Справа № 645/7794/24
Провадження № 2-о/645/3/26
27 січня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді - Шарка О.П., при секретарі судових засідань - Мухіна В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самчук Тетяна Валеріївна, Харківська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, заінтересовані особи - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самчук Тетяна Валеріївна, Харківська міська рада, в якій просить суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу у період з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначив, що наприкінці 2016 року він познайомився з ОСОБА_2 , через деякий час виникла симпатія один до одного, з'явились почуття, близькість, і вони почали зустрічатися. Оскільки чоловік з жінкою проживали в різних районах міста Харкова, але хотіли якнайбільше проводити час один з одним, частіше бачитись, у 2017 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили проживати разом, за їх спільною згодою, заявник переїхав проживати до ОСОБА_2 за місцем її реєстрації в АДРЕСА_1 , яка належала останній на праві приватної власності.З цього часу між ними виникли відносини, як у подружжя. Вони проживали разом, планували спільне майбутнє, мали спільній бюджет, вели господарство, вирішували сімейні справи, піклувались один про одного та завжди разом приїздили до родичів заявника. Таким чином, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися сімейні стосунки, як у чоловіка та жінки, безреєстрації шлюбу. ОСОБА_1 здебільшого займався забезпеченням родини, виконував чоловічу роботу по хазяйству, допомагав в усьому ОСОБА_2 , яка займалась домашнім господарством,готувала їжу, доглядала за чоловіком та створювала затишок в домі.Спільні знайомі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважали їх сімейною парою, чоловіком та дружиною. Сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , та мати - ОСОБА_4 відносились до ОСОБА_2 як до невістки, мали гарні стосунки, постійно спілкувались між собою, приїздили в гості та допомагали один одному, як сім'я. Мати заявника часто допомагала подружжю грошовими коштами, що підтверджується випискою з її особового рахунку в АТ «ПриватБанк», де міститься інформація пропостійні перекази ОСОБА_5 на рахунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 30.05.2020 року по 15.05.2024 року.На початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, заявник разом з ОСОБА_2 , тимчасово переїхали проживати у квартиру сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки проживати в цьому районі було безпечніше. Після деокупації Харківщини восени 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову повернулись проживати до квартири останньої.В серпні 2024 року у ОСОБА_2 різко погіршилося здоров'я. 05.08.2024 року на виклик заявника до служби «103» жінку каретою швидкої допомоги у супроводі ОСОБА_1 доправили до КНП «Міська клінічна багато профільна лікарня №17» ХМР. Оскільки її стан потребував невідкладного медичного втручання, ОСОБА_6 відразу перевели в реанімаційне відділення. Весь час її перебування в лікарні, ОСОБА_1 був поруч, підгримував її, допомагав, та купував все необхідне, оскільки для нього вона була членом сім'ї, неофіційною дружиною. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла в лікарні. Враховуючи ситуацію, заявник забрав її тіло з лікарні та почав займатися похованням, повністю взявши всі витрати на себе. Певну допомогу у похованні жінки заявнику надавали його мати та сестра, оскільки інших родичів у ОСОБА_2 немає. Після смерті ОСОБА_2 заявник залишився проживати в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає і наразі. ОСОБА_1 продовжує підтримувати стан її квартири, оплачувати всі витрати на утримання, комунальні послуги
У ході судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення аналогічні викладеним вище.
Допитані у ході судового розгляду у якості свідків - ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кожен окремо підтвердили факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу протягом тривалого часу.
Заінтересована особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самчук Тетяна Валеріївна у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь і належним чином.
Представник заінтересованої особи - Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений заздалегідь і належним чином, надав суду заяву про залишення заяви без розгляду в порядку ст.ст. 43,49 ЦПК України, оскільки з заяви вбачається спір про право.
Суд вислухавши пояснення представника заявника, свідків, дослідивши матеріали заяви приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заява заінтересованої Харківської міської ради про залишення заяви без розгляду задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про вставлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України). Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю у наведеному визначенню.
Крім того, КЦС ВС у Постанові від 17 червня 2020 року у справі №755/18012/16 надав приблизний перелік підстав, які можуть підпадати під поняття наявності спільного життя - ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Обмеження щодо засобів доказування факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю законодавством не передбачено, а тому з цією метою можуть використовуватися всі передбачені законодавством належні, допустимі докази - показання свідків; ділове та особисте листування; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; витяги з погосподарських книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання як рухомого, так і нерухомого майна (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, довідки житлово-експлуатаційних організацій, органів місцевого самоврядування про спільне проживання та ведення господарства (Постанова КЦС ВС від 11.02.2021 року у справі №158/431/19).
Умовами встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є наступні: 1) відсутність між ними офіційно зареєстрованого шлюбу, як і не перебування кожного з них в іншому офіційному шлюбі; 2) ведення спільного господарства; 3) наявність спільного бюджету; 3) наявність взаємних прав та обов'язків як у подружжя; 4) наявність інших обставин, що можуть свідчити про реальність сімейних стосунків між особами.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Подібна правова позиція також міститься у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №753/11423/22.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
З досліджених у справі доказів встановлено, що заявник та його представник у судовому засіданні підтвердили факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ), без шлюбу у період з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , надавши:
Копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.12.2022 року №6334-5002436267, в якій зазначено, що станом на грудень 2022 року фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є кв. АДРЕСА_3 ;
Копію виписки з особового рахунку ОСОБА_1 в АТ «ПриватБанк», де міститься інформація про грошові перекази на рахунок ОСОБА_2 , а також отримання коштів від неї за період з 01.01.2019 року по 22.08.2024 року;Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №79185890 від 18.11.2024 року про відкриття спадкової справи за фактом смерті ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 .
Покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтвердили, що заявник та ОСОБА_2 , спільно проживали за однією адресою, вели спільне господарство, мали тривалі та стабільні сімейні стосунки, здійснювали спільний побут.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293, частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу. Відповідно до статті 74 СК України майно, набуте жінкою та чоловіком, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Практика Верховного Суду України (лист від 01.01.2012 року, постанови від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15, від 17.06.2020 у справі № 755/18012/16, від 11.02.2021 у справі № 158/431/19) свідчить, що для встановлення факту проживання однією сім'єю необхідно враховувати спільний побут, ведення господарства, взаємні права та обов'язки, наявність спільного бюджету, спільне придбання майна, переписку, покази свідків, фотографії, довідки з місця проживання та інші обставини, що підтверджують реальність сімейних відносин.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживали однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у період з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки зазначений факт підтверджений показами свідків та наявними в матеріалах справи доказами, а його встановлення має для заявника юридичне значення з метою подальшого оформлення спадкових, за відсутності інших спадкоємцев та вирішення інших правових питань, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання представника заінтересованої особи про залишення заяви без розгляду суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи суд вбачає, що померла ОСОБА_2 інших спадкоємців, крім заявника, який звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не має.
Отже, виникнення права заявника на спадкування залежить від доведення певних фактів.
У даному випадку представник міської ради не оспорює факт спільного проживання заявника із померлою, а зазначає, що рішення суду вплине на спадкові права територіальної громади.
Разом із тим, той факт, що міська рада як представник територіальної громади також зацікавлена в результатах розгляду заяви про встановлення факту спільного проживання не свідчить, що між ними у даному випадку виник спір з приводу цієї заяви.
При цьому, суд зазначає, що існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.
Водночас, у даній справі виникнення у територіальної громади права на спадкування залежить від багатьох факторів, як то, по-перше, відсутність спадкоємців, по-друге, прийняття судом рішення про визнання спадщини відумерлою, що вже само по собі свідчить про те, що стверджуваний представником заінтересованої особи спір про право є гіпотетичним, а не реальним.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18); від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21).
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що підстави для залишення заяви без розгляду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 258 -261, 263-265, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Самчук Тетяна Валеріївна, Харківська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу- задовольнити .
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу у період з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2026 року.
Головуючий-суддя: