржником сума у розмірі 757 000,00 грн. є одноразовою грошовою допомогою за набуття інвалідності під час виконання обов'язків із захисту України, які не враховуються при визначенні розміру аліментів та на підставі чого державним виконавцем виключено суму одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн. із розрахунку доходів боржника, з яких нараховуються аліменти та проведено повторний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Таким чином вимоги скарги фактично задоволено, а спір врегульовано у досудовому порядку.
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця залишено без розгляду.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року ухвалу Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 01 вересня 2025 року було скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року справу за скаргою ОСОБА_1 призначено до розгляду.
26 грудня 2025 року та 13 січня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябінського А.В. у яких останній просить суд відмовити у задоволенні скарги враховуючи те, що на дату розгляду скарги предмет спору між сторонами фактично відсутній оскільки 28.08.2025 за результатами повторного звернення ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №77334718 державним виконавцем виключено суму одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн. із переліку доходів боржника, з яких здійснюється нарахування аліментів, проведено повторний розрахунок заборгованості, який направлено сторонам виконавчого провадження для ознайомлення.
ОСОБА_1 та його представник адвокат Гусакова О.Б. про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку проте у судові засідання 23.01.2026 та 17.02.2026 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2025 року представником скаржника - адвокатом Гусаковою О.Б. через систему «Електронний суд» подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте у судове засідання 23.01.2026 та 17.02.2026 ОСОБА_4 на відеоконференц зв'язок не вийшли, причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, разом з тим в матеріалах справи наявна заява останньої про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість доводів скарги, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Приписами ч.1 ст.447-1 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.448 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя у справі 335/11498/24 від 16.12.2024 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду 10.10.2024 до досягнення дитиною повноліття.
За заявою представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Яковенко В.І. у справі видано виконавчий лист №335/11498/24 від 30.01.2025 року.
Постановою заступника начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гринь Я.А. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя №335/11498/24 від 30.01.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду 10.10.2024 до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування скарги представник скаржника зазначила, що через систему АСВП боржник дізнався, що у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої відповідно до розрахунку за період з 10.10.2024 по 01.08.2025 становить 206 230,62 грн.
Вважає вказаний розрахунок заборгованості неправомірним оскільки до суми доходів боржника виконавцем було включено єдино разову соціальну виплату (дохід) за набуття останнім інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з якої не стягується аліменти.
11.08.2025 року з цього приводу представником ОСОБА_1 була подана скарга на дії державного виконавця Гринь Я.А. до керівника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка була залишена без задоволення.
Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частинами першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
За змістом п.4 ч.2 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення не здійснюється із одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Постановою КМУ від 26.02.1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», затверджено перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків та інших осіб.
Пунктом 8 цієї ж постанови передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків,
передбачених законом.
Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Зокрема, згідно п.4 ч.2 ст.16 вищезазначеного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Як вбачається з відповіді тво командира військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2024 №264 молодшому сержанту ОСОБА_1 , який 10.01.2024 визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серія 12ААГ №166400 від 10 січня 2024 виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 757 000,00 грн.
За вказаних обставин, враховуючи наведені норми законодавства, одноразова грошова допомога отримана боржником ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок отримання травми пов'язаної із захистом Батьківщини не підлягає включенню до суми доходів боржника з яких нараховуються аліменти на утримання дитини.
Отже, суд вважає обґрунтованими доводи скарги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) Гринь Я.А. у виконавчому провадженні №77334718 щодо включення державним виконавцем до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів отриманого ОСОБА_1 доходу у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн.
Факт того, що державним виконавцем було самостійно виключено з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів отриманий ОСОБА_1 дохід у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн., жодним чином не спростовує неправомірність таких дій державного виконавця при включенні до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів отриманого ОСОБА_1 доходу у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн., та не свідчить про те, що такі дії були правомірні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) Гринь Я.А. у виконавчому провадженні №77334718 щодо включення державним виконавцем до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів отриманого ОСОБА_1 доходу у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн.
Разом з цим, під час розгляду справи судом встановлено, що державним виконавцем було здійснено перерахунок заборгованості ОСОБА_1 та виключено при здійсненні розрахунку з суми доходів боржника одноразової грошової допомоги, а отже державним виконавцем самостійно здійснено перерахунок заборгованості, отже суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги в цій частині.
Керуючись ст.ст. 447, 447-1, 448, 450, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) Гринь Я.А. у виконавчому провадженні №77334718 щодо включення до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів доходу отриманого ОСОБА_1 у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 757 000,00 грн.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів, з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 17 лютого 2026 року.
Суддя: А.Б.Алєксєєнко