"10" лютого 2026 р. Справа № 363/6842/25
10 лютого 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області кримінальне провадження № 12021110000000038, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
14 листопада 2025 року до Вишгородського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021110000000038 від 01 лютого 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю ОСОБА_1 .
26.11.2025 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 було подане клопотання про закриття кримінального провадження №12021110000000038 від 01.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Клопотання сторони захисту було мотивоване тим, що у кримінальному провадженні №12021110000000038 від 01.02.2021 року досудове розслідування здійснювалось органом досудового розслідування за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами та службової недбалості під час виконання будівельних робіт. 24.01.2024 у кримінальному провадженні №12021110000000038 від 01.02.2021 року було повідомлено про підозру особі, матеріали відносно якої в подальшому були виділені в окреме провадження, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який здійснював технічний нагляд за будівництвом.
На думку захисника саме з цієї дати, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та ч. 3 ст. 219 КПК України, розпочався перебіг процесуального строку досудового розслідування після повідомлення першій особі про підозру.
14.10.2025 у цьому ж кримінальному провадженні повідомлено про підозру директору ТОВ «Афінацентр» ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а 12.11.2025 йому пред'явлено обвинувачення та 14.11.2025 направлено до суду обвинувальний акт.
Таким чином, від дати першого повідомлення про підозру в кримінальному провадженні (24.01.2024) до дати направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_4 до суду (14.11.2025) минуло 658 днів, що істотно перевищує навіть максимально можливий строк досудового розслідування, допустимий ч. 4 ст. 219 КПК України у разі його продовження до граничних меж.
Сторона захисту зауважує, що навіть за умови повного використання передбачених законом можливостей продовження строку досудового розслідування, такий строк не може перевищувати 18 місяців з дня повідомлення першій особі про підозру. Відповідно 18-місячний граничний строк сплив не пізніше 24.07.2025.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 - 14.10.2025, так само як і подальше направлення обвинувального акта до суду - 14.11.2025, відбулося вже після спливу граничного строку досудового розслідування, встановленого ст. 219 КПК України. Зазначені процесуальні дії були вчинені стороною обвинувачення в період, коли у прокурора вже була відсутня процесуальна можливість продовжувати досудове розслідування та тим більше звертатися до суду з обвинувальним актом.
У своєму клопотанні, захисник посилається на положення ст. 219, 283, 217, 290 КПК України та висновок Верховного Суду у постанові від 05.08.2025 у справі №363/4797/19, що був зроблений під час перегляду ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року та ухвали Київського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, коли обвинувальний акт був направлений до суду після спливу граничного строку досудового розслідування, та виходив з того, що: кінцевим моментом строку досудового розслідування є фактичне направлення обвинувального акта до суду; граничні строки досудового розслідування встановлені ч. 4 ст. 219 КПК України та поновленню не підлягають; п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується у разі спливу строку досудового розслідування після повідомлення про підозру без належного звернення до суду з обвинувальним актом; нові повідомлення про підозру іншим особам в тому самому кримінальному провадженні не змінюють моменту початку перебігу строку досудового розслідування і не створюють для сторони обвинувачення нового самостійного строку.
У зазначеній постанові Верховний Суд констатував, що направлення обвинувального акта до суду після спливу граничного строку досудового розслідування виключає можливість вважати осіб такими, що набули процесуального статусу обвинувачених, та зумовлює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Застосовуючи наведені правові підходи до обставин кримінального провадження №12021110000000038, захисник звернув увагу, на те, що першій особі у провадженні повідомлено про підозру 24.01.2024; граничний строк досудового розслідування, навіть за умови його максимального продовження, сплив не пізніше 24.07.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_4 - 14.10.2025 відбулося після спливу граничного строку досудового розслідування; обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 був направлений до суду 14.11.2025, також після спливу граничного строку досудового розслідування.
Сторона захисту вважає, що за таких умов у сторони обвинувачення була відсутня процесуальна можливість направляти обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 до суду, а у суду відсутні правові підстави для здійснення судового провадження по суті, оскільки вимоги ст. 219 та п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України вже об'єктивно були порушені.
З огляду на зазначене захисник ОСОБА_5 , клопотав перед судом про закриття кримінального провадження №12021110000000038 від 01.02.2021 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав доводи, висловлені у вказаному клопотанні про закриття кримінального провадження, прохав суд його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та прохав суд закрити кримінальне провадження №12021110000000038 від 01.02.2021 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечила, надала письмові заперечення в яких зазначила, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12021110000000038 в за ч.4 ст. 191КК України ОСОБА_4 14.10.2025 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме в тому що він зловживаючи своїм службовим становищем заволодів чужим майном у великих розмірах.
12.11.2025 підозрюваному в порядку ст. 290 КПК України надано повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження, та 12.11.2025 ОСОБА_7 надано доступ до матеріалів кримінального провадження в цей же день прокурором затверджено та вручено обвинувальний акт.
Вважає, що на момент звернення до суду з обвинувальним актом в органу досудового розслідування залишалось 30 днів строку досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру.
Щодо доводів сторони захисту, про те що на час скерування до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 сплинули граничні строки досудового розслідування визначенні ст. 219 КПК України, прокурор зазначила наступне.
Відповідно до матеріалів досудового розслідування, кримінальне провадження №12021110000000038 розпочато за фактом внесення посадовими особами Пірнівської сільської ради завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме до актів виконання будівельних робіт за договором підряду №06/11 від 06.11.2020.
В ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження першій особі 24.01.2024 повідомлено про підозру у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені ним ід час здійснення технічного нагляду під час виконання робіт за договором №06/11 від 06.11.2020.
Постановою прокурора 26.02.2024 з матеріалів кримінального провадження № 12021110000000038 матеріали досудового розслідування щодо вчинення першим підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України виділено в кримінальне провадження №12024110000000150 від 26.02.2024 за ч. 2 ст. 367 КК України та 29.02.2024 обвинувальний акт відносно цієї особи за ч.2 ст. 367 КК України скеровано до Вишгородського районного суду. Станом на 27 лютого 2024 року у кримінальному провадженні № 42023164010000046 не залишилось осіб, яким би було повідомлено про підозру.
Таким чином, після виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальне провадження № 12024110000000150, органом досудового розслідування здійснювалось досудове розслідування фактового кримінального провадження № 12021110000000038 у якому до жодній особі не було повідомлено про підозру до 14.10.2025.
Прокурор вважала, що строк досудового розслідування у провадженні № 912021110000000038 немає відношення до провадження №12024110000000150, оскільки у виділеному кримінальному провадженні повідомлялось про підозру за іншим фактом, тому у первісному кримінальному провадженні №12021110000000038 продовжили свій перебіг загальні строки досудового розслідування.
Прокурор посилалась на те, що чинний КПК України не містить імперативної норми, відповідно до якої строки, сплив яких почався після повідомлення про підозру першій особі, мають враховуватись під час прийняття процесуальних рішень стосовно особи, якій повідомлено про підозру після виділення матеріалів кримінального провадження стосовно першої особи.
З огляду на зазначене прокурор вважала, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021110000000038 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України станом на 14.11.2025 не закінчились, тому прохала суд відмовити з задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12021110000000038 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримав позицію прокурора.
Заслухавши клопотання сторони захисту, думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ч.1 ст.21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ст.28 КПК України).
Стаття 113 КПК України визначає поняття процесуальних строків, зокрема, - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Закон також вимагає аби під час кримінального провадження процесуальні дії були виконані без невиправданої затримки і, у будь-якому разі, не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Як передбачено ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.
При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Відповідно до ч.7 ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК України визначено, що з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до приписів ст. 283 КПК України передбачено, що прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 15 вересня 2021 року у справі №711/3111/19, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20; ухвалах Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18; від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18; від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20; від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20; від 10 січня 2022 року у справі №617/1839/19.
Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №556/1381/18 зазначає, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому, в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в постановах від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20.
Положеннями статті 293 КПК України передбачено, що одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2021 було зареєстроване кримінальне провадження №12021110000000038 за фактом внесення посадовими особами Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме до актів виконання будівельних робіт за договором від 06.11.2020 №06/11 про виконання робіт по об'єкту - капітальний ремонт по благоустрою центра вул. Соборна в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області, укладеним із ТОВ «Афінацентр».
24.01.2024 року у кримінальному провадженні №12021110000000038 від 01.02.2021, першій особі було повідомлено про підозру у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, під час здійснення технічного нагляду в ході виконання будівельних робіт.
Постановою прокурора про виділення матеріалів з кримінального провадження від 26.02.2024, з матеріалів кримінального провадження № 12021110000000038 від 01.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст. 367 КК України були виділені матеріали досудового розслідування щодо вчинення особою, якій 24.01.2024 року було повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні, кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в кримінальне провадження №12024110000000150 від 26.02.2024 за ч. 2 ст. 367 КК України.
14.10.2025 року в межах кримінального провадження №12021110000000038 від 01.02.2021 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
12.11.2025 року було завершено досудове розслідування, відкрито матеріали досудового розслідування, та пред'явлено обвинувачення ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України
14.11.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021110000000038 від 01.02.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Постанов про зупинення кримінального провадження №12021110000000038 від 01.02.2021 або продовження строків досудового розслідування матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що обставини вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з якими 24.01.2024 року у кримінальному провадженні №12021110000000038 від 01.02.2021, першій особі було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та обставини у зв'язку з якими в цьому кримінальному провадженні було повідомлено про підозру директору ТОВ «Афінацентр» ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, пов'язані між собою. Тому суд не приймає доводи сторони обвинувачення, щодо того, що після виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальне провадження № 12024110000000150, органом досудового розслідування здійснювалось досудове розслідування фактового кримінального провадження № 12021110000000038, оскільки в даному кримінальному провадженні були підозрювані.
З врахуванням вище зазначених обставин та положень законодавства, на час повідомлення ОСОБА_4 про підозру, від дати першого повідомлення про підозру (24.01.2024) особі в кримінальному провадженні №12021110000000038, матеріали відносно якої в подальшому були виділені в окреме провадження, до дати направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_4 до суду (14.11.2025) минуло 658 днів. Матеріали кримінального провадження не містять даних про зупинення кримінального провадження, чи продовження строків досудового розслідування, а тому останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021110000000038 було 24 березня 2024 року.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що обвинувальний акт складено та направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, що виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті.
Суд не погоджується з доводами заперечення прокурора, що виділення епізоду з особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, в інше провадження не впливає на обчислення та продовження строків досудового розслідування, а навпаки повертає кримінальне провадження до юридичного стану, за якого жодній особі не повідомлялося про підозру з таких підстав.
Так, згідно правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 264/7347/20 вбачається, що «твердження прокурора про те, що строки досудового розслідування не були порушені, оскільки з кримінального провадження N42019050000000061 від 20 березня 2019 року відділялися матеріали в окреме провадження та повідомлялося про підозру за ч. 3 ст. 358 КК України ОСОБА_9, а 20 березня 2019 року - ОСОБА_10 за ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України, а далі продовжувалися строки досудового розслідування у цих провадженнях, а тому строки досудового розслідування слід обчислювати відповідно до положень ч. 3 ст. 219 КПК України, є хибними. Колегія суддів звертає увагу на те, що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося».
Чинний КПК України не передбачає такого правового режиму як повернення кримінального провадження, у якому вже вручено повідомлення про підозру до так званого «фактового», а тому виділення з кримінального провадження за №12021110000000038 від 01.02.2021 року матеріалів за підозрою першої особи, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, в окреме провадження №№12024110000000150 від 26.02.2024, не свідчить, що кримінальне провадження №12021110000000038 від 01 лютого 2021 стало таким, у якому підозри були відсутні.
Зазначений висновок суду узгоджується також з правовою позицією Верховного суду, викладеній у постанові від 05.08.2025 року у справі №363/4797/19, з висновками викладеними в Ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 року у справі №991/7915/23.
Відповідно до ст.3 та 283 КПК України формами закінчення досудового розслідування є: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що у даному випадку, за наявності документів, які містяться у матеріалах судової справи, мало відбутися у межах строку - 24 березня 2024 року.
На думку суду, після закінчення строків досудового розслідування у провадженні є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку, оскільки такі дії згідно з вимогами КПК України не приводять до правових наслідків.
Враховуючи, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021110000000038 від 01.02.2021 року закінчились 24 березня 2024 року, суд доходить висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 14.10.2025 року вручено поза межами строків досудового розслідування, що унеможливлює набуття ним статусу підозрюваного.
Отже, оскільки у кримінальному провадженні №12021110000000038 від 01.02.2021 року після повідомлення 24.01.2024 року першій особі про підозру, строк досудового розслідування, який не продовжувався у порядку передбаченому КПК України, і не зупинявся, а ОСОБА_4 не підозрювався у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, кримінальне провадження згідно п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю.
Крім того, у зв'язку із закриттям даного кримінального провадження цивільний позов процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 12021110000000038 - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 в інтересах держави в особі - Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення необхідно залишити без розгляду.
Інші процесуальні питання, у зв'язку з відсутністю достатніх даних, можуть бути вирішені в ході виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 284, 314, 369-372, 392, 395 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження, провадження № 12021110000000038, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України закрити на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 12021110000000038 - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 в інтересах держави в особі - Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено та проголошено 16.02.2026 року об 13 год.50 хв.
Суддя ОСОБА_1