Справа № 182/777/26
Провадження № 2-о/0182/93/2026
Іменем України
17.02.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за допомогою підсистеми електронний суд надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Розглянувши подану заяву, вважаю за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч.4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Окремо слід звернути увагу на те, що на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред'явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами обох із подружжя.
Натомість заява ОСОБА_1 подана лише нею, що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу.
Матеріали поданої заяви не містять персональних даних другого з подружжя (ПІБ, дата народження), відомостей про його зареєстроване місце проживання, РНОКПП та контактного телефону.
За таких обставин заявнику у заяві необхідно зазначити дані іншого з подружжя, який повинен підписати заяву особисто.
Частиною 4 статті 177 ЦПК передбачено, що до заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Всупереч вказаній нормі, в матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору у передбаченому законом розмірі. Підпунктом 4 пункту 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 року становить 665,60 грн.
Оскільки ОСОБА_1 подала заяву без додержання вимог, викладених у статях 175,177,185 ЦПК України, суд залишає таку заяву без руху із встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 294 ЦПК України,ст.ст. 109, 157 СК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху, надавши заявнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Рунчева