Справа № 357/20410/25
Провадження № 2/357/17/26
13 лютого 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Сомок О. А. ,
при секретарі - Пугач В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на особисте утримання,
11 грудня 2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від представника позивача - адвоката Зінченка Павла Леонідовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на особисте утримання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що починаючи з лютого 2018 року по вересень 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина без офіційної реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання сторони мали інтимні стосунки та вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народилася донька - ОСОБА_3 , про що 14 травня 2019 року Білоцерківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зроблено відповідний актовий запис № 542 та видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача та відповідача народився син - ОСОБА_4 , про що 01 лютого 2023 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено відповідний актовий запис № 102 та видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_2 .
Від народження до тепер діти проживають разом із матір'ю (позивачем) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру Білоцерківської територіальної громади № 15.2-03/28582 від 05 грудня 2025 року та повністю перебувають на її утриманні.
Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свої дітей. Це, зокрема, виявилося у тому, що відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на їх утримання, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Добровільно виділяти кошти на утримання дітей відповідач відмовляється, витрачає гроші на свої потреби, інтересами сім'ї не цікавиться. Також відповідач ухиляється від утримання позивача, чим порушує її права, передбачені ч. 2, 4 ст. 84 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідач офіційно працевлаштований, отримує заробітну платню, і тому має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання своїх дітей, які край необхідні для їх існування і становлення, та на утримання позивача до досягнення сином ОСОБА_5 трьох років.
Враховуючи зазначене, представник позивача просив в судовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на дітей в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позову до суду і до повноліття дітей та аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Сомок О.А.
17 грудня 2025 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи проводити без його участі та визнав позовні вимоги.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками двох малолітніх дітей:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 14 травня 2019 року складено актовий запис №542, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 01 лютого 2023 року складено актовий запис №102, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.15).
З позовної заяви вбачається, що сторони проживають окремо, діти проживають з матір'ю і перебувають на її утриманні, а відповідач не систематично та у недостатньому розмірі надає грошові кошти на їх утримання. Тобто сторони не можуть самостійно дійти згоди про розмір коштів, які повинен надавати батько на утримання дітей.
Позивач перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною і немає можливості працювати, тому також потребує матеріальної допомоги.
Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями частин першої та другої статті 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, відповідач, будучи батьком неповнолітніх дітей, зобов'язаний утримувати їх до досягнення ними повноліття. Проживання відповідача окремо від дітей не звільняє його від виконання вказаного обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.182 Сімейного Кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України, дружина з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Зі змісту ч. 4 цієї ж статті СК України вбачається, що право на утримання дружина з якою проживає дитина, має не залежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи наявність визначеного законом обов'язку обох батьків утримувати власних дітей, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 11 грудня 2025 року і до повноліття найстаршої дитини.
Суд також вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення коштів на її особисте утримання, стягнувши з відповідача щомісячно 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору позивачка звільнена.
В порядку ст.141ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1211,20 грн. стягується з відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 180-184 СК України, ст.ст. 12, 76 81,141, 206, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на особисте утримання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 грудня 2025 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на її особисте утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 11 грудня 2025 року і до досягнення сином ОСОБА_5 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1 211 грн 20 коп. (одну тисячу двісті одинадцять грн 20 коп.) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складено 13 лютого 2026 року.
Суддя О. А. Сомок