Справа 524/13664/25
Провадження 2/524/1336/26
16.02.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
20.10.2025 до суду звернулося АТ «Акцент-Банк» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У обґрунтування позову зазначено, що банк на підставі поданої відповідачем заяви про приєднання до запропонованих банківських послуг, відкрив особовий рахунок відповідачеві, видав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та платіжну кредитну картку. Відповідач надав згоду на те, що підписана ним заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, викладеними на банківському сайті https://a-bank/com.ua/terms, складає між ним (відповідачем) та банком договір про надання банківських послуг.
Згідно умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, але взятих на себе зобов'язань не виконує.
У зв'язку із порушеннями зобов'язань станом на 16.10.2025 наявна заборгованість в сумі 71712,61 грн, що складається із 54994,95 грн заборгованості за кредитом; 16038,42 грн заборгованості по відсоткам, 679,24 грн залишку заборгованості за пенею.
22.10.2025 позовна заява залишена без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
03.11.2025 позивачем подана до суду заява про усунення недоліків.
21.11.2025 судом отримана інформація щодо відсутності відомостей зареєстрованого місця проживання відповідача.
24.11.2025 відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін
23.12.2025, 16.02.2026 у судові засідання не з'явились сторони:
представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи. До позову додав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримав позов, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував;
відповідач неодноразово не з'являвся, про дату, місце, час розгляду повідомлений на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судових повісток відповідачу є день проставлення у поштових повідомленнях відміток про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.
На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 11 ЦПК України.
Дослідивши документи, матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлене наступне.
ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
11.06.2025, будучи клієнтом банку, позичальник уклав із банком електронний кредитний договір № ABH0CT155101749637366669 щодо надання йому кредиту в сумі 55000,00 грн строком на 24 місяці до 10.06.2027 зі сплатою 85 % щорічно.
Відповідач підписав анкету-заяву, в якій містилася графа про надання відповідачем згоди на те, що підписана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, викладеними на банківському сайті https://a-bank/com.ua/terms, складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.
Згідно умов кредитного договору пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %. У разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4 % на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості х річну відсоткову ставку/ 360 днів (умовно) на рік.
Денна процентна ставка (ДПС) становить - 0,06%, що розраховуються наступним чином: (865259,54 / 200000,00) / 7305 ? 100, де 865259,54 грн - загальні витрати за споживчим кредитом; 200000,00 - загальний розмір кредиту; 7305 - строк кредитування у днях). ДПС обчислюється за максимальною сумою кредиту (ліміту), на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги банку залишатимуться незмінними і застосовуватимуться протягом строку дії договору. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит. При невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8 % у місяць, що нараховується на суму загальної заборгованості.
Банком відкритий відповідачеві картковий особовий рахунок та видана кредитна картка. Згідно меморіального ордера № TR.46834739.50455.65455 від 11.06.2025 позичальнику перераховані кошти в сумі 55000,00 грн.
Зазначене відповідачем не оскаржене та спростоване.
У зв'язку із порушенням зобов'язань за договором станом на 16.10.2025 наявна заборгованість в сумі 71712,61 грн, що складається із 54994,95 грн заборгованості за кредитом; 16038,42 грн заборгованості по відсоткам, 679,24 грн залишку заборгованості за пенею.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч 1ст 638 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч 2ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі ( абз.2 ч 2ст. 639 ЦК України).
З аналізу наведених норм, слідує, що будь-який вид укладеного договору на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч.1ст. 3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.ст. 610,611 ЦК України).
Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України (ст. 1050 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Борг станом на день розгляду справи відповідачем не сплачений.
Згідно умов договору, підписаного відповідачем, слідує, що договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами усіх їхніх зобов'язань.
Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.
Щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану"» в Україні введений режим воєнного стану.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений п. 18, згідно якого у період дії воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику наданий кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного, вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 679,24 грн задоволенню не підлягає.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. ст. 15,16 ЦК України).
Згідно ст.ст. 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17, від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов'язання кредитодавець виконав, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов'язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.
Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним(ми).
Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано.
Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Кредитний договір є оспорюваним правочином, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.
Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 цієї Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).
Оскільки позов задоволений частково на 71033,00 грн (99,05 % від 71712,61 грн), з відповідача на користь позивача слід стягнути 2399,40 грн (99,05 % від 2422,40 грн) судового збору, сплаченого за подання позову на підставі ч. 1ст.141 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT 155101749637366669від 11.06.2025 в сумі 71033 грн 00 коп та 2399 грн 40 коп судового збору.
В іншій частині відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник