Провадження № 33/803/682/26 Справа № 932/6732/25 Суддя у 1-й інстанції - Клепка Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
16 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу захисника Кравченко Вікторії Вікторівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 18 вересня 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 130, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
захисника Кравченко В. В.
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що оскладає 34 000 гривень з позбавленням права керуванням транспортним засобом строком на 3 роки.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Згідно з постановою суду першої інстанції 31 січня 2025 року о 22 годині 20 хвилин у м. Дніпро по Запорізькому шосе, поблизу е/о 95, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, не повідомивши при цьому органи Національної поліції, чим порушив п.2.10 «а» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 31 січня 2025 року о 22 годині 20 хвилин у м. Дніпро по Запорізькому шосе, е/о 95, став учасником ДТП, після вчинення якого він вживав алкоголь до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.10 «є» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання винуватим за ч. 4 ст. 130 КУпАП та провадження у справі за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що постанова судом винесена за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його належним чином не було повідомлено про розгляд справи, копія постанови не направлялася та ним не отримана. Адвокат ознайомився з матеріалами справи 19.01.2026, що підтверджується матеріалами справи.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що для притягнення особи за ч. 4 ст. 130 КУпАП доказуванню підлягає саме факт вживання нею алкоголю, а не перебування її в стані алкогольного сп'яніння. Водночас в матеріалах справи відсутні докази щодо вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення ДТП. Зазначає, що ОСОБА_1 працівниками поліції було доставлено до медичного закладу 01.02.2025 о 02.45 годині, натомість ДТП відбулося 31.01.2025 о 22.50 годині, тобто пізніше ніж протягом двох годин, а по факту через 4 години 25 хвилин, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що постанова про виділення матеріалів слідчим була винесена 18.03.2025, проте повідомлення про складання протоколу стосовно ОСОБА_1 були направлені йому лише 15.04.2025 та 23.04.2025. В матеріалах справи взагалі відсутні належні докази направлення вказаних повідомлень на його адресу та їх отримання. Отже наведені обставини свідчать про факт порушення правоохоронними органами прав ОСОБА_1 в частині ненадання йому можливості подати пояснення з приводу обставин та зауваження щодо змісту протоколу. Крім того, протокол складено 08.05.2025, проте події, які були пов'язані з обставинами протоколу, відбулися з 31.01.2025 на 01.02.2025, тобто після спливу понад трьох місяців, тому протокол не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки був складений пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Таким чином протокол та долучені матеріали не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, а отже висновки суду першої інстанції є помилковими.
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, що підтвердив його захисник та просив провести апеляційний розгляд за його відсутності.
Захисник в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Мотиви апеляційного суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, апеляційний суд доходить висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим підлягає поновленню з метою забезпечення права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, які зводяться до непогодження з висновками суду в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, апеляційний суд вважає їх неспроможними, викладене в постанові суду твердження про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №323809 від 08.05.2025 та виділені матеріали з кримінального провадження № 12025042110000333 від 01.02.2025 за ознаками ч.1 ст.286 КК України, а саме витяг з ЄРДР № 12025042110000333, протокол огляду місця події від 31.01.2025, згідно якого на час огляду місця події автомобіль, що скоїв ДТП, відсутній; схема до протоколу огляду місця події, повідомлення про підозру від 01.02.2025 ОСОБА_1 за ч.1 ст.286-1 КК України; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 від 18.03.2025 за ч. 1 ст. 286 КК; висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 01.02.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп'яніння, згідно з яким на момент огляду водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; протокол допиту ОСОБА_1 під час досудового розслідування, згідно якого після здійснення наїзду він, злякавшись, залишив місце пригоди та поїхав додому, де вжив алкогольні напої.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваного ОСОБА_1 неодноразово допитано та він показав, що після вчинення ДТП він приїхав додому та почав вживати алкогольні напої через занадто збуджений емоційний стан, за його показами на момент вчинення пригоди він був тверезий, що нічим не спростовується. Зважаючи на отримані в ході досудового розслідування дані 18.03.2025 склад кримінального правопорушення змінено на ч. 1 ст. 286 КК, а виділені матеріали кримінального провадження направленні до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП за порушення вимог п. 2.10є та п. 2.10а.
Відповідно до п. 2.10.є ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, .... до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного,... чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду,
Водночас матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 залишив місце ДТП, яка відбулася 31.01.2025 о 22.20 годині, вжитими розшуковими заходами його місцезнаходження було встановлено, та після дорожньо-транспортної пригоди він почав вживати алкогольні напої, про що сам зазначив в своїх показах та відповідно до медичного висновку №444 від 03.02.2025 останній пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння 01 лютого 2025 року о 02 годині 45 хвилин та за результатами огляду перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10є ПДР, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 4 ст. 130КУпАП.
Твердження захисника про відсутність доказів вживання алкоголю після вчинення ДТП спростовується дослідженими матеріалами справи.
Неспроможними є доводи апеляційної скарги захисника про порушення строку складання протоколу, передбаченого ст. 254 КУпАП, оскільки як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 залишив місце ДТП і орган поліції вживав розшукові заходи для його встановлення, при цьому досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ДТП здійснювалася за ч. 1 ст. 286-1 КК України та в подальшому 18.03.2025 склад кримінального правопорушення було змінено на ч. 1 ст. 286 КК, а виділені матеріали кримінального провадження направлені до Управління патрульної поліції для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП.
Будь-яких невідповідностей вимогам КУпАП під час оформлення зазначених вище матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та наявності в його діях складу правопорушення, під час апеляційного перегляду не встановлено.
Зазначені вище докази є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх сукупність і узгодженість, є достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Отже, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах, а доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, є непереконливими.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а відтак постанову місцевого суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження захисника Кравченко Вікторії Вікторівни задовольнити та поновити їй строк апеляційного провадження постанови Шевченківського районного суду міста Дніпра від 18 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Кравченко Вікторії Вікторівни залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 18 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун