Справа № 991/4379/23
Провадження 1-кп/991/60/23
05 лютого 2026 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні заяви захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від розгляду судової справи № 991/4379/23 у об'єднаному кримінальному провадженні № 12014000000000496 та № 52019000000001195 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_14 ,
захисників: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 ,
обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ТОВ «Техносерв»: ОСОБА_22 ,
представника потерпілого - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: ОСОБА_23 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_24 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває об'єднане кримінальне провадження № 52019000000001195 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та № 12014000000000496 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
1.1.Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року у об'єднаному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.
1.2.В межах процедури судового розгляду надійшли заяви захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 .
1.2.1.Заявник ОСОБА_4 у своїй заяві зазначала, що під час підготовчого судового засідання 11 грудня 2025 року Вищим антикорупційним судом було постановлено ухвалу про призначення судового розгляду, водночас, оголошення повного тексту ухвали було призначено на 13 січня 2026 року о 16:55 год. На вказану дату і час захисники фактично прибули: захисник ОСОБА_5 - перебував у приміщенні суду, захисник ОСОБА_4 - очікувала підключення в режимі відеоконференції, а також був присутній журналіст.
Попри це, судове засідання не відбулося, повний текст ухвали оголошений не був, учасників до зали не запросили, відеоконференцію не активували, а наприкінці робочого дня охорона повідомила, що судді залишили будівлю суду. Згодом із журналу судового засідання сторона захисту дізналася, що в ньому зазначено про неприбуття захисників, хоча вони фактично очікували проведення засідання.
На думку заявника відводу, такі дії головуючого судді та секретаря свідчать про умисне створення перешкод стороні захисту, спотворення процесуальних обставин, внесення неправдивих відомостей до офіційних документів і порушення засад кримінального провадження, зокрема принципів гласності, рівності сторін та забезпечення права на захист. У зв'язку з цим адвокат стверджувала про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості головуючого судді, що, на її переконання, є підставою для його відводу у даному кримінальному провадженні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
1.2.2.Заявник ОСОБА_5 у своїй заяві зазначав, що 08 січня 2026 року він подав заяву з проханням повідомити про наявність чи відсутність перешкод для проведення судового засідання, призначеного на 13 січня 2026 року о 16:55 год для оголошення повного тексту ухвали від 11 грудня 2025 року, однак будь-якої реакції суду на цю заяву не було. У день призначеного засідання захисник повідомив про своє прибуття до суду, а згодом подав клопотання про повідомлення дати та часу оголошення повного тексту ухвали у зв'язку з тим, що оголошення фактично не відбулося.
Водночас, заявник відводу посилається на норми КПК України щодо обов'язку належного повідомлення учасників кримінального провадження про процесуальні дії та стверджує, що такі вимоги судом дотримані не були. На його думку, недотримання головуючим суддею вимог кримінального процесуального закону унеможливило участь захисника у судовому засіданні та свідчить про системні порушення, спрямовані на створення перешкод стороні захисту у реалізації її процесуальних прав.
Також у своїй заяві адвокат ОСОБА_25 посилається на висловлювання головуючого судді ОСОБА_1 у судових засіданнях 20 листопада 2025 року та 11 грудня 2025 року, якими, на його думку, суд фактично обмежував можливість сторони захисту заявляти клопотання та скарги, а також пов'язував їх подання з ризиком відкладення судового засідання. Зазначав, що суд відмовив у відкладенні засідання 11 грудня 2025 року за клопотанням захисника, мотивуючи це тим, що позиція захисника могла бути висловлена раніше та що його відсутність унеможливлює вихід суду до нарадчої кімнати.
На переконання заявника, такі дії та висловлювання головуючого судді свідчать про порушення встановленого порядку розгляду справи, позбавлення учасників процесу можливості повноцінно реалізовувати процесуальні права та створення невизначеності щодо подальшого перебігу судового розгляду.
Вищезазначені обставини призвели до порушення прав сторони захисту ОСОБА_8 , оскільки порушення встановленого порядку розгляду справи призвели до позбавлення захисника ОСОБА_5 можливості подати скарги у порядку статті 303 КПК України та заперечення на ухали слідчих суддів у порядку статті 309 КПК України.
Таким чином, головуючий суддя ОСОБА_1 позбавив захисника ОСОБА_5 можливості подати скарги та заперечення, подання і розгляд яких можливе виключно на стадії підготовчого судового засідання.
Водночас, навіть не дивлячись на незаконну, на думку адвоката, позицію суду щодо неможливості розгляду вказаних скарг та заперечень, що має наслідком не здійснення їх розгляду, головуючий суддя надав можливість прокурору висловити свою позицію, хоча це питання не було предметом розгляду. Цим самим, на думку захисника, головуючий суддя порушив принцип змагальності сторін.
Також захисник зазначив, що 11 грудня 2025 року головуючий суддя ОСОБА_1 провів формальне судове засідання, нехтуючи правами учасників справи, засадами кримінального провадження, оскільки, на переконання захисника, на момент відкриття судового засідання рішення про призначення судового розгляду у цій справі вже було прийнято.
У зв'язку з цим адвокат ОСОБА_5 також стверджував про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості головуючого судді, що, на її переконання, є підставою для його відводу у даному кримінальному провадженні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
2.1.Захисники ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підтримали заяву про відвід.
3.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заяви про відвід, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.
4.Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
4.1.Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
4.2.У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
4.3.У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії»). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
4.4.Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а згідно з їх пунктом 2.5 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких прикладів відноситься якщо: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
5.Суд прийшов до висновку, що заявники відводу не обґрунтували підстави, які б свідчили, що головуючий суддя є необ'єктивним чи упередженим у об'єднаному кримінальному провадженні.
5.1.Стосовно доводів про упередженість судді з огляду на особливості оголошення повного тексту ухвали від 11 грудня 2025 року.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою суду від 11 грудня 2025 року було призначено оголошення повного тексту ухвали про призначення судового розгляду на 13 січня 2026 року о 16:55 год. Разом із тим, у зазначений день головуючий суддя здійснював розгляд іншого кримінального провадження, зокрема вирішував питання щодо застосування запобіжного заходу у межах судової справи № 991/305/26, що є процесуально пріоритетним та потребує безперервного розгляду.
У зв'язку з цим оголошення повного тексту ухвали відбулося із запізненням, зумовленим об'єктивними причинами, які не залежали від волевиявлення суду. Про таку обставину працівники апарату, зокрема секретар судового засідання ОСОБА_24 , повідомляли захисників, що спростовує твердження про навмисне приховування інформації або введення сторони захисту в оману.
5.2.Окремо суд зазначає, що інститут відводу спрямований на усунення судді від розгляду справи виключно у разі встановлення обставин, які об'єктивно ставлять під сумнів його неупередженість.
Доводи заявника ОСОБА_4 щодо способу, форми та інтенсивності комунікації секретаря судового засідання із захисником (у тому числі шляхом використання месенджерів, часу відповіді на повідомлення або відсутності такої відповіді) не є предметом дослідження під час вирішення питання про відвід судді. Зазначені обставини стосуються організаційних аспектів забезпечення судового процесу та не свідчать самі по собі про наявність чи відсутність упередженості головуючого судді.
Варто зазначити, що комунікація учасників кримінального провадження і секретаря судового засідання, перебуває у площині дискреції останнього. Відтак, особливості такої комунікації, яку заявники вважають некоректною у цьому випадку, не можуть вказувати на упереджене ставлення саме судді до учасника кримінального провадження. Ба більше, особливості службової комунікації працівників апарату суду з учасниками кримінального провадження, у тому числі порядок інформування про час проведення процесуальних дій, не можуть ототожнюватися з процесуальною поведінкою судді та не є доказом його особистої заінтересованості або упередженого ставлення до сторін.
Зауваження сторони захисту щодо дій секретаря судового засідання не можуть бути використані як підстава для відводу судді, оскільки такі доводи виходять за межі предмета розгляду заяви про відвід судді.
5.3.Посилання заявника на те, що оголошення повного тексту ухвали нібито не відбулося не відповідають дійсності та ґрунтуються на суб'єктивному сприйнятті перебігу процесуальних подій. На це вказує журнал судового засідання від 13 січня 2026 року, підписаний секретарем судового засідання ОСОБА_24 , який міститься в матеріалах справи. Сам факт відкладення або запізнення оголошення судового рішення, спричинений зайнятістю суду в іншому провадженні, не свідчить про порушення вимог ст. 376 КПК України та не є ознакою упередженості судді.
Водночас, доводи щодо нібито внесення до журналу судового засідання неправдивих відомостей про неприбуття захисників не підтверджені належними доказами та базуються на припущеннях. Крім цього, оформлення журналу судового засідання не належить до компетенції судді, що нівелює будь-які припущення щодо його упередженості у зв'язку зі складанням такого процесуального документу.
Окремо варто зазначити, що КПК України передбачає спеціальний процесуальний порядок подання зауважень на журнал судового засідання, який не може бути підмінений інститутом відводу судді.
5.4.Також безпідставними є твердження заявника про перешкоджання участі захисників у судовому засіданні. Матеріали провадження не містять даних про умисне недопущення сторони захисту до участі в процесуальній дії, а питання технічної організації відеоконференції та часу фактичного проведення засідання з оголошення повного тексту належать до процесуальної компетенції суду і не можуть тлумачитися як підстава для відводу. Сам факт непідключення захисника до відеоконференції не може розцінюватися як прояв упередженості судді, оскільки технічне забезпечення та організація підключення до відеоконференції не належать до його повноважень.
5.5.Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що суд виконав всі необхідні дії для направлення та вручення учасникам кримінального провадження, зокрема захисникам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 копії повного тексту ухвали від 11 грудня 2025 року у відповідності до приписів ч. 8 ст. 376 КПК України, що підтверджується матеріалами справи і не заперечувалось заявниками відводу.
5.6.Суд також відхиляє доводи захисника ОСОБА_5 щодо відсутності реакції суду на його клопотання з проханням повідомити про наявність або відсутність перешкод для проведення судового засідання з оголошення повного тексту ухвали.
Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено здійснення окремої процесуальної реакції суду на подібні звернення. Вони не породжують для суду обов'язку ухвалення відповідного процесуального рішення. Вирішення організаційних питань, пов'язаних із завантаженістю суду або участю суддів у розгляді інших кримінальних проваджень, не належить до предмета процесуального регулювання в межах інституту повідомлення учасників кримінального провадження.
5.7.Водночас, із матеріалів справи суд встановив таке. У день оголошення повного тексту ухвали від 11 грудня 2025 року захисник ОСОБА_5 подавав через канцелярію клопотання про повідомлення дати і часу оголошення повного тексту ухвали. Вказане клопотання було зареєстровано на наступний день - 14 січня 2026 року о 10:34 год, вже після оголошення повного тексту ухвали від 11 грудня 2025 року. Враховуючи те, що 1) перешкод для оголошення 13 січня 2026 року повного тексту ухвал не існувало, 2) всі учасники були повідомлені про час оголошення, 3) відповідна процесуальна дія не була знята з порядку денного колегії, 4) суд отримав це клопотання захисника post factum, то суд не вважав за необхідне додатково повідомляти учасників про час оголошення повних текстів. Водночас, достеменно визначити точний час затримки з оголошенням колегія суддів не могла з огляду на зайнятість. Оголошення повного тексту ухвали суду відбулось за першої ж нагоди, як тільки з'явилася для цього можливість у членів колегії.
Крім цього, як убачається з матеріалів кримінального провадження, дата і час оголошення повного тексту ухвали були чітко визначені та зазначені у резолютивній частині ухвали суду від 11 грудня 2025 року, про що учасники кримінального провадження були належним чином повідомлені.
Таким чином, відсутність додаткового процесуального реагування суду на зазначене клопотання захисника не свідчить про порушення вимог КПК України та не може розцінюватися як прояв упередженості судді чи підстава для його відводу.
5.8.Суд відхиляє доводи захисника щодо висловлювань головуючого судді у судових засіданнях 20 листопада 2025 року та 11 грудня 2025 року як такі, що свідчать про його упередженість.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, підготовче судове засідання у цій справі тривало упродовж значного часу - з 19 травня 2023 року по 11 грудня 2025 року. У межах цього тривалого періоду сторона захисту не була обмежена у можливості заявляти клопотання, подавати скарги та заперечення, у тому числі в порядку статей 303 та 309 КПК України.
Водночас, суд неодноразово доводив до відома сторін свою процесуальну позицію щодо особливостей розгляду скарг і заперечень, поданих у порядку статей 303 та 309 КПК України, яка полягала у їх долученні до матеріалів кримінального провадження без вирішення по суті на стадії підготовчого судового засідання. Захиснику ОСОБА_5 така позиція суду була відома, а його незгода з цим підходом фактично зводиться до оспорювання процесуального розсуду суду щодо порядку розгляду відповідних процесуальних документів, що належить до виключної компетенції суду та не може розцінюватися як прояв упередженості.
Суд звертає увагу, що захисник мав достатньо часу та процесуальних можливостей для підготовки і подання відповідних скарг та заперечень упродовж підготовчого судового засідання - як безпосередньо в попередніх судових засіданнях, так і шляхом подання через канцелярію суду або засобами електронного зв'язку, чим фактично користувалися інші захисники у цьому кримінальному провадженні. Суд не позбавляв адвоката ОСОБА_5 можливості подати такі процесуальні документи, а всі подані скарги і заперечення сторони захисту були долучені до матеріалів справи під час підготовчого судового засідання.
Крім того, суд зазначає, що доводи захисника ОСОБА_5 , викладені у скаргах та запереченнях, які він ніби то планував подати, не втрачають свого процесуального значення, оскільки можуть бути реалізовані та розвинуті стороною захисту під час безпосереднього дослідження відповідних матеріалів у ході судового розгляду по суті. Вказане також роз'яснювалось головуючим суддею під час підготовчого судового засідання.
5.9.Посилання захисника ОСОБА_5 на те, що суд надав можливість прокурору висловити позицію щодо поданих стороною захисту скарг та заперечень, не свідчать про порушення принципу рівності сторін та змагальності. Позицію щодо поданих скарг і заперечень прокурор оголосив у межах свого виступу під час вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду, тобто в межах підготовчого судового засідання. У цьому ж виступі прокурор реагував і на інші клопотання сторони захисту, заявлені під час підготовчого судового засідання, що свідчить про реалізацію ним процесуальних прав у встановленому законом порядку та не виходить за межі предмета відповідної стадії судового провадження. З огляду на те, що скарги та заперечення були подані та долучені до матеріалів справи, прокурор мав право висловити свою думку щодо них.
5.10.Доводи захисника про те, що питання про призначення судового розгляду було нібито вирішене судом заздалегідь, суд оцінює як припущення, не підтверджені жодними об'єктивними даними. Навпаки, зі змісту пояснень самого захисника вбачається, що 11 грудня 2025 року суд повідомив учасників про намір вийти до нарадчої кімнати для вирішення усіх раніше оголошених клопотань, а також питання про призначення чи непризначення судового розгляду. Така процесуальна поведінка суду є закономірною з огляду на стадію кримінального провадження та тривалість підготовчого судового засідання, а висновки про заздалегідь визначений зміст судового рішення є надуманими.
Суд також враховує, що захисник ОСОБА_5 мав можливість заявити свої клопотання та висловити позицію щодо клопотань інших захисників у попередніх судових засіданнях, а вихід суду до нарадчої кімнати 11 грудня 2025 року відповідав обов'язку суду забезпечити дотримання принципу розумності строків кримінального провадження.
5.11.Суд звертає увагу, що заяви про відвід фактично зводиться до критики організації судового розгляду та оцінки процесуальних дій суду, що не є підставою для відводу, за відсутності даних про особисту заінтересованість судді або його упереджене ставлення до сторін.
6.Жодних доказів чи доводів, які б вказували на відсутність суб'єктивного чи об'єктивного критеріїв безсторонності головуючого судді, не було наведено. Відтак, участь судді ОСОБА_1 у розгляді кримінальної справи № 991/4379/23 в очах стороннього спостерігача не може викликати сумнівів у тому, що він є вільним від будь-якого упередження.
6.1.З урахуванням цього суд дійшов висновку, що вищенаведені доводи захисників ґрунтуються виключно на припущеннях та не містять у собі достатніх підстав, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість головуючого судді.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 75, 76, 81, 372 КПК України суд постановив:
1.Залишити без задоволення заяви захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 .
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді ОСОБА_26
ОСОБА_27
ОСОБА_28