Справа №127/3556/26
Провадження №1-кс/127/1481/26
09 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на рішення старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_5 про відмову в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025020000000169 від 25.09.2025,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_4 зі скаргою на рішення старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_5 про відмову в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025020000000169 від 25.09.2025.
Скаргу мотивовано тим, що 30.01.2026 ОСОБА_4 подано клопотання до СВ УСБУ у Вінницькій області про надання можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025020000000169 від 25.09.2025.
У відповідь слідчим ОСОБА_3 надано письмову відмову, в якій зазначено, що ОСОБА_4 є лише заявником і не має права подавати клопотання або ознайомлюватися з матеріалами (посилання на ст. 60, 220, 221 КПК України).
На думку заявника, вище вказана відмова є незаконною, оскільки слідчий суддя вже встановив неповноту досудового розслідування та скасував постанову про закриття провадження, а матеріали провадження містять: оцінку його дій, мотивів та особи, посилання на його аудіозаписи, твердження про службовий конфлікт, тому на думку заявника матеріали прямо впливають на його права та репутацію.
Крім того, ОСОБА_4 зазначає, що ним подано клопотання про визнання його потерпілим, тому поки дане клопотання не розглянуто, орган досудового розслідування не вправі безумовно виходити з позиції, що він є лише заявником і не має процесуальних прав.
Така поведінка на думку ОСОБА_4 порушує ст. 9 КПК - законність, ст. 22 КПК - рівність сторін та ст. 55 КПК - право на захист потерпілого.
Разом з тим, ОСОБА_4 зазначає, що слідчий використовує матеріали провадження для формування правової позиції, але позбавляє його можливості їх перевірити.
На думку заявника, це створює нерівність сторін і суперечить ст. 22 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 зазначає, що матеріали, на які посилається слідство стали підставою для незаконної постанови про закриття, були оцінені судом та містять дані, достовірність яких він оспорює, тому на думку заявника, позбавлення доступу унеможливлює подання заперечень та доказів.
З огляду на викладене заявник зазначає, що слідчий безпідставно відмовив у доступі, неправильно застосував ст. 60 КПК, ігнорував положення ст. 220 КПК та фактичне обмеження його права.
Враховуючи вище наведене ОСОБА_4 просив суд, визнати відмову слідчого ОСОБА_3 у наданні доступу до матеріалів досудового розслідування незаконною та зобов'язати орган досудового розслідування надати йому можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження №22025020000000169 від 25.09.2025.
В судове засідання ОСОБА_4 , не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS, яка засвідчена підписом секретаря судового засідання та долучена до матеріалів справи.
Слідчий ОСОБА_3 , в судовому засіданні, заперечував, щодо задоволення вимог скарги, оскільки ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №22025020000000169 від 25.09.2025 має статус заявника, права якого визначенні статтею 60 КПК України, та в силу вказаної статті він не має процесуального права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, про що його повідомлено листом. Крім того, ОСОБА_3 , зазначив, що згідно ст. 303 КПК України ОСОБА_4 , як заявник не має права на оскарження відмови в наданні матеріалів кримінального провадження на ознайомлення. Разом з тим, ОСОБА_3 , в судовому засіданні надав суду копію постанови від 04.02.2026, про закриття кримінального провадження №22025020000000169 від 25.09.2025, та зазначив, що дана обставина ОСОБА_4 відома, адже він про неї повідомлений у встановленому законом порядку.
Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №22025020000000169 від 25.09.2025, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора - є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що УСБУ у Вінницькій області здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025020000000169, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113 КК України.
Реєстрації кримінального провадження передувало те, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19.09.2025 по справі №127/25371/25 задоволено скаргу ОСОБА_4 та зобов'язано уповноважених осіб УСБ України у Вінницькій області внести до Єдиного реєстру досудового розслідування відомості про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 11.08.2025.
На виконання вимог вказаної ухвали суду 25.09.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000169.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000169 від 25.09.2025 слідує, що:
№1 - «Ухвалою Вінницького Апеляційного суду №127/25371/25 від 19.09.2025, уповноважених осіб УСБУ у Вінницькій області зобов'язано внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_4 від 11.08.2025, у якій зазначено, що керівництво ДНДЕКЦ МВС та Вінницького НДЕКЦ МВС України умисно уповільнює процес ідентифікації загиблих воїнів ЗСУ, чим, на думку заявника, вчиняє, злочин, передбачений ст. 109 КК України.»
№2 - «Ухвалою Вінницького Апеляційного суду №127/25371/25 від 19.09.2025, уповноважених осіб УСБУ у Вінницькій області зобов'язано внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_4 від 11.08.2025, у якій зазначено, що керівництво ДНДЕКЦ МВС та Вінницького НДЕКЦ МВС України умисно уповільнює процес ідентифікації загиблих воїнів ЗСУ, чим, на думку заявника, вчиняє, злочин, передбачений ст. 111 КК України.»
№3 - «Ухвалою Вінницького Апеляційного суду №127/25371/25 від 19.09.2025, уповноважених осіб УСБУ у Вінницькій області зобов'язано внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_4 від 11.08.2025, у якій зазначено, що керівництво ДНДЕКЦ МВС та Вінницького НДЕКЦ МВС України умисно уповільнює процес ідентифікації загиблих воїнів ЗСУ, чим, на думку заявника, вчиняє, злочин, передбачений ст. 113 КК України.»
Постановою старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 від 31.12.2025 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000169 від 25.09.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 складу кримінальних правопорушень. Однак, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.01.2026 по справі №127/12/26 постанову старшого слідчого СВ УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 від 31.12.2025 про закриття кримінального провадження № 22025020000000169 внесеного до ЄРДР 25.09.2025 скасовано.
30.01.2026 ОСОБА_4 направлено клопотання слідчому відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, в рамках кримінального провадження №22025020000000169 від 25.09.2025, про надання можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
02.02.2026 старшим слідчим слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_10 направлено лист, яким відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні його клопотання про надання можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування №22025020000000169 від 25.09.2025.
Не погодившись з зазначеною вище відповіддю ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргоюна рішення старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_5 про відмову в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025020000000169 від 25.09.2025.
Вирішуючи вимоги скарги слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з положеннями частини 1 статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №22025020000000169 від 25.09.2025, судом встановлено, що ОСОБА_4 , 30.01.2026 подав до слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області клопотання про надання можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування №22025020000000169 від 25.09.2025.
Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження №22025020000000169 від 25.09.2025 судом встановлено, що ОСОБА_4 у вказаних кримінальних провадженнях має процесуальний статус заявника.
Статтею 60 КПК України закріплено правовий статус та обсяг прав заявника.
Згідно ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 КПК України заявник має право:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Згідно з частиною третьою статті 60 КПК України заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.
З наведених вище норм слідує, що діючим кримінально-процесуальним законодавством України не наділено заявника у кримінальному провадженні правом заявляти будь-які клопотання, в тому числі в порядку статті 220 КПК України, щодо надання можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування
В свою чергу, слідчий зобов'язаний надати витяг з ЄРДР особі, яка являється заявником у кримінальному провадженні, а також надіслати заявнику копію постанови про закриття кримінального провадження, що було виконано слідчим в межах даного кримінального провадження.
З огляду на те, що гр. ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні, не набув процесуального статусу суб'єкта (суб'єктів), про яких зазначається у ст. 220 КПК України та у кримінальному провадженні №22025020000000169 від 25.09.2025 має процесуальний статус заявника, а тому останній не має процесуального права заявляти клопотання про надання можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, оскільки не перебуває в статусі потерпілого, чи статусі іншої особи - учасника кримінального провадження, перелік яких наведено у вказаній нормі Кримінального процесуального закону (ст. 220 КПК України).
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги.
Крім того, суд звертає свою увагу на обставину того, що постановою старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 від 04.02.2026 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000169 від 25.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113 КК України, повторно закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 складу кримінальних правопорушень. Отже, на момент розгляду скарги кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000169 від 25.09.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113 КК України, закрито.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Положеннями пункту 18 частини першої статті 3 КПК України закріплено, що слідчий суддя здійснює в порядку передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Закриття кримінального провадження є однією із форм закінчення досудового розслідування (ст. 283 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 від 04.02.2026 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025020000000169 від 25.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 складу кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Аналіз положень пункту 18 частини першої статті третьої, статей 303, 307 КПК України дає підстави для висновку, що компетенція слідчого судді щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні розповсюджується лише на стадію досудового розслідування, а не після її завершення.
Закриття кримінального провадження - це форма закінчення досудового розслідування, яка є заключним етапом розслідування, на якому, прокурор, слідчий чи дізнавач, підбивають підсумок провадженню, аналізують й оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин.
Фактично, з цього моменту, припиняється кримінальне переслідування, оскільки унеможливлюється подальше проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів, припиняються повноваження щодо постановлення процесуальних рішень і вчинення процесуальних дій суб'єктами досудового розслідування, закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.04.2024 по справі №178/50/20.
З огляду на те, що з моменту закриття кримінального провадження орган досудового розслідування втрачає право на здійснення будь-яких слідчих та процесуальних дій у такому кримінальному провадженні, слідчий суддя також втрачає повноваження щодо розгляду по суті скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та/або прокурора у цьому кримінальному провадженні, а відтак вимоги скарги про визнання відмови слідчого ОСОБА_3 у наданні доступу до матеріалів досудового розслідування незаконною та зобов'язати орган досудового розслідування надати йому можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження №22025020000000169, у закритому кримінальному провадженні не можуть бути задоволені і з цих підстав.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги.
Керуючись ст.ст. 39, 60, 220, 303, 304, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні вимог скарги ОСОБА_4 на рішення старшого слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_5 про відмову в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025020000000169 від 25.09.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.
Слідчий суддя